Тема 11. Показники якості продукції

План

1. Класифікація показників якості продукції.

2. Методи визначення чисельних значень показників якості продукції.

3. Номенклатура показників якості продукції.

4. Вибір номенклатури показників якості продукції.

4.

1.) Класифікація показників якості продукції

В зв’язку з тим, що кожен виріб може мати велику кількість ознак, то і показників якості конкретної продукції може бути також багато. Але, в залежності від мети оцінки рівня якості, етапу життєвого циклу товару, для оцінки вибирають обмежену кількість найбільш вагомих показників.

Для полегшення вибору і практичного використання показників якості проводять їх класифікацію [31,33].

На сучасному етапі розвитку метрології і кваліметрії, в залежності від класифікаційних ознак, розрізняють такі показники якості:

по кількості властивостей продукції, яку характеризує показник – одиничні та комплексні (групові, інтегральні) рисунок 2.2;

по способу вираження – розмірними та безрозмірними одиницями вимірювання, в тому числі за допомогою балів або відсотків;

по методу визначення – експериментальні, розрахункові, експертні, органолептичні, соціологічні;

по стадії визначення – проектні, виробничі, експлуатаційні;

по характеру встановлення показника – регламентоване, номінальне, межове, оптимальне значення;

по значимості при оцінці якості – основні і додаткові;

по використанню для оцінки рівня якості – абсолютні, відносні, базові;

по відношенню до різних груп властивостей – показники призначення; надійності; технологічності виробництва; технологічності експлуатації; стандартизації та уніфікації; ергономічності; патентні та правові; екологічності; безпеки; транспортабельності; економічності; однорідності;

по області застосування – до одиничної продукції, до сукупності однорідної продукції, до сукупності різнорідної продукції.

Показники якості продукції

одиничні

комплексні

відносні

базові

групові

інтегральні

узагальнені

Рис. 2.2 - Класифікація показників якості продукції за кількістю властивостей, які вони характеризують

Одиничний показник якості відноситься тільки до однієї з властивостей продукції. Наприклад, одиничними показниками якості двигуна є вага, число циліндрів, потужність, питомі витрати палива та інші.

Комплексний показник якості відноситься до двох або декількох властивостей продукції. Наприклад, комплексними показниками є коефіцієнт готовності для технічних систем, сумарна вартість ремонтів, технічного обслуговування та інші.

Різновидами комплексного показника є групові, інтегральні та узагальнені показники.

Інтегральний показник якості – це комплексний показник, який відображає співвідношення загального корисного ефекту від експлуатації або використання продукції до загальних витрат на її розробку, виготовлення та експлуатацію:

,

або загальних витрат на її розробку, виготовлення та експлуатацію до загального корисного ефекту від експлуатації або використання продукції :

.

Наприклад, інтегральним показником якості бурового устаткування може бути питома глибина буріння:

,

де сумарна глибина буріння до капітального ремонту в метрах. Для транспортних засобів прикладом інтегрального показника може бути питомі витрати на 1 тонно-кілометр пробігу:

,

де загальний пробіг транспортного засобу в тонно-кілометрах до капітального ремонту.

Узагальнений показник якості продукції відноситься до такої сукупності її властивостей по якій прийнято рішення оцінювати якість продукції.

Одиничні та комплексні показники якості можуть бути відносними і базовими.

Базовий показник – це показник, притаманний зразку продукції, який прийнято в якості еталона .

Відносний показник якості – це відношення одиничного (комплексного) показника продукції, що оцінюється, до базового показника:

.

2.) Методи визначення чисельних значень показників якості продукції

В залежності від того, які засоби використовуються для визначення чисельних значень показників якості, розрізняють методи, які представлені на рис. 2.3.

Експериментальний (різновиди: реєстраційний, вимірювальний) метод базується на безпосередньому вимірюванні показників якості або на виявленні і підрахуванні кількості різних подій та явищ за допомогою технічних вимірювальних пристроїв і контрольного обладнання. Наприклад, за допомогою цього метода визначається вага продукції, габаритні розміри, потужність, сила струму, кількість відказів за одиницю часу та інші.

		Методи визначення чисельних значень показників якості продукції
	об’єктивні											суб’єктивні
експериментальні						розрахункові					експертні						соціологічні

Рисунок 2.3 - Методи визначення чисельних значень показників якості продукції

Експериментальний метод найбільше розповсюджений у всіх галузях економіки, особливо в промисловості. Для підвищення точності та об’єктивності отриманих цим методом результатів, велику вагу має метрологічне забезпечення. Головна перевага експериментального метода полягає в тому, що завжди можливо отримати і перевірити одні і ті ж вимірювання значень показників якості.

Розрахунковий метод визначення чисельних значень показників якості продукції базується на використанні розрахунків на основі відомих теоретичних або емпіричних залежностей і даних, які отримані іншими методами. Наприклад, визначення продуктивності праці, показників стандартизації та уніфікації продукції, приведених витрат, питомих витрат електроенергії, коефіцієнта готовності, а також інших аналогічних показників, здійснюється розрахунковими методами.

Експериментальний і розрахунковий методи відносять до об’єктивних методів, тому, в більшості випадків, коли це можливо, їм слід віддавати перевагу перед іншими.

Експертний метод застосовується в тому випадку, коли неможливо експериментальним та розрахунковим методами отримати об’єктивне і точне значення показника якості продукції. Він базується на встановленні величини показників якості за допомогою і на основі рішень, які приймаються групою кваліфікованих спеціалістів – експертів.

Наприклад, на основі експертного методу визначають чисельні значення більшості ергономічних та естетичних показників; стійкість рослин проти захворювання грибковими та вірусними інфекціями; сейсмологічну стійкість будинків і споруд та інші показники.

Як різновид експертного методу виділяють органолептичний метод визначення чисельних значень показників якості продукції. В його основі закладено аналіз сприйняття органів чуття людини (без застосування технічних пристроїв вимірювання та реєстрації) – зору, слуху, дотику, запаху та смаку.

Особливо широко використовуються органи чуття людини для знаходження величини ергономічних, естетичних та показників екологічної безпеки. При визначенні цілого ряду показників цих груп, на сучасному етапі розвитку науки і техніки, взагалі неможливо використання ніяких вимірювальних або реєстраційних технічних засобів. Теж саме відноситься і до визначення чисельних значень багатьох показників якості продукції харчової та парфумерної промисловості.

При застосуванні органолептичного методу, органи чуття людини дозволяють провести аналіз почуттів і отримати оцінку показника, вірогідність якої залежить від кваліфікації, досвіду, загального рівня культури, здібностей та інших якостей спеціалістів – експертів. Як правило, при використанні цього методу оцінки показників якості, використовують бальну систему із різною кількістю оцінок і розподілом балів.

Експертні методи на сучасному етапі розвитку метрології і кваліметрії широко використовуються не тільки для визначення чисельних значень показників якості продукції, але й для проведення інших операцій по оцінці рівня якості. Наприклад, для визначення вагомості показників якості, базових значень та в інших випадках.

Соціологічний метод визначення чисельних значень показників якості продукції базується на збиранні та аналізі відгуків про неї фактичних або можливих споживачів продукції.

Збирання відгуків можливо проводити шляхом розповсюдження анкет або простим опитуванням на аукціонах, конференціях, виставках та в інших місцях скупчення споживачів. Цей метод потребує побудови науково обґрунтованої системи опитування та розробки математичних методів обробки інформації, яка надходить від споживача. Соціологічний метод частіше всього використовується при визначенні показників якості товарів і послуг широкого споживання.