Тема 2. Державна система стандартизації в Україні

План

1. Законодавча база стандартизації.

2. Організація державної системи стандартизації на Україні.

3. Порядок розробки, впровадження та обіг нормативно-технічних документів.

4. Системи міжгалузевих стандартів. ЄСКД, ЄСТД, СРВП.

1). Законодавча база стандартизації. Законодавчою базою, що регулює діяльність в сфері стандартизації на Україні є Закони України, Укази Президента України, Декрети Кабінету Міністрів України, Постанови Кабінету Міністрів України. Основними законодавчими документами на сьогодні є:

1) Закони України:

Про захист прав споживачів (1994);

Про охорону праці;

Про санітарне та епідемічне благополуччя населення (1994);

Про якість продовольчих товарів та харчових продуктів;

Про охорону навколишнього середовища (1991);

Про метрологію та метрологічну діяльність (1998);

Про пожежну безпеку;

Про стандартизацію (2001).

2) Укази Президента України:

Про заходи щодо підвищення якості вітчизняної продукції (2001).

3) Декрети Кабінету Міністрів України:

Про стандартизацію і сертифікацію (1993);

Про державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил та відповідальність за їх порушення (1993).

4) Постанови Кабінету Міністрів України:

Про заходи щодо поетапного впровадження в Україні вимог директив Європейського Союзу, санітарних, екологічних, ветеринарних, фіто санітарних норм та міжнародних і європейських стандартів;

Про Концепцію розвитку внутрішньої торгівлі Україні (1997).

2). Організація державної системи стандартизації на Україні

В цілому, діяльність державної системи стандартизації повинна бути спрямована на вирішення таких питань:

- захист інтересів споживачів та держави в галузі безпечності продукції, процесів, робіт та послуг для життя, здоров’я та майна громадян, навколишнього середовища;

- реалізацію єдиної технічної політики в сфері стандартизації, метрології, сертифікації;

- забезпечення взаємозамінності та сумісності продукції і її уніфікації;

- забезпечення якості продукції у відповідності до сучасного розвитку науки і техніки та потреб споживачів;

- забезпечення економії всіх видів ресурсів, покращення техніко – економічних показників виробництва;

- забезпечення безпеки господарських об’єктів з урахуванням ризиків виникнення природних та техногенних катастроф та інших надзвичайних ситуацій;

- розбудова та своєчасне обновлення нормативної бази функціонування систем стандартизації та сертифікації.

Суб’єктами стандартизації на Україні, згідно Закону України про стандартизацію є:

- центральний орган виконавчої влади у сфері стандартизації;

- Рада стандартизації;

- технічні комітети стандартизації;

- інші суб’єкти, що займаються стандартизацією.

Головною організацією (центральним органом виконавчої влади у сфері стандартизації), яка займається розробкою національних стандартів, проводить гармонізацію цих стандартів з міжнародними, розвиває співробітництво з міжнародними та регіональними організаціями по стандартизації, на території України є Державний комітет України зі стандартизації, метрології та сертифікації, який з 1.10.2002 р. згідно з Указом Президента був реорганізований у Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики (ДержСпоживстандарт України). Його основними функціями є:

- забезпечувати реалізацію державної політики у сфері стандартизації;

- вживати заходи щодо гармонізації розроблюваних національних стандартів з відповідними міжнародними (регіональними) стандартами;

- брати участь у розробленні та узгодженні технічних регламентів та інших нормативно – правових актів з питань стандартизації;

- встановлювати правила розроблення, схвалення, прийняття, перегляду, зміни та втрати чинності національних стандартів, їх позначення, класифікації за видами та іншими ознаками, кодування та реєстрації;

- вживати заходів щодо виконання зобов’язань, зумовлених участю в міжнародних (регіональних) організаціях стандартизації;

- співпрацювати у сфері стандартизації з відповідними органами інших країн;

- формування програми робіт із стандартизації та координувати її реалізацію;

- формування національного фонду нормативних документів та Національного центру міжнародної інформаційної мережі ISONET;

- надавати інформаційні послуги з питань стандартизації.

Крім того, ДержСпоживстандарт може виконувати інші функції та повноваження згідно із законами України.

Роботу із стандартизації в галузі будівництва і промисловості будівельних матеріалів організує Міністерство України у справах будівництва і архітектури. Правила побудови, викладу та оформлення стандартів, що розробляються і затверджуються цим Міністерством, повинні відповідати вимогам стандартів державної системи стандартизації.

Рада стандартизації є колегіальним консультативно-дорадчим органом при Кабінеті Міністрів України. Основною метою діяльності Ради є налагодження взаємодії між виробниками, споживачами продукції та органами державної влади, узгодження інтересів у сфері стандартизації, сприяння розвитку стандартизації. Рада формується на паритетних засадах із представників органів виконавчої влади, ДержСпоживстандарту України, суб’єктів господарювання, Національної академії наук України, галузевих академій наук та відповідних суспільних організацій.

Технічні комітети стандартизації створюються центральним органом виконавчої влади у сфері стандартизації (ДержСпоживстандартом). На них покладаються функції з розроблення, розгляду та погодження міжнародних (регіональних) та національних стандартів.

Інші суб’єкти, що займаються стандартизацією: центральні органи виконавчої влади; Верховна Рада Автономної Республіки Крим та Рада міністрів Автономної Республіки Крим; місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування; суб’єкти господарювання та їх об’єднання; крім того, відповідні громадські організації мають право у відповідних сферах діяльності та в межах повноважень, установлених законом, з урахуванням своїх господарських та професійних інтересів організовувати і виконувати роботи зі стандартизації.

3). Порядок розробки, впровадження та обіг нормативно-технічних документів.

Національні стандарти розробляються технічними комітетами стандартизації, а в разі їх відсутності - іншими суб’єктами стандартизації, що мають для цього відповідний науково-технічний потенціал.

Технічні комітети стандартизації формуються з урахуванням принципу представництва всіх заінтересованих сторін. До роботи в технічних комітетах стандартизації залучаються на добровільних засадах уповноважені представники органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, суб'єктів господарювання та їх об'єднань, науково-технічних та інженерних товариств (спілок), товариств (спілок) споживачів, відповідних громадських організацій, провідні науковці і фахівці.

Необхідність розробки або перегляду стандарту диктується ринком. Представники галузі або інших суб’єктів стандартизації подають заявку на розробку необхідного стандарту на адресу відповідного технічного комітету.

Стандарт приймається після досягнення учасниками технічного комітету згоди по проекту стандарту. Проект стандарту виноситься на обговорення громадськості та зацікавлених сторін і остаточно приймається в ході голосування дійсних членів комітету.

Правила та порядок розроблення, схвалення, прийняття, перегляду, зміни та припинення дії національних стандартів, які встановлюються центральним органом виконавчої влади у сфері стандартизації передбачають:

- критерії врахування чи відхилення пропозицій щодо розроблення національних стандартів;

- критерії визначення розробників національних стандартів;

- визначення пріоритетів щодо застосування міжнародних (регіональних) стандартів;

- механізм апеляції;

- інформування заінтересованих сторін про стан робіт у сфері національної стандартизації. Строк розгляду проекту національного стандарту та подання відгуків не може бути меншим, ніж 60 днів від дня його опублікування;

- ознайомлення за рівних умов з проектами національних стандартів усіх заінтересованих сторін.

Під час схвалення або прийняття національного стандарту центральний орган виконавчої влади у сфері стандартизації визначає дату чинності з урахуванням часу на виконання підготовчих заходів щодо його впровадження.

Перелік національних стандартів, схвалених та прийнятих протягом місяця, публікується наступного місяця в офіційному виданні центрального органу виконавчої влади у сфері стандартизації.

Перевірку чинних національних стандартів на відповідність законодавству, інтересам держави, потребам споживачів, рівню розвитку науки і техніки, вимогам міжнародних (регіональних) стандартів здійснюють відповідні технічні комітети або інші суб’єкти стандартизації відповідно до цього Закону. Стандарти на продукцію перевіряються не рідше одного разу на п’ять років. За результатами перевірки відповідні технічні комітети або інші суб’єкти стандартизації подають пропозиції про перегляд, зміни чи скасування стандартів до центрального органу виконавчої влади у сфері стандартизації.

Перегляд, в результаті якого розроблюється новий національний стандарт, або вносяться зміни до чинного стандарту, здійснюється у порядку встановленому для розроблення стандартів.

Припинення дії національного стандарту здійснює центральний орган виконавчої влади у сфері стандартизації у разі припинення випуску продукції, регламентованої цим стандартом, а також у разі розроблення, схвалення або прийняття замість нього іншого стандарту за поданням відповідного технічного комітету стандартизації або іншого суб’єкта стандартизації відповідно до Закону України «Про стандартизацію».

Інформація про зміни, текст змін національних стандартів публікується в офіційному виданні центрального органу виконавчої влади у сфері стандартизації не пізніше, ніж за 90 днів до терміну надання їм чинності.

4). Системи міжгалузевих стандартів. ЄСКД, ЄСТД, СРВП.

Основу для проведення всього комплексу робіт зі створення техніки,починаючи від проведення науково-дослідницьких та досвідно-конструкторських робіт, постановки та освоєння продукції у виробництві та закінчуючи роботами при забезпеченості її експлуатації, ремонту та утилізації складає «Система розробки та постановки продукції на виробництво» (СРППВ). Ця система встановлювати етапи та види робіт на всіх стадіях життєвого циклу продукції, порядок їх проведення та контролю, оформлення отриманих результатів, а також взаємних відносин учасників робіт (замовників, розробників, виробників, споживачів). Розробка та постановка продукції на виробництва загалом передбачає:

- розробку технічного завдання;

- розробку технічної та конструкторської документації;

- виготовлення та випробування зразків продукції;

- приймання результатів розробки;

- підготовку та освоєння виробництва.

Головна мета СРППВ – формування організаційно-методичної основи забезпечення високого технічного рівня, якості та конкурентоздатності продукції.

«Єдина система конструкторської документації» (ЄСКД) – це комплекс стандартів, який встановлює взаємно пов’язані єдині норми і правила порядку розробки, оформлення та обігу конструкторської документації (креслень, схем, текстових документів), яка розробляються організаціями та застосовується на всіх стадіях життєвого циклу продукції – проектуванні виготовленні, експлуатації, технічному обслуговуванні та ремонті, утилізації. Загалом комплекс стандартів ЄСКД включає в себе більш ніж 160 документів, та має більш ніж 40-річний досвід застосування. Стандарти ЄСКД відносяться до другої групи у класифікаторі стандартів, наприклад, ГОСТ 2.104, ГОСТ 2.201 та ін..

Єдині норми і правила ЄСКД розповсюджуються на всі види конструкторської документації, обліково – реєстраційну, нормативно-технологічну та технологічну документацію, а також на науково-технічну та навчальну літературу.

ЄСКД - нормативно-технічна та організаційна основа, яка забезпечує:

- єдину технічну мову та термінологію;

- застосування сучасних методів та засобів у процесі проектування виробів;

- можливість взаємного обміну конструкторської документації без її переоформлення;

- оптимальну комплектність конструкторської документації;

- урахування в конструкторській документації вимог, які забезпечують безпеку використання виробу для життя та здоров’я споживачів, оточуючого середовища, та охорону майна;

- високої якості виробів;

- спрощення форм конструкторської документації та графічних зображень та ін.

Комплекс стандартів Єдиної системи технологічної документації (ЄСТД) розроблено на основі ЄСКД. Головне призначення ЄСТД – встановити єдині взаємно пов’язані правила, норми та положення по виконанню, оформленню, комплектації та обігу, уніфікації та стандартизації технологічної документації.

Питання для перевірки знань студентів.

1. Які законодавчі акти регулюють діяльність у галузі стандартизації?

2. Як формуються технічні комітети зі стандартизації?

3. Який державний орган здійснює роботи зі стандартизації на Україні?

4. Назвіть функції ДержСпоживстандарту.

5. Назвіть суб’єкти, що займаються стандартизацією.

6. Чим диктується необхідність розробки або перегляду стандарту?

7. Як часто проводиться перегляд державних стандартів?

8. Мета створення систем міжгалузевих стандартів?

9. Які системи міжгалузевих стандартів ви знаєте?

10. Які задачі виконує СРВП?

11. Які задачі виконує ЄСКД?

12. Які задачі виконуєЄСТД?