Д) Ергономічні показники.

Ергономічні показники якості продукції характеризують систему “людина – виріб – середовище”. Для великої частини промислових виробів, які безпосередньо використовуються людиною, ергономічні показники займають вагоме місце при визначенні їх якості. Це, в першу чергу, продукція в склад якої входять пульти керування і контролю, прилади, обладнання робочих місць, органи керування та інше.

Ергономічні показники якості продукції – це показники, які використовуються для визначення відповідності виробу, його конструкції робочим характеристикам людини. Вони ураховують комплекс гігієнічних, антропометричних, фізіологічних, психофізіологічних та психологічних можливостей людини, які проявляються в виробничих і побутових умовах. Таким чином вони охоплюють всі фактори, які впливають на працюючу людину і виріб, що використовується за призначенням.

Всі ергономічні показники якості можливо поділити на кілька типових груп (таблиця 2.2).

Гігієнічні показники характеризують відповідність виробу санітарно – гігієнічним нормам і рекомендаціям, які визначають умови життєдіяльності і працездатності оператора (людини, яка взаємодіє з виробом).

Таблиця 2.2.

Номенклатура ергономічних показників якості продукції

Групи ергономічних показників	Ергономічні показники
гігієнічні	рівні: освітлення; температури; вологості; тиску; провітрюваності; запилення; радіації або радіаційного фону; токсичності; шуму; вібрації; гравітаційного перевантаження і прискорення;
антропометричні	відповідність виробу: розмірам тіла людини; формі тіла людини; розподіленню маси людини
фізіологічні	відповідність виробу: силовим можливостям людини; швидкісним можливостям людини; енергетичним можливостям людини;
психолого - фізіологічні	відповідність виробу: зоровим психофізіологічним можливостям людини; слуховим психофізіологічним можливостям людини; тактильним психофізіологічним можливостям людини; обоняльним психофізіологічним можливостям людини; смаковим психофізіологічним можливостям людини;
психологічні	відповідність виробу: закріпленим та тим, що формуються наново, навикам людини; можливостям сприйняття і переробки людиною інформації.

Антропометричні показники характеризують виріб з точки зору узгодження його розмірів та конструкції з розмірами і формою людського тіла.

Фізіологічні показники характеризують вироби і елементи їх конструкції, експлуатація яких вимагає від людини використання м’язового апарата, її силового та енергетичного потенціалу або швидкісних можливостей.

Психолого – фізіологічні показники характеризують вироби і елементи їх конструкції, експлуатація яких вимагає від людини використання її органів чуття. Вони впливають на обсяг зорової, слухової та іншої інформації, яка надходить через органи чуття і може бути засвоєна або перероблена людиною певної підготовки і кваліфікації.

Психологічні показники характеризують вироби і елементи їх конструкції, які приймають участь при обміні інформації в системі “людина – виріб – середовище”. Вони використовуються при визначенні відповідності виробу психологічним особливостям людини.

Є) Естетичні показники.

Естетичні показники характеризують: інформаційну виразність; раціональність форми; цілісність композиції; досконалість виробничого виконання. В цілому їх можливо віднести до соціальних характеристик, які відображають суспільну цінність продукції, що виготовляється. В сучасних умовах ринкової конкуренції, ці показники по великій групі продукції набувають все більшого значення.

Інформаційна виразність визначається формою виробу і характеризується такими одиничними показниками як: оригінальність форми (виражається присутністю в формі виробу своєрідності, самобутності та інших ознак, які відрізняють цей виріб від подібної продукції); відповідність моді (властивість, яка закладена у виріб і відображає існуючі естетичні погляди суспільства); відповідність стилю (відповідність стійких рис форми об’єкта рівню суспільного і культурного розвитку споживачів); знаковість виробу (відповідність соціально-етичним поглядам суспільства).

Раціональність форми виражається показниками функціонально – конструктивної пристосованості (пов’язана з відображенням в формі виробу функцій, які він виконує, конструктивних рішень, особливостей технології виготовлення і матеріалів, які використовуються) і доцільності (показники, які відображають особливості роботи людини з виробом, наприклад, способом і зручністю експлуатації - від цього залежить отримання потрібного експлуатаційного ефекту).

Цілісність композиції включає такі показники якості: організованість об’ємно – просторової структури (відображає, наскільки повно в формі виробу використані закони логіки, яким чином ураховані пропорції, масштаб, ритмічність та інші конструкторсько – художні засоби композиції виробів); тектонічність (відображає реальну структуру виробу і його конструктивні рішення); пластичність (відображає виразність об’ємної і елементної форми виробів); кольоровий колорит (відображає взаємозв’язок і сполучення кольорів виробу); упорядкованість графічних елементів (відображає відповідність графічних елементів загальному композиційному рішенню ергономічні показники якості).

Досконалість виробничого виконання продукції визначається такими показниками якості: ретельністю покриття і обробки поверхні; чистотою виконання з’єднань; чіткістю нанесення фірмових знаків, надписів; якістю упаковки, супровідної документації та іншими. Таким чином, цими показниками характеризується товарний вигляд і привабливість продукції.

Стабільність товарного вигляду характеризується показниками: чіткість виконання знаків сертифікації, фірмових та товарних знаків, оформлення супровідної документації; стійкість до пошкодження в процесі транспортування та експлуатації.