316

момолоко), пропуски голосних та приголосних ( комната кмата, вікно—кно). На пізніх етапах відновлення відмічається аграматизм, який проявляється у труднощах поєднання слів у реченнях, змішуванні флексій.

Таким чином, симптоматика моторної афазії, і аферентної і еферентної форм, засвідчує наявність первинних порушень у створенні моторної програми, що призводить до порушень усіх видів експресивного мовлення, а також вторинних порушень імпресивного мовлення - розуміння.

8.4.2.6. Динамічна афазія

Динамічна афазія виникає внаслідок ураження задньолоб- них відділів лівої півкулі, т.б. відділів третього функціональ­ного блоку (за О.Лурія) - блоку активації, регуляції та плану­вання мовленнєвого висловлювання.

Динамічна афазія проявляється у порушеннях мовлення на рівні речення, частіше — сукцесивного висловлювання. Це оз­начає, що при динамічній афазії порушується, насамперед, комунікативна функція мовлення.

Формування сукцесивного висловлювання завершується на рівні внутрішнього мовлення, де спочатку створюється семан­тична, синтаксична та граматична схема висловлювання, потім динамічна схема речення, відбір необхідних значень. На рівні внутрішнього мовлення відбувається психологічне програму­вання мовлення, а потім - переструктурування - у зовнішні форми мовлення. Саме активне психологічне програмування, активне створення динамічних схем речення і порушується при динамічній афазії.

Центральним механізмом порушення мовлення при ди­намічній афазії є порушення внутрішнього мовлення, насам­перед - порушення його предикативності, а центральним роз­ладом є порушення продуктивного, активного мовлення, не­спроможність до активного висловлювання при збереженості малопродуктивного стереотипного мовлення.

317

Л.Цветкова під предикативністю пропонує розуміти на­ступне:

1. нпявність у реченні присудка,

2. схеми речення,

3. його зв’язності, наявність психологічного присудка.

Мовлення хворого на динамічну афазію характеризується зміщенням

продуктивного мовлення шаблонами, мовленнєви­ми стереотипами, порушенням предикативності мовлення: у мовленні мало (або відсутні) дієслів, коротка фраза, довгі паузи між словами. Відсутнє інтонаційне забарвлення мовлення. Вод­ночас збереженими є повторення, називання, розуміння мовлення Характерні виражені ехолалії.

Поведінка такого хворого характеризується зниженням психічної та відсутністю вербальної активності, ініціативи.

Найбільше мовленнєві порушення при динамічній афазії проявляються у монологічному мовленні та розгорнутому діа­лозі. Простий діалог є доступним, оскільки передбачає ланцю­жок готових мовленнєвих реакцій, використання готових про­грам висловлювання, шаблонів. Усі труднощі проявляються, коли хворому слід вийти за межі репродуктивного мовлення до його активної форми.

Прояви порушень мовлення при динамічній афазії зовні схожі із симптоматикою еферентної моторної афазії, однак вони ріоні. Якщо еферентна афазія є моторною, то динамічна — не належить до цієї групи. Моторні механізми при цій формі не порушуються, так само як і сенсорні. Порушення мовлення у цьому випадку пов’язані з процесами, які регулюють загальну та вербальну активність, тобто порушується вищий рівень у структурі мовлення. Якщо при еферентній моторній афазії по­рушується механізм моторного програмування висловлювання, то при динамічній - структурування висловлювання у внутрі­шньому мовленні.

Мовленнєві засоби при динамічній афазії відносно збере­жені, про що свідчить збереженість називання предметів, здатність повторювати, писемне мовлення.

Легкі форми динамічної афазії характеризуються збереже­ним розумінням ситуативного мовлення в уповільненому темпі. Однак прискорення завдань, показу предметних картинок при­зводять до персеверацій, труднощів знаходження предмета, псевдо відірваність змісту слова.

Виражена динамічна афазія супроводжується порушенням «чуття мови», труднощами розуміння складних, особливо - інвертованих фраз, фіксацією уваги на значенні окремих еле­ментів з порушенням розуміння граматичних засобів мови.

Елементарний рахунок залишається збереженим навіть у випадках грубого розпаду експресивного мовлення.

318

Однак при цій формі афазії порушується вирішення арифметичних зав­дань, що вимагає побудови плану дій.

Логопедична практика свідчить, що часто зустрічаються хворі з «комплексними» афазіями: сенсомоторною, аферентно- еферентною, еферентною з динамічним компонентом, що обу­мовлено ураженням мовленнєвих зон, які розташовані поряд, або наявністю декількох зон ураження.

Враховуючи фундаментальні розробки О.Лурія та його учнів, Т.Візель відзначає, що афазія має й атипові прояви, про які до останнього часу у наукових джерелах не йшлося. Авто­ром вивчено 1500 хворих на різні форми афазії і доведено, що у 21,1% випадків афазії не відповідають описаним у сучасній літе­ратурі синдромам. Т.Візель визначила їх, як атипові, що роз­ширює межі даної проблеми, оскільки передбачає врахування не тільки індивідуальних особливостей статусу хворого, а й низ­ку інших факторів, що впливають на структуру дефекту.

Водночас, низка авторів (М.Бурлакова, Т.Візель, О.Лурія, Л.Цвєткова, В.Шкловський), зазначають, що окрім загально­прийнятих у літературі форм афазії у випадках повної втрати експресивного та імпресивного мовлення, слід говорити про тотальну афазію.

Афазії у ліворуких, які виникають внаслідок ураження правої півкулі, менш виражені, що пояснюється високими ком­пенсаторними можливостями лівої півкулі. Тяжчими у лівору­ких є мовленнєві розлади внаслідок ураження лівої півкулі, що пояснюється формуванням при переучуванні ліворукої дитини додаткових мовленнєвих зон у лівій півкулі.

319

Диференційна діагностика афазії базується на таких по­ложеннях:

• відмінність афазії від алалії полягає у тому, при алалії мовлення ще не сформоване, а при афазії відбувається втрата п сформованого мовлення;

• від дислалії афазія відрізняється тим, що при дислалії порушується тільки звукова сторона мовлення, а при афазії відмічається системне порушення мовлення;

• афазія відрізняється від дизартрії тим, що при моторній афазії по підмічається грубих порушень рухливості артикуля­ційних органів поза мовленням. Водночас при дизартрії порушення рухливості язика, губ відмічається як під час мовлення, так і поза ним;

• при афазії зазвичай первинно збережений фізіологічний слух, що відрізняє це порушення від вад слуху різної тяжкості;

• афазія призводить до затримки психічного розвитку вторинного ґенезу, що відрізняє це порушення від різних форм розумової відсталості, при якій зниження інтелекту є первин­ним.