Розділ 9

АЛАЛІЯ

9.1. Центральні мозкові механізми мовленнєвої

діяльності

Головний мозок є центральним відділом нервової системи людини, що має складну ієрархічну будову. Найважливішим його складником є кора великих півкуль.

У корі головного мозку локалізовані всі вищі психічні функції людини. їхня локалізація є динамічною. У теорії Л.Виготського та О.Лурії динамічна локалізація вищих психічних функцій людини визначається так: «Мозок - це єдине систем­но організоване ціле. При ураженні однієї ділянки порушуєть­ся діяльність усієї системи, але'при ураженні різних ділянок діяльність системи порушується по-різному».

У корі головного мозку можна умовно виділити 7 ділянок, що безпосередньо забезпечують мовленнєву діяльність людини.

1. Центр Брока - розташований у задніх нижніх відділах лобної долі кори домінантної півкулі головного мозку (поля 44, 45 за Бродманом). Він забезпечує динамічний (або кінетичний) праксис органів артикуляційного апарату.

Праксис (з грецької ярості«; - дія) - це адекватна, координо­вана, автоматизована дія, що супроводжується розгорнутим кон­тролем.

Кінетичний праксис насамперед пов’язаний з автоматизо­ваними серійно організованими рухами. Він є основою будь-яких рухових навичок, у тому числі й артикуляційних (вимовних).

350

Мал. 9.1. Схема цитоархітектонічних полів кори великих півкуль головного мозку за К.Бродманом

Порушення цього центру призводить до динамічної (кіне­тичної) апраксії, що є основним симптомом та патологічним механізмом кінетичної (еферентної) алалії та афазії. Серії артикуляційних автоматизованих рухів необхідні нам передусім для відтворення складової структури слова, що грубо порушується при динамічній апраксії.

2.Центр Верніке - розташований у гностичних зонах задніх відділів скроневої долі кори домінантної півкулі головного моз­ку (поле 22 за Бродманом). Він забезпечує перцепцію (гнозис, розпізнавання) фонемного складу мови, що є основою для її зас­воєння, розуміння та використання в імпресивному та експре­сивному мовленні. Порушення цього центру спричиняє грубі первинні дефекти імпресивного мовлення та діяльності засвоєн­ня мови.

3.Мовленнєвий центр, що розташований у нижній частині передньої центральної звивини кори головного мозку. Він за­безпечує іннервацію органів артикуляційного апарату. Його ураження призводить до кіркової дизартрії.

351

4. . Мовленнєвий центр, що розташований у нижніх та пост- цинтральних відділах тім’яної долі кори головного мозку (поле 10 па Нродманом). Ця ділянка кори забезпечує оральний (кіне- (ІТОТИЧИИЙ) праксис. Її порушення призводить до кінестетич­ної (аферентної) моторної алалії та афазії.

Повернімось до визначення поняття праксис. У ньому заз­начається, що праксис - це контрольована дія. Такий контроль в актах артикуляційної моторики здійснюється переважно кіне­стетично.

Зоровий контроль, який здійснюється в інших видах рухо­мої діяльності (зокрема локомоції) у цьому випадку є малоефективним, адже ми не можемо контролювати зором усі рухи арти­куляційних органів.

Саме кінестетичні відчуття, що надходять від м’язів, дозво­ляють нам виконувати контрольовані координовані рухи орга­нами артикуляції. Утрата такого контролю, яка може, зокре­ма, трапитись унаслідок ураження постцентральних відділів кори головного мозку, унеможливлює виконання точних, коор­динованих, автоматизованих рухів органами артикуляції.

Порушення цього мовленнєвого центру призводить до оральної (кінестетичної) апраксії та кінестетичної (аферентної) моторної алалії чи афазії.

5. Мовленнєвий центр, розташований у негностичних по­лях центральної та задньої частинах середньої скроневої звиви­ни (поля 21 та 37 заБродманом). Його функція пов’язана з запа­м’ятовуванням та відтворенням лексичної та фонематичної інформації, а його порушення призводить до виникнення амнестичної афазії.

6. Мовленнєвий центр, розташований у передніх відділах лобної долі кори домінантної півкулі головного мозку (поля 10, 45, 46 за Бродманом). Цей центр міститься у третинних полях кори головного мозку. Це ділянки кори, що є неспецифічними за модальністю й відповідають не за конкретну форму сприй­мання чи певні моторні функції, а за складні високоорганізовані форми діяльності людини. Зокрема, третинні поля лобної долі входять до третього функціонального блоку головного моз­ку (за О.Лурією) і відповідають за програмування діяльності, її

352

контроль та регуляцію. Ці ділянки лобної долі кори забезпечу­ють складні види аналізу та синтезу й пов’язані з оперуванням рядами послідовно організованих даних - це сукцесивний аналіз і синтез. У мовленні такий вид аналізу та синтезу зумовлює опе­рування синтагматично організованими мовними одиницями, до яких належать послідовності звуків у слові, складів у слові, слів у реченні, речень у тексті. Специфічний вид сукцесивного аналі­зу та синтезу, що дає змогу оперувати синтагматично організо­ваними фонетичними одиницями мови на рівні створення мо­торної програми висловлювання, забезпечує центр Брока, роз­міщений впритул до третинних полів лобної долі. А от інша ча­стина зазначених третинних полів зумовлює оперування мов­ними одиницями на рівні словосполучень, речень й тексту.

Мал. 9.2. Схематичне зображення синтагми

Приклади синтагматично організованих мовних знаків:

слово - звуки у слові;

с л о - в_о - склади у слові;

Речення виражає закінчену думку - слова в реченні.

Саме тому ураження означених ділянок головного мозку призводить до порушень у засвоєнні та використанні переваж­но синтаксичних одиниць мови та зв’язного висловлювання.

Специфічне порушення цих відділів позначають поняттям динамічна афазія, проте названі ділянки можуть бути уражені й при алалії, у цьому разі такі вади мовлення розглядають у складі симптомокомплексу моторної алалії.

7. Мовленнєвий центр тім’яно-потиличної (або скронево - тім’яно-потиличної) ділянки кори домінантної півкулі голов­ного мозку (поле 39 за Бродманом). Це - друге третинне поле кори головного мозку, розташоване в зоні перекриття аналіза­торів. Дійсно, у цьому місці сходяться три специфічні за мо­дальністю ділянки кори головного мозку: скронева (слухова), тім’яна (тактильно-кінестетична), потилична (зорова). Третин­не поле, розташоване у цьому місці, таким чином, виконує складну функцію інтегрованих видів сприймання, наприклад,

353

Просторового чи квазі-просторового (умовно-просторового), що часто повязують з операціями симультанного аналізу та синте­зу. Останні забезпечують оперування інформацією, яка вимагає однозначного (симультанного) сприймання, а в мовленнєвій діяльності - парадигматично організованими мовними одини­цями. 1

Мал. 9.3. Схематичне зображення парадигми 11/пік лади парадигматично організованих мовних знаків яблуко

груша парадигма слів - назв фруктів

слива (слово «фрукти» є ієрархічно вищим

вишня і об’єднує видові назви фруктів)

абрикос

слово

слова

слову парадигма відмінкових і числових

слово форм іменника

словом «слово»

слові

слова

слів

словам

слова

словами

словах

ручка (як частина тіла людини) ручка (дверна) парадигма значень

ручка (у чайника) (прямого та переносних)

ручка (прилад для письма) слова «ручка»

354

Парадигма в лінгвістичному розумінні цього поняття - це система певних знаків чи значень, що є рівноцінними всере­дині парадигми й можуть бути об’єднані єдиним ієрархічно вищим знаком або поняттям.

Прикладів парадигм у мові досить багато. Парадигматично організованими мовними знаками є пряме й переносні значен­ня слова, граматичні форми слова, видові поняття, що познача­ють одним родовим поняттям, тощо.

Таким чином, вади оперування парадигматично організо­ваними мовними знаками виявляються в порушеннях грама­тичної сторони мовлення, семантичної структури слова, сприй­нятті квазі-просторових відношень, виражених за допомогою складних логіко-граматичних конструкцій.

Приклади квазі-просторових відношень, виражених за до­помогою мовних знаків.

Брат [мого] батька.

Батько [мого] брата.

Покажи ручку олівцем.

Покажи олівець ручкою.

Червона стрічка довша за синю.

Синя стрічка довша за червону.

Хлопчик малює дівчинку.

Дівчинка малює хлопчика.

Хлопчика малює дівчинка.

Дівчинку малює хлопчик.