3.2 Розрахунок довжини конод елементарних трикутників.

У зв’язку з використанням барацентричних координат та евклідової геометрії довжина коноди L між точками з координатами визначається за наступною формулою:

+ + )+ .

Довжина коноди :

= + =0,112639.

L = =0,336=336 .

Аналогічно розраховуємо довжини всіх конод.

Таблиця 4. Довжини конод елементарних трикутників

Конода	Довжина, L( )
	378
	336
	263
	483
	86
	68
	100
	137
	131
	139
	131
	89
	282
	718
	365
	455
	560
	327
	323
	341
	333
	499
	305
	559
продовження таблиці 4
	501
	474
	358
	251
	209

3.3 Розрахунок ступеня асиметрії елементарних трикутників.

Ступінь асиметрії (К) елементарних трикутників оцінюється як відношення максимальної довжини ребра елементарного трикутника ( до мінімальної ( :

К=

Ступінь асиметрії першого трикутника дорівнює:

Аналогічно розраховуємо ступінь асиметрії решти 14 трикутників.

Таблиця 5. Ступінь асиметрії елементарних трикутників

№ трикутника	Ступінь асиметрії
1	1,437
2	4,244
3	3,321
4	4,275
5	2,231
6	4,809
7	3,41
8	1,632
9	2,576
продовження талиці 5.
10	3,618
11	2,397
12	6,655
13	2,354
14	1,982
15	1,498

3.4 Розрахунок температури плавлення евтектики у бінарних системах.

Розрахунки температури і складу евтектики у простих бінарних системах проводять , виходячи з умов, що компоненти у твердому стані нерозчинні один в одному (не утворюють твердих розчинів), а в рідкому стані утворюють «ідеальний» розчин, для якого внутрішня енергія компонентів не залежить від іх концентрацій , парціальний тиск постійний. Коли термодинамічні характеристики плавлення i-того компонента невідомі, використовують провило Річардса, згідно з яким ( -кількість атомів у формулі сполуки). Температура плавлення визначається за формулою:

де Т -температура ліквідусу суміші двох компонентів, К;

– температура плавлення i-того компонента;

мольна доля компонента в суміщі;

число атомів у формулі компонента.

Вихідні данні:

: 1726 =1999 К; 3

=1553 = 1826 К;

Виконуємо розрахунок за формулою:

: =1131 K

=1301 K

=1427 K

=1531 K

=1624 K

=1708 K

=1787 K

=1861 K

=1931 K

1999 K

=1551 K

=1625 K

=1671 K

=1706 K

=1734 K

=1757 K

=1777 K

=1795 K

=1811 K

1826 K

За отриманими даними будуємо графік поверхні ліквідусу.

Рис.6-Результати розрахунку поверхні ліквідусу системи .

Список використаної літератури:

1. А.С. Бережной, Я.М. Пітак, А.Д. Пономаренко, Н.Д.Соболь «Фізико-хімичні системи тугоплавких, неметалічних і силікатних матеріалів», Київ ,1992 рік- 84 сторінка.

2. М.І. Рищенко «Хімічна технологія тугоплавких неметалевих і силікатних матеріалів у прикладах і задачах», Харків, 2013 рік-54 сторінка.

3. Н.М.Бобкова « Фізична хімія силікатів» Мінськ «Вища школа», 1977 рік.

4. А.С. Бережной «Многокомпонентні лугові оксиди системи», Київ «Наукова думка», 1988 рік.