Структура курсової роботи

Курсова робота з теорії та методики трудового та професійного навчання виконується на основі глибокого вивчення психолого-педагогічної, науково-методичної, навчальної літератури, а також програм, підручників та навчальних посібників з трудового та професійного навчання.

Курсова робота складається з титульного аркуша, змісту, вступу, теоретичної частини, методичної частини, з висновками до цих частин, загальних висновків, списку використаних джерел, додатків. Кожний структурний елемент починається з нової сторінки

Вимоги до змісту курсової роботи

Титульний аркуш курсової роботи оформлюється за встановленою формою (додаток Б).

Зміст повинен містити найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, зокрема вступу, обох частин, підрозділів та пунктів (якщо вони мають назву), висновків до цих частин, та загальних висновків, списку використаних джерел, додатків.

Вступ розкриває сутність і стан наукової проблеми, її значущість, обґрунтування необхідності проведення дослідження. У вступі необхідно показати зв’язок роботи з дисциплінами, що вивчаються. Далі у вступі подають загальну характеристику роботи в послідовності, що рекомендована нижче.

Актуальність теми. Обґрунтовується актуальність і доцільність роботи для розвитку теорії та методики трудового та професійного навчання. Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. Студент повинен кількома реченнями висловити сутність проблеми.

Формулювання мети і задач дослідження, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети.

Мета дослідження пов’язана з об’єктом і предметом дослідження, а також його кінцевим результатом і шляхами його дослідження, вона співпадає з формулюванням теми. При формулюванні мети студент з’ясовує, який результат бажає одержати і яким він бажає бути.

Намічаючи логіку дослідження, студент формулює кілька часткових дослідницьких завдань, які в своїй сукупності повинні дати уявлення, що слід зробити для досягнення мети, тобто визначає послідовне виконання відповідних завдань, до яких можуть належати такі:

 вирішення та обґрунтування теоретичних питань проблеми дослідження;

 всебічне вивчення практики, при потребі проведення експерименту з даної проблеми, накопичення даних, аналіз і систематизація їх, математичне опрацювання, виявлення типового стану, недоліків, упущень, вивчення передового досвіду;

 обґрунтування системи заходів щодо вирішення проблеми, розробка методичних рекомендацій, вказівок, надання пропозицій щодо використання результатів дослідження в практиці роботи навчальних закладів.

Об’єкт дослідження – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію або обране для вивчення. Основними об’єктами досліджень з теорії та методики трудового та професійного навчання є діяльність учителів, викладачів, майстрів виробничого навчання, вихователів, учнів, педагогічні стосунки (між суб’єктом і об’єктом навчання й виховання, особистістю і колективом, навчанням і самоосвітою, вихованням і самовихованням), організація чи управління пізнавальною діяльністю учнів, навчально-виховним процесом тощо. Визначаючи об’єкт треба знайти відповідь на запитання: що розглядається?

Предмет дослідження визначає аспект розгляду, дає уявлення про спосіб розгляду об’єкта дослідження, про те, які нові відношення, властивості, аспекти і функції об’єкта розкриваються. Якщо об’єктом виступає те, що досліджується, то предметом, те, що в цьому об’єкті дістає наукове пояснення.

Предметом дослідження можуть бути цілі трудового (професійного) навчання чи виховання, прогнозування, зміст, форми й методи організації й проведення педагогічного процесу, характеристики діяльності учнів і учителів, викладачів, майстрів виробничого навчання, суперечності в навчально-виховному процесі, шляхи його вдосконалення, характер педагогічних вимог, впливів, педагогічні умови, особливості, тенденції розвитку навчально-виховних явищ і процесів, різні види педагогічних ситуацій тощо. Предметом дослідження можуть виступати також різні педагогічні відносини: між учнями, колективом і особистістю, між сім’єю і навчальним закладом, навчальним закладом і виробництвом тощо. Діяльність і навчання самого учня теж можуть бути предметом дослідження: його самопізнання, самовиховання, здатність до навчання й виховання, сприйнятливість до навчання або виховання, поведінка, особисті якості, інтереси, мотиви, потреби тощо.

Наведемо приклади формулювання наукового апарату.

Тема. «Поліпшення розумового розвитку учнів в процесі трудового навчання».

Мета дослідження – теоретична розробка шляхів поліпшення розумового розвитку учнів в процесі трудового навчання.

Відповідно до мети дослідження були поставлені такі завдання:

1. Розробити теоретичні основи розумового розвитку учнів в процесі трудового навчання.

2. Виявити рівень розумового розвитку учнів.

3. Дослідити методику розвитку розумових здібностей школярів на уроках трудового навчання.

4. Обґрунтувати основні напрямки, зміст, форми і методи розумового розвитку учнів на уроках трудового навчання.

Об’єкт дослідження – процес розумового розвитку учнів в процесі трудового навчання.

Предмет дослідження – дослідницький і евристичний метод навчання, як засіб розумового розвитку учнів або дидактична чи методична система вправ для розумового розвитку дітей.

Тема. «Взаємодія майстра виробничого навчання і класного керівника ПТУ в рішенні виховних завдань».

Мета дослідження – визначення шляхів підвищення ефективності процесу взаємодії майстра виробничого навчання і класного керівника ПТУ в рішенні виховних завдань.

Відповідно до мети дослідження були поставлені такі завдання:

1. Провести теоретичний аналіз стану проблеми дослідження в психолого-педагогічній літературі і в практиці.

2. Виявити психолого-педагогічні умови, які забезпечують високий рівень виховної взаємодії майстра виробничого навчання і класного керівника..

3. Розробити методику спільної роботи майстра виробничого навчання і класного керівника в ділі виховання своїх підлеглих.

Об’єкт дослідження – процес взаємодії майстра виробничого навчання і класного керівника.

Предмет дослідження – психолого-педагогічні умови, що впливають на результативність взаємодії майстра виробничого навчання і класного керівника при вирішенні виховних завдань.

Тема. «Формування творчих здібностей майбутніх інженерів-аграрників у процесі вивчення фізико-математичних дисциплін».

Мета дослідження – визначити та обґрунтувати методику формування творчих здібностей майбутніх інженерів-аграрників у процесі вивчення фізико-математичних дисциплін.

Для досягнення мети дослідження були поставлені такі завдання:

1. На основі аналізу стану досліджуваної проблеми у педагогічній теорії та практиці уточнити сутність, структуру та зміст розвитку творчих здібностей інженерів-аграрників.

2. Виявити, теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити ефективність реалізації педагогічних умов формування творчих здібностей інженерів-аграрників.

3. Визначити рівень сформованості творчих здібностей майбутніх інженерів-аграрників.

4. Розробити методичні рекомендації для студентів та викладачів вищих аграрних навчальних закладів щодо розвитку творчих здібностей майбутніх інженерів у процесі вивчення фізико-математичних дисциплін.

Об’єкт дослідження – процес професійної підготовки студентів у вищому аграрному закладі освіти.

Предмет дослідження – методика формування творчих здібностей майбутніх інженерів-аграрників у процесі вивчення фізико-математичних дисциплін.

Тема. «Розвиток методик навчання майбутніх інженерів-педагогів швейного профілю у другій половині ХХ століття».

Мета дослідження  виявити закономірності та тенденції розвитку методик навчання майбутніх інженерів-педагогів швейного профілю у досліджуваний період з метою їх удосконалення в сучасних умовах.

Відповідно до поставленої мети визначено такі завдання дослідження:

1. Обґрунтувати та охарактеризувати етапи удосконалення інженерно-педагогічної освіти в контексті розвитку швейної промисловості. З’ясувати сутність поняття методика навчання, виявити та розкрити її складові для підготовки інженерів-педагогів швейного профілю.

2. Визначити та розкрити закономірності та тенденції розвитку методик навчання майбутніх інженерів-педагогів швейного профілю у другій половині ХХ століття.

3. Розробити рекомендації щодо використання позитивного досвіду методик навчання інженерів-педагогів швейного профілю в сучасних умовах та тенденції їх подальшого розвитку.

Об’єкт дослідження  методики навчання майбутніх інженерів-педагогів швейного профілю.

Предмет дослідження  закономірності та тенденції розвитку методик навчання майбутніх інженерів-педагогів швейного профілю у другій половині ХХ століття.

Тема. «Формування професійно-практичної компетентності майбутніх інженерів-педагогів в умовах виробничої практики».

Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні, розробці й експериментальній перевірці методики організації виробничої практики як основи формування професійно-практичної компетентності майбутніх інженерів-педагогів.

Відповідно до мети були сформульовані такі науково-практичні завдання дослідження:

1. Розкрити теоретичні основи формування професійно-практичної компетентності та уточнити понятійно-категоріальний апарат у межах досліджуваної проблеми.

2. Визначити роль виробничої практики у формуванні професійно-практичної компетентності інженерів-педагогів та проаналізувати сучасні проблеми її організації.

3. Розробити й експериментально перевірити методику організації виробничої практики щодо формування професійно-практичної компетентності майбутніх інженерів-педагогів.

Об’єкт дослідження  професійно-практична підготовка інженерів-педагогів у вищому навчальному закладі.

Предмет дослідження  методика формування професійно-практичної компетентності майбутніх інженерів-педагогів в умовах виробничої практики.

Теоретична частина включає стислий огляд і аналіз психолого-педагогічної й науково-методичної літератури з теми курсової роботи, стан розробленості даної проблеми у сучасній науці, теоретико-методологічні основи проблеми що розглядається, аналіз різних підходів до визначеної проблеми, аналіз шкільних програм з трудового навчання та технологій, програм ПТНЗ з профілю підготовки, навчальних планів, навчальної літератури, методичних посібників, аналіз стану обладнання, аналіз передового педагогічного досвіду, методики викладання в навчальному закладі, у якому проходила педагогічна практика студента, власного досвіду, розкриття сутності та структури основного поняття, психолого-педагогічні основи формування професійних якостей вчителів, викладачів, майстрів виробничого навчання або ж учнів і вихованців тощо.

Буде корисним у першій частині роботи подати порівняння тлумачення того чи іншого терміну у фахових словниках.

Основні теоретичні положення роботи повинні мати чіткі посилання на джерела інформації, авторів, наукові роботи.

В методичній частині можуть бути представлені:

• розроблені й викладені власні ідеї автора і його бачення вирішення проблеми;

• викладені висновки з власних спостережень в навчальному закладі в процесі відвідання, ведення уроків і позакласних заходів, бесід з вчителями, викладачами, майстрами виробничого навчання й учнями;

• результати аналізу виготовлених об’єктів праці, творчих робіт, проектів, графічних робіт, анкет учнів, документації, стану і розташуванню обладнання тощо;

• опис конкретних педагогічних методик, форм роботи, творчих завдань, розвивальних ігор, результатів навчально-виховної роботи за тим, чи іншим напрямком роботи;

• пропозиції, програми розвитку і вдосконалення відповідних педагогічних якостей і здібностей учнів;

• складання методичних рекомендацій студентам, учням, учителям, викладачам спец. дисциплін, майстрам виробничого навчання за тією чи іншою проблемою;

• розроблені тематичні плани, програми, конспекти уроків за певним розділом, наочні засоби навчання, технічна та технологічна документація до уроків тощо;

• опис методики проведення конкретного педагогічного заходу, системи виховної роботи, яка проводилась студентом за проблемою курсової роботи під час педагогічної практики тощо.

Висновки – це стисла інформація про підсумки виконаної роботи. У висновках викладають найважливіші наукові та практичні результати одержані в роботі, які повинні містити формулювання розв’язаної наукової проблеми, її значення для науки і практики, рекомендації по впровадженню роботи в практику. Кожен науковий і прикладний висновок роботи треба формулювати чітко, конкретно.

Список використаних джерел слід розміщувати одним із таких способів:

• у порядку появи посилань у тексті,

• в алфавітному порядку прізвищ авторів або заголовків,

• у хронологічному порядку.

Зразок оформлення списку літератури подано у додатку В.

До списку використаних джерел слід включати тільки ті джерела, які дійсно використовувалися під час роботи над курсовою роботою. Складання бібліографії до курсової роботи спрямоване на розвиток навичок роботи з джерелами, різними бібліографічними посібниками і каталогами. Саме на підставі бібліографії студент подає висновки щодо розробки проблеми курсової роботи у психолого-педагогічної та науково-методичної літературі, аналізує стан дослідження у різні періоди як минулого, так і сучасного етапів розвитку педагогічної теорії та практики.

У додатки можуть бути включені навчальні плани та програми, плани-конспекти уроків різних типів, анкети, тести, діагностичні методики за проблемою дослідження, творчі завдання для учнів або студентів, завдання на практичну роботу різного рівня складності, методичні розробки виховних заходів для учнів, батьків, фрагменти уроків, описи практичної роботи, приклади творчих робіт школярів (вироби, проектні роботи, креслення, малюнки, фотографії тощо), схеми, таблиці, технологічні та інструкційні картки тощо.