Тема 20. Теорія юридичного процесу Тестові завдання для самостійного контролю знань студентами №20

Тестове завдання 1. Правова діяльність — це:

а) інтелектуальна творча діяльність, спрямована на одержання та використання нових знань;

б) невід’ємна складова загальної людської діяльності, специфічна сутність, якої полягає в сукупності дій окремих індивідів і великих соціальних груп, спрямованих на реалізацію їхніх політичних інтересів, насамперед завоювання, утримання й використання влади;

в) нормативно визначена діяльність уповноважених суб’єктів, наділених відповідною компетенцією у сфері юридичного нормотворення та застосування норм права, як головних її видів;

г) діяльність людини за ознаками певної сукупності професійних завдань та обов’язків (робіт), які виконує фахівець.

Тестове завдання 2. Те, на що спрямовані юридичні діяння та операції в процесі правової діяльності (матеріальні та нематеріальні блага, суспільні відносини, конкретні діяння осіб, інші предмети та явища, які включені в юридичний процес і слугують задоволенню суспільних та особистих потреб та інтересів), — це:

а) мета правової діяльності;

б) об’єкти правової діяльності;

в) засоби, способи та методи правової діяльності;

г) результат правової діяльності.

Тестове завдання 3. Хто з зазначених осіб не є суб’єктами правової діяльності:

а) свідки та потерпілі;

б) суддя;

в) прокурор;

г) адвокат?

Тестове завдання 4. Функція правової діяльності, яка виявляється в діяльності щодо розробки, обговорення, прийняття та введення в дію норм права, — це:

а) охоронна функція;

б) регулятивна функція;

в) правоспрямовувальна функція;

г) правотлумачна функція.

Тестове завдання 5. Функція правової діяльності, що виявляється в таких її напрямах, як правозабезпечувальна, превентивна, правовідновлювальна, компенсаційна, каральна, — це:

а) охоронна функція;

б) регулятивна функція;

в) правоспрямовуюча функція;

г) правотлумачна функція.

Тестове завдання 6. Юридична практика — це:

а) нормативно визначена діяльність уповноважених суб’єктів, наділених відповідною компетенцією у сфері юридичного нормотворення та застосування норм права, як головних її видів;

б) правовий, юридичний досвід, набутий у результаті юридичного нормотворення та правозастосування як основних видів правової діяльності у площині фактичних правовідносин;

в) обидва варіанти — правильні;

г) немає жодного правильного варіанта.

Тестове завдання 7. Юридичний процес — це:

а) процедура ухвалення закону, яка складається з певних стадій — самостійних, логічно завершених етапів й організаційно-технічних дій;

б) система взаємозалежних процедур (стадій) при ухваленні, зміні законів і підзаконних актів;

в) система взаємопов’язаних правових стадій діяльності вповноважених суб’єктів, які регулюються нормами процесуального права та виявляються у здійсненні операцій, що спрямовані на вирішення юридично значимих питань.

Тестове завдання 8. Правозастосовчий процес — це:

а) нормативно визначений порядок діяльності компетентних суб’єктів щодо застосування норм права з метою забезпечення та охорони прав і законних інтересів учасників правовідносин, що передбачає здійснення певних взаємопов’язаних між собою стадій;

б) визначений чинним законодавством порядок діяльності компетентних суб’єктів щодо створення норм права та введення їх у дію, що передбачає здійснення певних взаємопов’язаних між собою стадій.

Тестове завдання 9. Процес вироблення рішень у сфері нормотворчості, тлумачення норм права — це:

а) конфліктне провадження;

б) неконфліктне провадження.

Тестове завдання 10. Порядок застосування дисциплінарного провадження — це:

а) складний юридичний процес;

б) спрощений за своїм характером юридичний процес.