9. Суб’єкт та об’єкт власності Суб’єкти власності — це індивіди, фізичні особи, які в процесі відчуження—привласнення матеріальних благ і послуг можуть вступати між собою у відносини з цього приводу. Це, як правило, юридично самостійні, економічно відособлені учасники суспільного виробництва — окремі працівники, трудові колективи та державні установи і відомства (наприклад, армія, державні заповідники) тощо. ОБ'ЄКТ ВЛАСНОСТІ [ОБЪЕКТ СОБСТВЕННОСТИ] - - все, що є власністю і належить суб'єкту власності (певним особам, органі-заціям, державі), матеріальний, фінансо-вий, інтелектуальний продукт, економічні ресурси, засоби виробництва тощо.

10. Основні та похідні форми власності

можна виділити дві основні форми права власності - приватну та державну, і третю - похідну. Приватна форма власності - це власність громадян (фізичних осіб) і власність юридичних осіб, тобто підприємств та організацій. Державна форма власності - це власність національна, муніципальна та інших утворень у складі держави. Похідні форми - це власність спільних підприємств, громадських організацій тощо.

11. Ринок – структура і функції.

Рынок – это совокупность соц.. эконом. Отношений в сфере обмела. функции: техніко-экономическая (обеспечивает движение товаров и услуг от производителя к потребителю) регулирующая (матеріально-техническая, финансово-денежная сбалансированость) стимулирующая (стимулирование производства необходимых потребителю товаров) контролирующая(контроль потребителей над производством товаров и услуг)

12. Попит. Закон попиту.

Спрос – платижеспособная потребность

Закон спроса – при прочьих равных условиях, чем выше цена, четче тенденция к ее повышению, тем меньше кол-во товаров и услуг потребляется на рынке.

13. Предложение. Закон предложения.

Предложение – кол-во товаров и услуг, которые товаропроизводитель желает и имеет возможность представить на рынке. закон предложения – при прочьих равных условиях, чем выше цена и четче тенденция к ее повышению, тем больше кол-во товаров и услуг будет представлено на рынке.

14. Поняття потреби, вид потреб. Потреба - стан незадоволеності людини (людей) умовами життєдіяльності. Потреби людини різноманітні, звідси, різноманітні і їх класифікації. Залежно від сфери життєдіяльності, де формуються потреби, можна виділити наступні види: - матеріальні (фізіологічні); - соціальні; - духовні Матеріальні потреби поділяються на: - особисті - потреби індивідів у споживчих товарах і послугах; - виробничі - потреби виробництва в економічних ресурсах.

15. Конкуренція – сутність, форми і методи.

Конкуренція – це об’єктивний економічний закон, який виражає внутрішньо-необхідні, стійкі та істотні зв’язки між відокремленими товаровиробниками, з одного боку, і споживачами їх продукції – з іншого. Види конкуренції: а) внутрігалузева конкуренція – це боротьба між товаровиробниками, які функціонують в одній галузі народного господарства; б) міжгалузева конкуренція – це конкуренція між товаровиробниками, які функціонують в різних галузях народного господарства.

Форми конкуренції: 1) вільна конкуренція ( досконала ), яка характеризується: 2) монополістична конкуренція; 3) олігополістична конкуренція.

Методи конкуренції:

а) цінова конкуренція – це боротьба між товаровиробниками за споживача шляхом зниження затрат в процесі виробництва, зниження цін на товари; б) не цінова конкуренція – це боротьба між товаровиробниками за споживача шляхом своєчасного впровадження в процес виробництва НТР.

16. Гроші. Сутність і функції. гроші — це особливий товар, який виконує роль загального еквівалента, виступає посередником в обміні товарів і виражає економічні відносини між людьми з приводу виробництва та обміну товарів.

Класична економічна теорія виділяє п’ять функцій грошей:

1. Міра вартості; 2. Засіб обігу; 3. Засіб платежу; 4. Засіб накопичення. 5. Світові гроші.

17. Інфляція – типи і шляхи подолання. Інфля́ція — тривале зростання загального рівня цін, що, відповідно, є свідченням зниження купівельної спроможності грошей

В економічній літературі розрізняють два типи інфляції — попиту і пропозиції. Інфляція попиту має місце в тому випадку, коли грошові доходи населення і фірм зростають швидше, ніж реальний обсяг товарів і послуг. Інфляція пропозиції — це зростання цін, зумовлене збільшенням витрат виробництва в умовах недовикористання виробничих ресурсів, а отже, скорочення сукупної пропозиції. Використовують такі методи подолання інфляції:  - обмеження емісії грошей (емісія - це випуск в обіг додаткової кількості грошей).  - заходи щодо стимулювання зростання суспільного продукту. (Наслідком цього також стає зменшення темпів інфляції та стабілізація купівельної спроможності грошей).  - заходи щодо підвищення довіри до національної грошової одиниці. У такому разі населення вже не буде намагатись якомога швидше позбутись цієї грошової одиниці. 

18. Принципи існування ринкової економіки Ринкова економіка ґрунтується на принципах:

• вільного підприємництва;

• панування приватної власності на ресурси;

• ринкового ціноутворення;

• договірних відносин між суб'єктами ведення господарства;

• обмеженого втручання держави в господарську діяльність

20. Економічний цикл, його сутність і причини Циклічність - це об'єктивна форма розвитку національної економіки і світового господарства як єдиного цілого. Вона є закономірним явищем, яке відбувається у процесі руху від однієї макроекономічної рівноваги в масштабі економіки в цілому до іншої. 21. Фази економічного циклу Економічний цикл (у класичному трактуванні) включає такі фази: кризу, депресію, пожвавлення та піднесення, яке знаходить остаточне відображення у новій кризі. Згідно сучасної економічної теорії визначаються дві фази економічного циклу: рецесія (включає кризу та депресію) та піднесення (пожвавлення і бум). Рецесія – фаза економічного циклу між найвищою (бум) та найнижчою її точками, якій властивий спад виробництва. Піднесення – фаза між найнижчою та найвищою точками циклу. 22. Форми безробіття та його природний рівень Основними типами безробіття є фрикційна, структурна і циклічна. Природне безробіття  — це частка безробітних, яка відповідає доцільному рівню повної зайнятості в економіці, тобто потенційному ВВП. Цей рівень безробіття не пов'язаний з динамікою економічного зростання. Він залежить від природних причин, таких як: плинність кадрів, міграція, демографічнихфакторів. Вважається, що природній рівень безробіття становить 4-5 % від загальної кількості робочої сили. Природна норма безробіття характеризує найкращий для економіки резерв робочої сили, здатної досить швидко робити міжгалузеві та міжрегіональні переміщення залежно від коливання попиту та пропозиції робочої сили. 

23. Ціна та механізм її утворення в ринковій економіці Ціна - це кількість грошей, які потрібно заплатити за право власності на товар. Вона є грошовим вираженням вартості, цінності товару. В  ринковій економіці ціна виступає тією ланкою, що пов'язує виробника товару і його споживача, тобто сполучає виробництво і споживання. Формування цін у ринковій економіці здійснюється під впливом багатьох факторів. По-перше, ціна визначається затратами на виготовлення товару.  По-друге, на рівень ціни впливає співвідношення попиту та пропозиції. Якщо товару пропонується багато, а попит з боку покупців невисокий, то ціна, як правило, знижується. І навпаки, якщо охочих придбати товар багато, а пропозиція невелика, то це веде до зростання ціни. По-третє, на рівень цін впливають психологічні фактори, під якими розуміють чисто суб'єктивне сприйняття певних залежностей між ціною товару та деякими його властивостями. Так, багато покупців вважають, що чим вища ціна, тим товар якісніший. Розглянемо, як встановлюється ціна на ринку. Як уже зазначалося, зміна ціни зумовлює зміну як попиту, так і пропозиції. При цьому зміна останніх здійснюється в протилежних напрямах: при зростанні ціни за інших рівних умов попит зменшується, а пропозиція збільшується, і навпаки. Це зумовлює існування на ринку двох видів цін: продавця і покупця. Ціна продавця - це ціна, нижче якої він продавати свій товар на ринку не хоче, бо тоді не отримає нормального доходу. Ціна покупця - це та максимальна величина, яку покупець може заплатити за товар. Купівля-продаж товару може відбутись лише за умови, що ціна покупця і ціна продавця співпадають.

24.Ринкова інфраструктура – сутність і функції Система підприємств і організацій, які забезпечують рух товарів, капіталів, робочої сили, цінних паперів та надання послуг, називається інфраструктурою ринку. Підприємства інфраструктури відіграють важливу роль в економіці розвинутих країн. Вони забезпечують взаємозв'язок між основними суб'єктами економічних відносин — виробниками та споживачами, надають їм необхідні послуги, які сприяють підвищенню ефективності виробництва, прискорюють просування товарів до безпосереднього споживача, а з іншого боку — здійснюють акумуляцію вільних грошових ресурсів і сприяють їх перерозподілу всередині галузі та між галузями. Надаючи різні посередницькі послуги підприємствам і домашнім господарствам, установи інфраструктури викочують ряд важливих функцій. Серед них доцільно виділити такі:

1) доведення товарів до безпосереднього споживача;

2) забезпечення зворотного зв'язку між виробниками та споживачами;

3) акумуляція тимчасово вільних грошових коштів і регулювання грошового обігу;

4) здійснення перерозподілу ресурсів між різними галузями і всередині галузей.

25. Ринок цінних паперів Фондова біржа. Ринок цінних паперів (РЦП) - механізм взаємодії попиту і пропозиції цінних паперів, що регулює відносини між суб'єктами купівлі-продажу акцій, облігацій та їхніх похідних інструментів  Ринок цінних паперів поділяють на первинний і вторинний Суб'єктами РЦП є: - акціонерні товариства;

- фізичні особи;

- фінансові посередники.

фондова біржа - постійно діючий ринок, на якому здійснюється торгівля ЦП. Фондова біржа має переважно акціонерну форму організації і функціонування. Членами фондової біржі є:

- фізичні особи;

- фізичні особи, які мають власну фірму.

Члени фондової біржі поділяються на такі категорії:

- брокери (приватні особи, компанії);

- дилери;

- фахівці бірж (найуніверсальніші посередники).

26. Валютна біржа – сутність і функції. Валютна біржа - це елемент інфраструктури валютного ринку, чия діяльність полягає в наданні послуг з організації та проведення торгів, в ході яких їх учасники укладають угоди з іноземною валютою  На валютній біржі здійснюється вільна купівля продаж національних валют виходячи з курсового співвідношення між ними (котирування), що складається на ринку під впливом попиту та пропозиції. біржа здійснює такі функції:  Виявлення і регулювання біржових цін.  Освіта і прогноз цін.  матеріально технічне забезпечення торгів;  відбір учасників біржових торгів відповідно до встановлених біржею критеріями, які враховують фінансовий стан особи та її ділову репутацію;  розробка правил укладення та виконання біржових угод;  контроль за дотриманням цих правил і законодавства,  включаючи повноваження щодо накладення санкцій і застосування превентивних заходів (призупинення торгів, відсторонення окремих учасників і т.п.);  розробка юридичних та фінансових механізмів, які забезпечують виконання зобов'язань, що виникають з біржових угод;  поширення інформації про ціни, що складаються в результаті біржових торгів, і кількість укладених угод;  зведення заявок протилежної спрямованості, в результаті чого укладається угода;  визначення та врахування взаємних зобов'язань учасників торгів;  здійснення розрахунків за зобов'язаннями, які виникають з угод, укладених учасниками біржових торгів.