ЕКОНОМІЧНИЙ КОЛЕДЖ

ДЕРЖАВНОГО ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

Погоджено Затверджено

Методист коледжу Заступник директора з НР

_________________ __________О.В. Волинець

«___»________2014р. «___»____________2014р.

Практична робота №6

з дисципліни «Податкова система»

на тему: «Розрахунок сум земельного податку.

Розрахунок сум екологічного податку»

для спеціальностей: 5.03050801 «Фінанси і кредит»

5.03050802 «Оціночна діяльність»

Укладач-викладач: Попова З.А.

Розглянуто і схвалено на засіданні

предметної комісії фінансово-

економічних дисциплін

Протокол №___

від «___»______________2014р.

Голова предметної комісії

_________________З.А. Попова

КИЇВ-2014

Практична робота № 6

Тема : Розрахунок сум земельного податку. Розрахунок сум екологічного податку.

Мета : закріплення теоретичних знань та набуття практичних навичок з питань розрахунку сум земельного податку та сум екологічного податку. Розвивати вміння оперувати основними поняттями та визначеннями та застосування їх на практиці, вміння ретельно проводити розрахунки. Прищепити осмислене ставлення до виконуваної роботи.

Вид заняття: практична робота.

Методи проведення заняття: пояснення, бесіда, самостійна робота студента.

Матеріально-технічне, інформаційне та дидактичне забезпечення: калькулятори, робочий зошит студента, завдання практичної роботи.

Рекомендована література:

1. Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями, розділи ХІІІ, VІІІ.

Хід практичної роботи:

1. Розрахунок сум земельного податку.

2. Розрахунок сум екологічного податку.

3. Визначення строків подання декларацій з плати за землю та екологічного податку та строків сплати податків до бюджету.

Основні теоретично-розрахункові положення теми.

Плата за землю — це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Об'єктами оподаткування земельним податком є :

1. земельні ділянки - частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами;

2. земельні частки (паї), які перебувають у власності. Земельний пай є самостійним об'єктом земельних правовідносин, право власності на який підтверджується сертифікатом, у якому зазначають розміри та вартість такого паю.

База оподаткування залежить від того, чи проведена нормативно-грошова оцінка землі, чи ні.

Якщо нормативно-грошова оцінка землі проводилась. Базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації. Якщо нормативно-грошова оцінка не проводилась. Базою оподаткування є площа земельних ділянок.

Ставки податку за один гектар сільськогосподарських угідь встановлюються у відсотках від їх нормативної грошової оцінки у таких розмірах:

для ріллі, сіножатей та пасовищ - 0,1%;

для багаторічних насаджень - 0,03%.

Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1% від їх нормативної грошової оцінки.

Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено встановлюється у фіксованих сумах за 1 кв. м. площі ділянки, застосовуючи підвищуючи коефіцієнти та коефіцієнти індексації.

Ставки податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено, наведено в таблиці 1.

Таблиця 1

Групи населених пунктів з чисельністю населення, тис. осіб	Ставка податку, гривень за 1 кв. метр	Коефіцієнт, що застосовується у містах Києві, Сімферополі, Севастополі та містах обласного значення
До 3	0,3
Від 3 до 10	0,61
Від 10 до 20	0,97
Від 20 до 50	1,52	1,20
Від 50 до 100	1,83	1,40
Від 100 до 250	2,13	1,60
Від 250 до 500	2,45	2,00
Від 500 до 1000	3,05	2,50
Від 1000 і більше	4,28	3,00

У населених пунктах, віднесених Кабінетом Міністрів України до курортних, до ставок податку, зазначених у таблиці 1, застосовуються такі коефіцієнти:

• на південному узбережжі Автономної Республіки Крим - 3;

• на південно-східному узбережжі Автономної Республіки Крим - 2,5;

• на західному узбережжі Автономної Республіки Крим - 2,2;

• на Чорноморському узбережжі Миколаївської, Одеської та Херсонської областей - 2;

• у гірських та передгірних районах Закарпатської, Львівської, Івано-Франківської та Чернівецької областей - 2,3, крім населених пунктів, які відповідно до законодавства віднесені до категорії гірських;

• на узбережжі Азовського моря та в інших курортних місцевостях - 1,5.

Податок за земельні ділянки, зайняті житловим фондом, кооперативними автостоянками для зберігання особистих транспортних засобів громадян, гаражно-будівельними, дачно-будівельними кооперативами, індивідуальними гаражами і дачами громадян, а також за земельні ділянки, надані для потреб сільськогосподарського виробництва, водного та лісового господарства, які зайняті виробничими, культурно-побутовими та господарськими будівлями і спорудами, справляється у розмірі 3% суми земельного податку.

Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями

Для розрахунку земельного податку використовують формулу:

Річна ∑ земельного податку = БО × Ст хК,

де БО – база оподаткування;

Ст – ставка податку;

К - коефіцієнт індексації

Екологічний податок – це загальнодержавний обов'язковий платіж, що сплачується з фактичних обсягів викидів в атмосферу, скидів у водні об’єкти забруднюючих речовин, розміщення відходів суб'єктів господарювання та фізичних осіб утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені); тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.

Об'єктом та базою оподаткування екологічним податком є:

- обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами;

- обсяги та види забруднюючих речовин, які скидаються безпосередньо у водні об'єкти;

- обсяги та види (класи) розміщених відходів;

- обсяги та види палива, у тому числі виробленого з давальницької сировини, реалізованого або ввезеного на митну територію України податковими агентами, крім:

обсягів палива вивезених з митної території України в митних режимах експорту;

мазуту та пічного палива, що використовуються в процесі виробництва тепло- та електроенергії;

- обсяги та категорія радіоактивних відходів, що утворюються внаслідок діяльності суб'єктів господарювання та/або тимчасово зберігаються їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк;

- обсяги електричної енергії, виробленої експлуатуючими організаціями ядерних установок (атомних електростанцій)

Ставки екологічного податку за викиди в атмосферне повітря окремих забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (витяг з Податкового кодексу України) наведено в таблиці 2:

Таблиця 2

Назва забруднюючої речовини	Ставка податку, гривень за 1 тонну
Азоту оксиди	1553,79
Аміак	291,41
Ацетон	582,83
Марганець та його сполуки	12298,01
Нікель та його сполуки	62658,23
Озон	1553,79
Ртуть та її сполуки	65863,81
Фенол	7052,52
Формальдегід	3846,95
Хром та його сполуки	41713,20

Ставки податку за скиди окремих забруднюючих речовин у водні об'єкти наведено в таблиці 3:

Таблиця 3

Назва забруднюючої речовини	Ставка податку, гривень за 1 тонну
Азот амонійний	1020,60
Органічні речовини (за показниками БСК 5)	408,50
Завислі речовини	29,27
Нафтопродукти	6003,94
Нітрати	87,81
Нітрити	5012,61
Сульфати	29,27
Фосфати	815,72
Хлориди	29,27