Добове посування підготовчого вибою (Vдоб., м) складе:

V_доб. = V_ц · n _{ц доб.} = м (1.10)

Посування підготовчого вибою за місяць (V_міс., м) складе:

V_міс. = V_доб. · N_дн = м (1.11)

де N_дн – планова кількість днів роботи вибою по проведенню виробки за місяць, дні.

Виконується умова: V _міс ≥ V_н , тобто … м > … м (1.12)

При проведенні підготовчої виробки прохідницьким комбайном …… приймаємо наступну організацію робіт.

Проведення підготовчих виробок прохідницькими комбайнами включає виконання наступних процесів виробничого циклу: виїмка гірничої маси комбайном, кріплення виробки, нарощування конвеєра, навішення вентиляційних труб, настилювання рейкових шляхів, проведення та кріплення водовідливної канавки.

На початку зміни машиніст перевіряє справність комбайна, пиловловлюючі мішки, замінює зубки на ріжучому органі, пиловловлюючі мішки, мастить вузли комбайна і проводить дрібний його ремонт (у разі необхідності). Прохідники в цей час перевіряють стан провітрювання виробки, справність системи зрошування і вибійних механізмів, стан кріплення, доставляють безпосередньо в вибій кріпильні матеріали.

Закінчивши підготовку комбайна до роботи, машиніст приступає до обробки вибою. При проведенні виробки обробка вибою ведеться одночасно по усій площі перерізу. Після проведення виробки на величину заходки (відстань між рамами постійного кріплення) машиніст відводить виконавчий орган комбайна від вибою і разом з прохідником, що надає йому допомогу, оглядає і замінює зубки, перевіряє напрям виробки. Інші прохідники після зупинки комбайна оббирають шматки вугілля і породи, і приступають до зведення кріплення відповідно до паспорта кріплення.

Нарощування конвеєра проводиться при повній зупинці комбайна, а навішення вентиляційних труб – по мірі необхідності і поєднується з роботою комбайна. Одночасно з роботою комбайна проводиться вантаження гірської маси на конвеєр.

При конвеєрному транспортуванні вантажу прохідник стежить за вантаженням гірської маси з перевантажувача комбайна на конвеєр і проводить, по мірі необхідності, зачистку підошви виробки від вугілля або породи, що прокидається з конвеєра.

Перед початком робіт по кріпленню виробки прохідники готують інструмент, пересувають тимчасове кріплення, оглядають і приводять в безпечний стан робоче місце.

Виконавши ці роботи, ланка приступає до установлення кріплення. У лунки одночасно встановлюють ніжки кріплення і скріпляють їх металевими стяжками з раніше встановлену аркою. Після установки ніжок два прохідники з підмостків укладають на них верхняк, а два інші з'єднують їх хомутами.

Перед початком робіт по проведенню водовідливної канавки прохідники оглядають робоче місце, відповідно до паспорта кріплення розмічають місце проведення канавки, підносять необхідні інструменти і матеріали. У залежності від об'єму робіт проведення канавок виконує 1-2 прохідники.

По мірі проходження в канавку укладають залізобетонні жолоби. При наявності пустот за жолобами проводять їх забутовування.

Навішення вентиляційних труб проводиться по усій довжині виробки або по мірі посування вибою підготовчої виробки. Для виконання робіт по навішенню вентиляційних труб робоче місце повинне бути забезпечене інструментом, необхідним запасом вентиляційних труб, троса для їх підвіски і дроту для підв'язки троса.

Нарощування конвеєрів проводиться ланкою робітників. Спочатку робітники оглядають і приводять робоче місце в безпечний стан, підносять ланки кріплення і риштаки. Потім робітники розкріплюють натяжну головку конвеєра і зачищають місце для її пересування, а інші від'єднувати ланцюг і головку від риштачного ставу, після чого всі разом пересувають головку конвеєра на нове місце. Потім укладають нижній риштак, і з'єднують його з риштачним ставом, укладають і з'єднують нижню гілку ланцюги. З'єднавши ланцюг нижньої гілки, робітники укладають і з'єднують верхній риштак і ланцюг верхньої гілки.

При нарощуванні ставу водовідливних труб ударами вибивають клин і знімають швидко розбірний накидний замок. Підносять водовідливну трубу, ставлять ущільнююче кільце і приєднують трубу.

Роботи по настилюванню рейкової колії починають з вирівнювання і настилювання рейкового полотна колії, після чого підносять шпали, рейки, планки, болти, костилі, готують канавки і укладають в них шпали. Потім на шпали укладають рейки, скріпляють їх з раніше укладеними рейками за допомогою планок і болтів, по шаблону встановлюють ширину колії, заміряють відстань від головки рейок до боків виробки і приводять у відповідність із затвердженим паспортом, засипають баласт між шпалами, проводять додаткове рихтування колії і підбивання шпал баластом.

Відповідно до прийнятих засобів механізації, організації робіт у підготовчому вибої приймаємо комплексну бригаду прохідників, що виконують усі процеси і операції гірничопрохідницького циклу.

Таблиця 1.1 – Розрахунок чисельності робітників дільниці

Професії робітників	Загальна кількість виходів робітників за місяць	Чисельність робітників дільниці, осіб
		на роботі, Чяв.	у тому числі по змінах				за списком Чсп.
			1	2	3	4
Машиністи гірничих виймальних машин
Прохідники
Електрослюсаря
Машиністи підземних установок
Гірники
Всього	–

Загальну кількість виходів робітників за місяць визначаємо множенням їх явочної чисельності на планову кількість днів роботи вибою за місяць.

Явочна чисельність бригади прохідників (Ч складе:

= осіб (1.13)

де Н _к – комплексна норма виробітку, м;

К_п – коефіцієнт перевиконання норми виробітку, К _п = 1,08 – 1,10

Чисельність бригади прохідників за списком (Ч складе:

Ч осіб (1.14)

де К_обл. – коефіцієнт облікового складу.

Явочна чисельність машиністів гірничих виймальних машин в ремонтно-підготовчу зміну, складе:

(n _{люд.-год.м.}± (l_пр.– l_табл) : 25м х 0,20 люд.-год.) : 6 год =

= люд. (1.15).

де n_{люд.-год.м.} – таблична трудомісткість робіт, які виконує машиніст гірничих виймальних машин в ремонтно-підготовчу зміну, люд.- год.

Явочна чисельність прохідників в ремонтно-підготовчу зміну, складе:

(n _{люд.-год.пр.}± (l_пр.– l_табл) : 25м х 0,20 люд.-год.) : 6 год.=

= люд. (1.16)

де n_{люд.-год}._пр.– таблична трудомісткість робіт, які виконують прохідники в ремонтно-підготовчу зміну, люд.- год.;

l_пр. – довжина штреку за проектом, м;

l_табл. – табличне значення довжини штреку, м;

Явочну чисельність електрослюсарів на підготовчій дільниці визначимо, заздалегідь розрахувавши нормативну трудомісткість планового технічного обслуговування та ремонту обладнання підготовчої дільниці.

Таблиця 1.2 – Розрахунок нормативної трудомісткості ремонтних робіт

Найменування обладнання на дільниці	Марка обладнання	Кількість одиниць обладнання в роботі	Нормативна трудомісткість ремонтних робіт, людино-годин
			на одиницю обладнання	на все обладнання
Комбайн прохідницький
Установка насосна для зрошування
Конвеєр скребковий		…шт. ( … м)
Конвеєр стрічковий		…шт. ( … м)	… ( … м) … на 100м
Дорога канатна надґрунтова
Установка насосна дільничного водовідливу
Лебідка маневрова
Компресор пересувний
Вентилятор місцевого провітрювання
Молоток відбійний
Трубопровід пожежо– зрошувальний, для подання стислого повітря	–	… км
Всього	–	–	–	∑Т =

Рахункова сумарна річна нормативна трудомісткість ремонтних робіт (∑Т_рах.,люд.-год.)_. складе:

∑Т_рах. = ∑Т · К = люд.-год. (1.17)

де К – коефіцієнт, який ураховує находження обладнання у воді при обводненості робочого місця, К = 1,1 При відсутності води у вибої К = 1.

Нормативну чисельність електрослюсарів на роботі (явочну) (Ч _ел.яв., осіб) ) визначаємо за формулою:

Ч _ел.яв. = = люд. (1.18)

де К₁ – коефіцієнт, який ураховує частку участі дільничних електрослюсарів в технічному огляді та ремонту обладнання, К₁ = 0,6;

К₂ – коефіцієнт, який ураховує технічне обслуговування та ремонт електропускової захисної апаратури і гнучких кабелів, К₂ = 1,2;

К₃ – коефіцієнт, який ураховує непланові ремонти обладнання, що виконують ремонтні та чергові електрослюсаря дільниці, К₃ = 1,3.

t _зм – тривалість робочої зміни на підземних роботах, год.

Явочну чисельність машиністів підземних установок приймаємо відповідно до кількості транспортних засобів, що планується на дільниці. Явочну чисельність гірників приймаємо на основі фактичних даних по шахті для аналогічних умов. У вугільній промисловості продуктивність праці розраховується на вихід і за місяць.

Продуктивність праці робітника на вихід (П _вих. , м) складе:

П _вих. = м (1.19)

де Ч_яв – явочна чисельність робітників дільниці, осіб.

Середньомісячна продуктивність праці робітника (П _міс. , м) складе:

П _міс. = м (1.20)

де Ч_сп – чисельність робітників дільниці за списком, осіб.