Тема 15. Тлумачення норм права Тестові завдання для самостійного контролю знань студентами №15

Тестове завдання 1. Тлумачення норм права — це:

а) діяльність, пов’язана з упорядкуванням й удосконаленням законодавчих та інших нормативно-правових актів, зведення їх у єдину внутрішньоузгоджену систему;

б) стійкі зв’язки між людьми та групами людей, які мають істотне значення для функціонування сукупності людей; специфічний вид співіснування людей, що відображає становище соціальних суб’єктів у суспільстві, їхню роль у громадському житті;

в) юридична діяльність, спрямована на з’ясування та роз’яснення змісту норм права;

г) нормативно-правовий акт вищого органу законодавчої влади, який регулює найважливіші питання суспільного життя, встановлює права й обов’язки громадян, має вищу юридичну силу і приймається з дотриманням особливої законодавчої процедури.

Тестове завдання 2. Тлумачення норм права, яке здійснює сам законодавець, — це:

а) буквальне;

б) автентичне;

в) легальне;

г) казуальне.

Тестове завдання 3. Тлумачення норм права, яке здійснюється державним органом, що на те уповноважений, — це:

а) буквальне;

б) автентичне;

в) легальне;

г) казуальне.

Тестове завдання 4. Роз’яснення чинного законодавства фахівцями у галузі права, яке здійснене в підручниках, монографіях, статтях, на науково-практичних конференціях, — це:

а) автентичне;

б) легальне;

в) граматичне;

г) доктринальне.

Тестове завдання 5. Тлумачення норми права, коли зміст правової норми цілком відповідає його словесній оболонці — тексту норми, — це:

а) поширювальне тлумачення;

б) обмежувальне тлумачення;

в) автентичне тлумачення;

г) буквальне тлумачення.

Тестове завдання 6. Тлумачення правової норми, що полягає в з’ясуванні змісту норми шляхом аналізу самого його тексту (змісту певних термінів і понять) із використанням правил граматики, синтаксису, орфографії і пунктуації, — це:

а) логічне;

б) буквальне;

в) граматичне;

г) легальне.

Тестове завдання 7. Автентичне тлумачення норм права передбачає:

а) офіційне тлумачення норм права Верховною Радою України;

б) офіційне тлумачення норм права Конституційним Судом України;

в) тлумачення норм права науковцями;

г) офіційне тлумачення норм права Верховним Судом України.

Тестове завдання 8. Легальне тлумачення норм права передбачає:

а) офіційне тлумачення норм права Верховною Радою України;

б) офіційне тлумачення норм права Конституційним Судом України;

в) тлумачення норм права науковцями;

г) офіційне тлумачення норм права Верховним Судом України.

Тестове завдання 9. Доктринальне тлумачення норм права передбачає:

а) офіційне тлумачення норм права Верховною Радою України;

б) офіційне тлумачення норм права Конституційним Судом України;

в) тлумачення норм права науковцями;

г) офіційне тлумачення норм права Верховним Судом України.

Тестове завдання 10. За своїм змістом тлумачення норм права завжди передбачає два аспекти:

а) вивчення та роз’яснення норми права;

б) аналіз і роз’яснення норми права;

в) з’ясування і характеристика норм права;

г) з’ясування й роз’яснення норми права.

Тестове завдання 11. Тлумачення норм права залежно від суб’єкта може бути:

а) автентичне;

б) буквальне;

в) історичне;

г) обмежувальне.

Тестове завдання 12. Тлумачення норм права може здійснюватися за способом:

а) поширювальне;

б) філологічне;

в) доктринальне;

г) судове.

Тестове завдання 13. Суб’єктами неофіційного тлумачення не є:

а) громадяни України;

б) іноземні громадяни;

в) науковці;

г) Конституційний Суд України.

Тестове завдання 14. Інтерпретаційний акт — це:

а) норми, що визначають правила поведінки людей, зумовлені рівнем і традиціями матеріальної та духовної культури суспільства;

б) правило поведінки, яке спрямоване на регулювання та охорону лише тих суспільних відносин, які за конкретних історичних умов для певної державно-організованої соціальної системи є найбільш значимими в процесі задоволення певних життєво необхідних суспільних потреб і відображення соціальних інтересів;

в) правові акти-документи офіційного тлумачення правових норм, які містять формально-обов’язкові роз’яснення їх змісту;

г) протиріччя між нормативними актами або окремими нормами права, що виявляються у відмінностях регулювання аналогічних суспільних відносин.