1.3 Кількісний та якісний вплив фінансового механізму на економіку і соціальну сферу

Зміна відповідних елементів фінансового механізму в залежності від умов економічного і соціального розвитку суспільства зумовлює можливості його кількісного та якісного впливу на економіку та соціальну сферу.

Кількісний вплив фінансового механізму виражається через обсяг і пропорції мобілізації суб'єктами господарювання та органами влади фінансових ресурсів та їх розподілу між сферами і ланками фінансової системи держави. У залежності від змін співвідношення обсягу фінансових ресурсів на централізованому і децентралізованому рівнях, величини податкових надходжень до бюджету відповідного рівня, розміру державних закупівель, обсягів фінансування організацій і галузей економіки регулюється розвиток економіки і діяльність її суб'єктів, здійснюється вплив на суспільне виробництво, соціально-культурнийрозвиток суспільства, його науково-технічний потенціал.

Якісний вплив фінансового механізму пов'язане з використанням таких методів формування та напрямків використання фінансових ресурсів, форм організації фінансових відносин, які дозволяють їх розглядати в якості стимулів розвитку як окремого суб'єкта господарювання, так і економіки в цілому.

Розділ 2 функціонування фінансового механізму на місцевому рівні

Фінансова політика держави і місцевих органів самоврядування реалізується через фінансовий механізм, який пронизує всі рівні місцевого самоврядування — від сільських до обласних рад і держадміністрацій. Він являє собою сукупність методів і форм, інструментів і важелів впливу на економічний і соціальний розвиток регіонів у процесі розподільних і перерозподільних фінансових відносин.

Особливістю дії фінансового механізму на рівні місцевого самоврядування є те, що він повязаний з формуванням та використанням цільових централізованих та децентралізованих фондів грошових коштів і дає змогу місцевим органам самоврядування на практиці реалізувати стратегію та тактику фінансової політики.

Функціонування фінансового механізму забезпечується через певні

організаційні структури, а саме:

• фінансове планування, являє собою процес розроблення і затвердження фінансових планів як засобу збалансування фінансових потреб і можливостей;

• управління фінансами, яке включає дві основні складові органи управління та форми і методи управлінської діяльності;

• фінансовий контроль являє собою сукупність видів, форм і методів перевірки законності і доцільності здійснення фінансових операцій та реалізації на цій основі завдань фінансової політики;

• правову регламентацію фінансової діяльності. являє собою сукупність юридичних норм, які регулюють фінансові відносини та фінансову діяльність у суспільстві.

Висновки

Таким чином, фінансовий механізм являє собою сукупність видів, форм організації фінансових відносин, специфічних методів формування та використання фінансових ресурсів і способів їх кількісного визначення.

Фінансовий механізм включає види, форми, методи організації фінансових відносин та способи їх кількісного визначення. Він складається з таких структурних елементів, як фінансові методи, фінансові важелі, правове, нормативне та інформаційне забезпечення. Всі елементи взаємопов'язані між собою.

Фінансовий механізм є інструментом здійснення фінансової політики держави, регіонів і муніципальних утворень. Використовуючи різні елементи фінансового механізму, органи влади прагнуть забезпечити реалізацію цілей фінансової політики, вирішення її стратегічних і тактичних завдань. При цьому коригування елементів фінансового механізму відбувається шляхом зміни відповідних норм фінансового права, в яких встановлені чіткі правила функціонування кожного структурного елементу фінансового механізму. Таким чином, перебудова фінансового механізму відповідно з ходом економічного і соціального розвитку держави обов'язково регламентується відповідними нормативно-правовими документами.

Успішне проведення фінансової політики та чітке функціонування фінансового механізму залежать від встановлених юридичних норм, дотримання яких дозволяє:

• встановити єдині правила організації фінансових зв'язків;

• забезпечити фінансову дисципліну;

• проводити єдину політику в галузі фінансів.

Формуючи фінансовий механізм, держава прагне забезпечити його найбільш повну відповідність вимогам фінансової політики того чи іншого періоду, що є запорукою повноти реалізації її цілей і завдань.