Практикум теорія держави та права

Тема 1. Теорія держави і права: предмет, методи пізнання та місце в системі юридичних наук. Тестові завдання для самостійного контролю знань студентів №1

Тестове завдання 1. Теорія держави і права — це:

а) наука;

б) навчальна дисципліна;

в) обидві відповіді є правильним;

г) не має жодної правильної відповіді.

Тестове завдання 2. Теорія держави і права — це:

а) система наукових знань про процес історичного розвитку державно-правових форм життя конкретних країн у хронологічному порядку;

б) система наукових знань про найбільш загальні закономірності виникнення, розвитку і функціонування держави і права;

в) наука, що являє собою цілісну систему знань, висновків та ідей щодо основ повновладдя народу, правового статусу людини і громадянина, організації та діяльності органів державної влади, засад місцевого самоврядування тощо.

Тестове завдання 3. Яке з наведених висловлювань є помилковим:

а) теорія держави і права — це суспільна наука;

б) теорія держави і права — це загальнотеоретична наука;

в) теорія держави і права — це методологічна наука;

г) теорія держави і права — це галузева наука?

Тестове завдання 4. Система логічних прийомів і конкретних засобів пізнання загальних закономірностей виникнення, розвитку і функціонування державно-правових явищ — це:

а) об’єкт теорії держави і права;

б) предмет теорії держави і права;

в) методологія теорії держави і права;

г) метод теорії держави і права;

д) функції теорії держави і права.

Тестове завдання 5. Метод теорії держави і права, зміст якого полягає у дослідженні державно-правових явищ у їхньому розвитку, взаємозв’язку, з урахуванням усіх тих чинників, які впливають на їх сутність, призначення, особливості, — це:

а) метод абстрагування;

б) логічний метод;

в) метод аналізу;

г) метод діалектики

Тестове завдання 6. Метод теорії держави і права, завдяки якому встановлюється тотожність або відмінність об’єктів, що співвідносяться, здійснюється відображення та фіксація відношень тотожності, подібності державно-правових явищ, — це:

а) метод порівняння;

б) історичний метод;

в) структурно-функціональний метод;

г) системний метод.

Тестове завдання 7. Формально-юридичний метод — це:

а) метод, завдяки якому можливо розкрити специфіку державно-правового явища, простеживши процес його об’єктивного становлення та розвитку за конкретний історичний період;

б) прийом, який допомагає характеризувати головні внутрішні ознаки державно-правових явищ і процесів та дослідити їх зовнішні форми прояву; встановити специфічні риси державно-правових інститутів, формулюючи відповідні визначення та теоретичні поняття — конструкції (наприклад, склад правовідносин, склад правопорушення тощо);

в) метод, за допомогою якого державно-правові явища пізнаються з точки зору єдності їхньої форми, змісту та призначення;

г) прийом, завдяки якому державно-правові явища досліджуються й вивчаються як відкриті системи, в єдності їхніх компонентів і взаємозв’язку з іншими системами.

Тестове завдання 8. Функція теорії держави і права, що полягає в об’єктивному розкритті сутності наявних правових і державних інститутів, виділенні їх із системи інших соціальних явищ, визначенні їхнього співвідношення та взаємозв’язку між собою, а також з іншими соціальними явищами, — це:

а) евристична функція;

б) гносеологічна функція;

в) онтологічна функція;

Тестове завдання 9. Функція теорії держави і права, що полягає у відкритті нею нових особливостей функціонування та розвитку явищ правового та державного характеру, у вимірі нових орієнтирів світосприйняття, — це:

а) евристична функція;

б) гносеологічна функція;

в) онтологічна функція.

Тестове завдання 10. Функція теорії держави і права, що полягає у її слугуванні своєрідним «містком» між юридичними та іншими суспільними науками, — це:

а) прогностична функція;

б) комунікативна функція;

в) навчальна функція;

г) практично-прикладна функція.

Тестове завдання 11. Функція теорії держави і права, що виявляється у формулюванні на основі наукових загальнотеоретичних узагальнень, пропозицій і рекомендацій, звернених до компетентних правотворчих та правозастосовчих органів, установ і організацій, — це:

а) прогностична функція;

б) комунікативна функція;

в) навчальна функція;

г) практично-прикладна функція