Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
КП Экономика, ПРК оч. СТУДЕНТАМ 21 нояб. doc.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
672.77 Кб
Скачать

Виймання вугілля комбайном

Перед початком виймання вугілля машиніст гірничих машин і гірник очисного вибою, що допомагає йому в роботі, оглядають комбайн, заливають масло в редуктори, проводять дрібний ремонт комбайна, замінюють зношені різці (зубки), оглядають кабель, шланг, перевіряють і регулюють натягнення ланцюга. Інша частина ланки підносять інструмент, оглядають лаву, стан гідрофікованого кріплення, конвеєра, насосної станції, станції зрошування, доставляють кріпильні матеріали. Після закінчення підготовки комплексу до роботи, машиніст гірничих виймальних машин дає звуковий сигнал, включає конвеєр, комбайн, систему зрошування і проводить виймання вугілля на визначеної для даних умов швидкості подачі.

Під час роботи комбайна машиніст стежить за вийманням вугілля на повну ширину захоплення, регулює положення виконавчого органу, не допускаючи викривлення вибою лави, зачіпання виконавчим органом за перекриття кріплення, замінює зубки (різці), перевіряє рівень масла в редукторах і при необхідності доливає його, спостерігає за роботою кабелеукладальника, станом запобіжного каната, прибирає шматки вугілля і породи, що впали на комбайн, стежить за сигналами гірників.

Пересування секцій механізованого кріплення

Секції кріплення пересувають услід за проходом комбайна два робітника. Очистивши основу секції від вугілля і породи, гірник очисного вибою знімає з неї навантаження, і перекриття опускається.

Пересування секції кріплення виконують услід за комбайном з відставанням на 1–2 м. Зачистивши місце для пересування секції кріплення, гірник знімає навантаження з двох стояків секції, гідродомкратом пересування підтягує секцію до конвеєра і потім встановлює її під навантаження. При цьому пересування випереджаючої секції проводять з-під нерухомої відстаючої секції, а відстаючій секції – з-під нерухомої випереджаючої секції.

Виймання вугілля відбійними молотками

Виймання вугілля відбійним молотком проводить один робітник. У міру виймання вугілля робітник відкидає вугілля від вибою і вантажить на конвеєр. При необхідності проводить розштибовку конвеєра. В процесі навалювання робітник зачищає підошву і встановлює запобіжне кріплення. В кінці зміни робітник від'єднує молоток, змотує шланг і прибирає інструмент.

Кріплення ніш

Кріплення ніш робітники виконують відповідно до паспорта кріплення. Комплект кріплення, що складається з одного, двох або трьох стояків під шпальний брус, встановлюють двоє робітників. При установці гідравлічного стояка робітник ставить його підставою на грунт і, підтримуючи стояк у вертикальному положенні, гойданням ручки насоса додає йому первинне робоче навантаження. Для кріплення використовуються гідравлічні стояки, що раніше витягують з виробленого простору.

Зведення дерев'яного органного кріплення

Стояки в органному ряду встановлюють під короткі розпили, які розташовують по падінню. Через кожних 5 м в органному ряду залишають ''вікна'' шириною 0,8– 1м, які служать для робітників виходом до вибою.

Органне кріплення зводять в наступному порядку. Спочатку доставляють і розкладають в зручному місці дерев'яні стояки. Очищають грунт від вугілля і породи, відбирають стійки необхідного розміру. Потім нижній кінець стійки встановлюють на грунт або в лунку завглибшки 3–8см, зроблену в грунті клеваком або обушком, і підбивають верхній кінець стояка під покрівлю або під розпил. При установці стояка під розпил гірник підтримує однією рукою розпил, а інший підводить під нього стійку. Потім ударами сокири або кувалди встановлює стояк під прямим кутом до покрівлі і підошви пласта.

Кладка дерев'яних кострів

Перед укладанням кострів гірники очисного вибою оглядають робоче місце, оббирають покрівлю, зачищають місце для кладки кострів, потім підносять стояки. Укладають на грунт стояки першого ряду. Подальші ряди стояків викладають так, щоб кожен верхній стояк знаходився точно під відповідним нижнім і щоб кінці в місцях перетину виступали на 10–15 см.

Установка тумб із залізобетонних плит (блоків)

Установка тумб із залізобетонних плит (блоків) проводиться для захисту

вентиляційних, конвеєрних виробок. Тумби встановлюють вразбежку, всплошну або кущами в один або декілька рядів уздовж виробки, що захищається. Перед установкою тумб двоє гірників очисного вибою оглядають робоче місце, оббирають покрівлю, зачищають місце для тумб. Потім підносять стояки і плити (блоки) до місця укладання. Піднесення плит (блоків) в межах робочого місця (від місця вивантаження на штреку до місця установки тумб) проводиться уручну або волоком по підошві пласта. Для піднімання плит (блоків) при висоті більше 1 м встановлюють настил з брусів або стояків, що укладаються похило до підошви виробки, по якої плити (блоки) піднімають волоком.

Першу плиту (блок) укладають на підошву виробки. Подальші плити (блоки) укладають так, щоб підстава вищерозміщеної плити (блоку) збігалася з верхньою плоскістю нижележащей плити (блоку). Уклавши останню плиту (блок), виготовляються клини необхідного розміру, які забивають між верхньою плитою (блоком) і покрівлею.

На пластах з кутом падіння більше 12о, для попередження сповзання плит (блоків) вниз, встановлюють наполегливі стояки, які розташовані з нижнього боку тумби по простяганню пласта.

При нерівної покрівлі перед укладанням плит (блоків) на неї укладають підкладки з дерев'яних стояків або брусів.

Відповідно до прийнятої організації робіт в очисному вибої приймаємо добову комплексну бригаду гров, які будуть виконувати процеси, що складають технологічний цикл.

Таблиця 1.1 – Розрахунок чисельності робітників дільниці

Професії робітників

Загальна кількість виходів робітників за місяць

Чисельність робітників дільниці, осіб

на роботі Чяв.

в тому числі по змінах

за

списком

Чсп.

1

2

3

4

Машиністи гірничих

виймальних машин

Гров

Електрослюсаря

Машиністи підземних установок

Гірники

Всього

Загальну кількість виходів робітників за місяць визначаємо множенням їх явочної чисельності на планову кількість днів роботи вибою за місяць.

Явочна чисельність бригади гров (Ч , осіб) складе:

де Нк – комплексна норма виробітку, т;

Кп – коефіцієнт перевиконання норми виробітку, 1,10 – 1,12.

Чисельність бригади гров за списком (Ч , осіб) [8] с.124 складе:

(1.13)

де Кобл. – коефіцієнт облікового складу (приймаємо за фактичними даними шахти).

Нормативна трудомісткість робіт з щодобового технічного обслуговування і ремонту вибійного устаткування очисного вибою, виконуваних машиністом гірничих виймальних машин і гров в ремонтно–підготовчу зміну nлюд.- год , складе:

n люд.- год. = (Нчас.± ∆ Нчас.л.± ∆ Нчас.гол.+ ∆ Нчас.скр.конв.) · К1 · К2 · К3 =

= люд.- год.; (1.14)

де Нчас. – таблична норма часу, що приймається залежно від добового видобутку вугілля, типу механізованого комплексу, люд.- год;

± ∆Нчас.л – зміна норми часу залежно від збільшення або зменшення довжини лави в порівнянні з табличним її значенням, люд.- год.

±∆ Нчас.л = ∆ Нчас.табл.: 10 м · (Lпр.– Lтабл) =

= люд.- год. (1.15)

∆Нчас.табл. – таблична зміна норми часу, люд.- год.;

Lпр. – довжина лави за проектом, м;

Lтабл. – табличне значення довжини лави, м;

± ∆Нчас..гол.– зміна норми часу, яке ураховує наявність привідних голівок скребкового конвеєра в лаві, люд.- год.

Норми часу при … привідних голівках ∆ Нчас..гол. = люд.- год.

∆Нчас.скр.кон. – зміна норми часу, яка враховує протяжність скребкового конвеєра по штреку, люд.- год.;

0,12 люд.- год.: 10 м · lскр.кон.= люд.- год. (1.16)

де lскр.кон – протяжність скребкового конвеєра по штреку, м.

К3 – коефіцієнт, що враховує наявність бічних порід середньої стійкості і стійких, К3 = 0,85.

Трудомісткість робіт, виконуваних машиністом гірничих виймальних машин, складає 6 люд.- год. або 1 людина. в зміну, тоді чисельність гров в ремонтно-підготовчу зміну складе:

(n люд-год.– 6 люд.- год.) : 6 годин = люд. (1.17)

Явочну чисельність електрослюсарів на добувній дільниці визначимо, заздалегідь розрахувавши нормативну трудомісткість планового технічного обслуговування та ремонту обладнання добувній дільниці.

Таблиця 1.2 – Розрахунок нормативної трудомісткості ремонтних робіт

Найменування обладнання

на дільниці

Марка обладнання

Кількість одиниць обладнання в роботі

Нормативна трудомісткість ремонтних робіт, людино-год.

на одиницю обладнання

на все обладнан.

В лаві

Комбайн вугільний

Кріплення механізоване

( … м)

… (на ….. м)

Конвеєр скребковий

Всього по лаві

∑Тл =

В інших виробках

Конвеєр скребковий

… ( … м)

Конвеєр стрічковий

… ( … м)

… ( ….. м)

…. на 100м

Станція насосна

Установка насосна для зрошування

Кріплення сполучень

Лебідка маневрова

Лебідка запобіжна

Установка насосна дільничного водовідливу

Компресор пересувний

Пневмонагнітач

Молоток відбійний

Трубопровід пожежо- зрошувальний, для подання стислого повітря

… км

Всього по інших виробках

∑Твир.= …

Рахункова трудомісткість робіт (∑Тл рах., люд.- год.) по лаві складе:

∑Тл рах. = ∑Тл · К = люд.- год. (1.18)

де К – коефіцієнт, що враховує наявність води в лаві, К = 1,1

При відсутності води в лаві К = 1,0.

Загальна сумарна річна нормативна трудомісткість робіт (∑Тзаг, люд.-год.) складе:

∑Тзаг.= ∑Тл рах.+ ∑Твир.= люд.-год. (1.19)

Сумарна річна нормативна трудомісткість робіт (∑Т, люд.-год.) складе:

∑Т = ∑Т заг. · К1 = люд.- год. (1.20)

де К1 – коефіцієнт, який ураховує середньодобовий видобуток вугілля

Нормативну чисельність електрослюсарів на роботі (явочну) (Чел.,осіб) визначаємо за формулою:

Ч ел. = = люд. (1.21)

де К1 – коефіцієнт, який ураховує частку участь дільничних електрослюсарів в технічному огляді та ремонту обладнання, К1 = 0,6;

К2 – коефіцієнт, який ураховує технічне обслуговування та ремонт електропускової захисної апаратури і гнучких кабелів, К2 = 1,2;

К3 – коефіцієнт, який ураховує непланові ремонти обладнання, що виконують ремонтні та чергові електрослюсаря дільниці, К3 = 1,3.

Явочну чисельність машиністів підземних установок приймаємо відповідно до кількості транспортних засобів на дільниці. Явочну чисельність гірників приймаємо на основі фактичних даних по шахті для аналогічних умов.

Продуктивність праці робітника на вихід (П вих., т) [8] с.319 складе:

(1.22)

Продуктивність праці робітника середньомісячна (П міс., т) [8] с.319 складе:

(1.23)