- •1.3 Діоксид кремнію
- •1.4 Двокомпонентна система
- •1.5 Двокомпонентна система
- •1.6 Двокомпонентна система
- •2. Трикомпонентна система
- •3.2 Розрахунок довжини конод елементарних трикутників.
- •3.3 Розрахунок ступеня асиметрії елементарних трикутників.
- •3.4 Розрахунок температури плавлення евтектики у бінарних системах.
1.6 Двокомпонентна система
Є
фундаментальною для керамічної
технології; її діаграма стану, особливо
важлива для интерпритаціі ряду
фізико-хімічних процесів, що протікають
при випалюванні, плавленні і кристалізації
різних алюмосилікатних вогнетривів, і
розуміння явищ, що відбуваються при
взаємодії цих вогнетривів з різними
агресивними середовищами, досліджувалася
неодноразово. У першому варіанті діаграми
стану системи, опублікованому Шепердом,
Ранкина і Райтом, описувалося одну
хімічну сполуку - синтетичний аналог
природного мінерала силліманіта складу
,
або
,
плавиться
конгруентно при 1860 °. Це з'єднання
характеризувалося як утворююче дві
евтектики з компонентами системи: з
при 1810 ° і з
при 1640 °. Однак зазначена Райтом вже в
першій роботі деяка неоднорідність
будови кристалів синтетичного
«сілліманіта», що містили, як правило,
включення ізотропного скла, а також
відмінності в показниках світлопереломлювання
між синтетичним і природним сілліманітом
спонукали Боуена і Грейга призвести
нове дослідження тієї ж системи. У
варіанті Боуена і Грейга діаграма мала
зовсім інший вигляд.
Утворивщійся
хімічній сполуці була дана нова формула
,
і плавління описувалося як інконгруентне.
З'єднання, внаслідок того що хімічний
складу його виявився ідентичним
природному мінералу, виявленому незадовго
до опублікування роботи Боуена і Грейга
на острові Мулл в Шотландії, було названо
муллітом. На діаграмі стану замість
двох евтектик залишилася одна і з'явилася
нова, реакційна точка.
У іншому варіанті діаграми стану системи є один максимум, відповідний температурі плавління мулліта, і дві евтектики, утворювані цим з'єднанням з компонентами системи. Подальший прогрес у розвитку діаграми був досягнутий Тороповим і Галаховим при визначенні положення на діаграмі стану області твердих розчинів, утворених муллітом з глиноземом.
Рис.3- Діаграма стану системи
2. Трикомпонентна система
Діаграма
стану системи
вивчається
з 1906 р. Компоненти її - доступні й добре
вивчені речовини. При нормальному тиску
в ній утворюються 2 трикомпонентні
сполуки:
, що відповідає
мінералу
геленіту,
і
-
анортит.
У
цій системі найвища температура
плавління
у
CaO
/2625
°С/,
а
міні-
мальна - відповідає плавленню евтектики
/1170 °С/, яку утворюють
СS,
і S
/псевдоволастоніт, анортит і кристобаліт/.
Склад
її
/виражений у масових долях/: 62,0%
,
14,7
23,3%
.
Отже, інтервал плавлення становить
1455°С. Геленіт
і
анортит
плавляться конгруентно відповідно при
1593 °С
і
1553 °С.
Геленіт
має
густину
3050 кг/
,
тетрагональної симетрії,
= 1,669;
=1,658.
Коефіцієнт
лінійного теплового розширення 8,6
,
плавиться із збільшенням об’єму
приблизно на 6%. Скло його складу має
2880 кг/
, N=1,638.
Кристалічна структура галеніту побудована
із здвоєних тетраедрів (Al,Si)
,
к.ч.(Ca)=8.В’яжучих
властивостей геленіт не має. Він присутній
у доменних шлаках у кількості близько
30%. Утворюється в алюмосилікатних
/шамотних/ вогнетривах при дії на них
вапна. У природі рідкісний, входить до
мелілітів /тверді розчини галеніту і
сполуки
-окерманіту/.
Спеціального прикладного значення
галеніт не має. Анортит
має кристалічну гратку у вигляді
просторово каркаса із тетраедрів
[(Al,Si)
]
, для яких к.ч. (Са) = 6 і 7. У склі анортит
має к.ч. (Al)
= 6, а не 4. Кількість атомів алюмінію з
к.ч. (Al)
= 6 збільшується а температурою перегрівання
розплаву, у зв’яаку з чим при швидкому
охолодженні такого розплаву може
кристалізуватися і корунд. Звичайною
формою анортиту є тип польових шпатів,
густина 2765 кг/
,
=1,5685,
1,5832,
1,5755.
Анортит плавиться із збільшенням об’єму
приблизно на 2%.
Скло
його складу мав густину 2700 кг/
,
N
=1,5755.
Крім цієї стабільної форми відомі ще 2 форми : а/ гексагональна, утворюється відпалюванням скла при 1350 °С ів швидким охолодженням, або при нагріванні до 650 °С мінералу лаусоніту.
ромбічна
форма утворюється із скла з додаванням
альбіту
близько 20%
і відпалюванні при 950°С.
Також переходить у триклінну форму при
нагріванні до 700 °С, Анортит утворює з
натрієвим польовим штатом альбітом
безперервній ряд твердих розчинів -
плагіоклазів.
Анортит утворюється при зношуванні шамотних вогнетривів у шахті і доменної печі. Синтетичний анортит /без домішок, особливо оксидів заліза/ починає використовуватися як тепло- і електроізоляційна кераміка. Тверді розчини анортиту і альбіту, багаті першим,- анортозити, становлять інтерес як плавень для будівельної кераміки.
Особливі потрійні точки, що утворюються за рахунок перетирання полів потрійної кристалізації позначених фаз, що містять геленіт( та інщі фази ), наведені в таблиці 1.
Таблиця 1. Характеристика особливих точок системи
№ п/п |
Елементарні трикутники |
Температура, °С |
Характерні точки |
1 |
|
1470 |
Подвійного підйому |
2 |
|
1455 |
Подвійного підйому |
3 |
|
1350 |
“ |
4 |
|
1335 |
Евтектика |
5 |
|
1380 |
Подвійного підйому |
6 |
|
1315 |
Подвійного підйому |
7 |
|
1310 |
Евтектика |
8 |
|
1265 |
Евтектика |
9 |
|
1500 |
“ |
10 |
|
1475 |
Подвійного підйому |
11 |
|
1360 |
Евтектика |
12 |
|
1495 |
Подвійного підйому |
продовження таблиці № 1 |
|||
13 |
|
1512 |
Подвійного підйому |
14 |
|
1345 |
Евтектика |
15 |
|
1170 |
Евтектика |
Тут є 3 «вставних» елементарних трикутника: 5,8,11. Всього утворюється 7 потрійних евтектичних точок : 4,7,8,9,11,14,15; 8 точок подвійного підйому:
1,3,5,6,10,12,13. Перевалочних точок (Ван-Рейна) у системі 7 , що утворюються перетинанням коннод:
1.
1350°С;
2.
1545°С;
3.
1512°С;
4.
1552°С;
5.
1385°С;
6.
1318°С;
7.
1307°С;
8.
1547°С;
9.
1368°С;
У
системі
є також невелика область лікваціі, що
дотикаєтьоя до ребра
при
температурі 1707 °С. У ній може бути до
2,5%
.Тверді
розчини
в
цій системі поширені здебільшого в
областях
і
,у
анортиті при 1368 °С
розчинюється близько 8%
,
а в останньому - близько 5%
анортиту,
але
з
пониженням температури область цих
твердих розчинів знижується практично
до нуля уже при 1000 °С на основі кремнезему
і
до 3%
у гірських породах.
Будова системи в субсолідусі описується 15 елементарними трикутниками, вершини яких наведені в табл. 1. їх взаємозв'язок подається топологічним графом, наведеним на рис. 4
У
цій системі згадуються ще й нестабільні
фази, наприклад,
,
що утворюються із розплаву чи при
кристалізації скла відповідного складу
, яка прикладного значення не має. При
високих тисках в цій системі утворюйся
2 нові сполуки: гранат грасуляр кубічної
сингонії, відомий як рідкісний
мінерал,використовуваний ювелірами.
Система
має
винятково важливе практичне застосування
в техніці. Область поблизу фаз
і
(
трикутники 1-4 і 9)
основа
виробництва портланд- і високоглиноземістих
цементів. Області поблизу кремнезему
(елементарні трикутники 14, 15) – безлужних
стекол, вогнетривів ;динас -15; 13 –
шамотні; вапнякові – 1; корундові - . 12;
доменних шлаків -6. Экспериментально
встановлено, що хороші вогнетриви
конструкційного призначення повинні
містити при температурі експлуатації
(звичайно як мінімум 1600°С) не більше 10%
розплаву, а «падіння конуса» при
визначенні вогнетривкості (повинно
бути не нижче 1580-1600°С) мне відповідати
приблизно вмісту розплаву близько 40%.
Рис.4 Топологічний граф взаємозв’язку елементарних трикутників системи
Рис.5- Діаграма стану системи
3. Розрахункова частина
3.1 Розрахунок площі елементарних трикутників.
Для трикомпонентних систем положення точок визначається двома координатами (концентраціями компонентів). Приймаючи площу концентраційного трикутника таким , що дорівнює одиниці , відносна площа елементарного трикутника визначається обчисленням детермінанта матриці .
Таблиця 2. Координати положення точок (концентрація компонентів)
Фаза |
|
|
|
|
0,737 |
0,263 |
0 |
|
0,622 |
0 |
0,378 |
|
0,651 |
0,349 |
0 |
|
0,485 |
0 |
0,515 |
|
0,354 |
0 |
0,646 |
|
0,409 |
0,219 |
0,372 |
|
0,583 |
0,417 |
0 |
|
0,483 |
0,517 |
0 |
|
0,201 |
0,432 |
0,367 |
|
0,215 |
0 |
0,785 |
|
0,084 |
0 |
0,916 |
|
0 |
0,282 |
0,718 |
C |
1 |
0 |
0 |
A |
0 |
0 |
1 |
S |
0 |
1 |
0 |
Площа
елементарного
трикутника
№
1
)
дорівнює:
Аналогічно розраховуємо площі решти 14 трикутників.
Таблиця 3. Площі елементарних трикутників
№ п/п |
Елементарні трикутники |
Площі
трикутників, S( |
1 |
|
99 |
2 |
A |
33 |
3 |
|
48 |
4 |
|
46 |
5 |
|
46 |
6 |
|
25 |
7 |
|
37 |
8 |
|
78 |
9 |
|
30 |
10 |
|
29 |
11 |
|
115 |
12 |
|
36 |
13 |
|
57 |
14 |
|
144 |
15 |
|
177 |

A
)