
- •Введение
- •Какие инфекции опасны для девушек и женщин, которые предпочитают делать маникюр в салоне красоты?
- •Заболевания ногтей (грибковые, вирусные и др)
- •Изменения формы и размеров ногтей
- •Ультрафиолетовое излучение при моделировании ногтей: мифы и реалии
- •Фотоинициатор в гелевой системе
- •Спектры излучения
- •Маникюр
- •Техника проведения маникюра
- •Техника проведения аппаратного педикюра на пальцах
- •Техника проведения кислотного и аппаратного педикюра на стопах
- •Обзор насадок и фрез для аппаратного маникюра и педикюра
Введение
Каждому человеку присуще естественное стремление быть внешне красивым. Вопросы красоты волновали и волнуют людей всех возрастов во все времена. Человек, довольный своим внешним видом, увереннее чувствует себя в обществе, более активен, отличается хорошим настроением, у него выше работоспособность.
Большое значение для красоты и здоровья человека имеют гигиенический уход за руками и ногами и придание им эстетического вида. Руки и ноги - главные рабочие органы человека. Они всегда нагружены, постоянно подвергаются внешним физическим, метеорологическим и химическим воздействиям. Кисти рук всегда открыты, всегда на виду, в летнее время стопы и голени ног также открыты. Содержание их в хорошем состоянии, их эстетический вид поддерживаются с помощью периодических процедур маникюра и педикюра.
В последние годы наблюдается повышение спроса на такие процедуры, как маникюр и педикюр. На предприятиях службы быта растет число косметических, маникюрных и педикюрных кабинетов. В связи с этим подготовка специалистов — мастеров маникюра и педикюра приобретает в настоящее время особо важное значение. Работникам этих профессий необходима специальная подготовка как по теоретическим вопросам, так и по овладению практическими навыками.
Ухоженные красивые руки с маникюром должны быть у каждого человека независимо от характера его трудовой деятельности.
«Гігієнічні знання є обов'язковими кваліфікаційними вимогами для працівників, які підлягають обов'язковим медичним оглядам, ....» Cт. 21 Закону України « Про забезпечення санітарного та епідемілогічного благополуччя населення».
«Основними принципами профiлактики iнфекцiйних хвороб є: дотримання пiдприємствами, установами, органiзацiями незалежно вiд форм власностi та громадянами санiтарно-гiгiєнiчних та санiтарно-протиепiдемiчних правил i норм при здiйсненнi будь-яких видiв дiяльностi». Ст. 10 Закону України «Основні принципи профілактики інфекційних хвороб»
З метою забезпечення виконання діючих нормативних документів по запобігання винекненню та поширенню інфекційних (заразних) хвороб підготовлено цей посібник. Матеріали його розраховані на самостійне визначення працівниками окремих професій, виробництв і організацій,діяльність яких пов’язана з обслуговуванням населення і може привести до поширення інфекційних хвороб.
При підготовіці мого посібника використовувались нині діючі нормативно-директивні документи.
ГІГІЄНІЧНА ПІДГОТОВКА
Мінімум гігієнічних відомостей - це той мінімум санітарних знань та гігієнічних навичок, котрі потрібно знати для попередження можливості винекнення та розповсюдження інфекційних хвороб.
Гігієна – наука про здоров’я, про створення умов, сприятливих для збереження людиною здоров’я, про правильну організацію праці й відпочинку, про попередження хвороб.
Санітарія - практичне здійснення вимог гігієни, виконання необхідних гігієнічних правил і заходів.
Декретований контингент населення – працівники окремих професій та посад, діяльність яких пов'язана з обслуговуванням населення і може привести до поширення інфекційних хвороб.
Інфекція - патологічний(хворобливий) стан людини, який виникае внаслідок дії біолоriчного фактора(бактерії, віруси, гриби, дріжджі, гельмінти, кліщі тощо), що проникає в організм і там продовжує розвивати свою життедяльність і спричиняє на нього свою патогенну(хворобливу) дію в продовж всього інфекційного процесу.
ПОНЯТТЯ ПРО МІКРОБІВ
Мікроби ( малі живі істоти) - узагальнене найменування для дрібних невидимих неозброєним оком живих істот, представників рослинного і тваринного світу.
Усі мікроби поділяють на такі основні групи: найпростіші, гриби, бактерії, актиноміцети, рикетсії, мікоплазми і віруси.
Серед різноманітних форм мікробів, поєднуваних у перелічені групи, є одноклітинні й багатоклітинні організми. До перших належать бактерії, дріжджові гриби і найпростіші, до багатоклітинних — нитчасті бактерії й деякі плісеневі гриби.
Бактерії- Одноклітинні мікроорганізми, найбільше вивчені. Зовнішня форма їх різноманітна; цяточки, палички, спіралі, коми. Є рухомі та нерухомі бактерії. Значна кількість бактерій для своєї життєдіяльності потребує вільний кисень ( аероби), інші дістають кисень з речовин у зв’зному вигляді (анаероби). Розмножуються вони найчастіше шляхом поділу однієї бактерії на 2 частини. Бактерії дуже стійкі до несприятливих зовнішніх умов – добре витримують холод, навіть заморожування, кип’ятіння і досить міцні розсоли.
Віруси –частка, яка не має клітинної будови, вони розмножуються лише в середині живих клітин і є внутрішньоклітинними паразитами .
Плісняві гриби – одно-або багатоклітинні мікроорганізми.
Дріжджі – одноклітинні нерухомімікроорганізми, викликають процес бродіння, можуть привести до псування харчових продуктів.
Мікроби беруть активну участь у кругообігу речовин на земній кулі. Розкладаючи рослинні й тваринні рештки, вони здійснюють мінералізацію органічними речовинами. Мікроби є фактором родючості ґрунту і продуктивності водойм. За їх допомогою одержують кисломолочні продукти, антибіотики, ферменти, вітаміни тощо. Серед Мікробів є патогенні види, які спричиняють інфекційні захворювання людини, тварин і рослин; види, що викликають розкладання харчових продуктів, руйнування будівельних матеріалів і навіть металевих поверхонь.
Частина мікробів відіграє позитивну роль в житті людини, приймає участь у приготуванні сира, кифіру, квасу тощо; зберіганні і консервуванні продуктів квашеної капусти, солені огірки.
Хоча це й всякі живі істоти, мікроорганізми харчуються і розмножуються. У мікробів немає спеціальних органів травлення. Живильні речовини пробираються у мікроорганізми через оболонку клітини. Тож розвитку мікробів хорошою сприятливим середовищем є продукти, містять багато води, — молоко, бульйони, м'ясо, риба тощо. буд.
Для розмноження мікробів, крім живильне середовище, необхідна сприятлива температура (25—40°). За наявності живильне середовище та відповідній температури мікроби можуть нас дуже швидко розмножуватися шляхом розподілу чи брунькування (дріжджі). Приблизно за півгодини кількість мікробів подвоюється, за годину збільшується вчетверо, за дві години — в 16 разів, і т. буд.
У несприятливі погодні умови мікроорганізми швидко гинуть. Більшість мікробів неспроможна існувати без доступу повітря, із якого вони поглинають необхідний їм для дихання кисень. Ці мікроби називаютьсяаеробними. Є мікроби, які, навпаки, що неспроможні жити та розвиватися при вільний доступ повітря. Такі мікроби називаютьсяанаеробними.
ЗГУБНО ВПЛИВАЄ НА МІКРОБІВ :
Пастеризація (70-80 °C)
Стерилізація (100-120 °C)
Висока вологість (1,0 атм та 2,0 атм)
Ультрафіолетове опромінення та дія бактеріцидних ламп
Дезінфекція (деззасобами)
Мікроорганізми, які спричиняють захворювання у людини, мають назву патогенних (хвороботворних), вони викликають інфекційні (заразні) захворювання.
Головна відмінність інфекційних захворювань від соматичних – здатність передаватись від хворої до здорової людини і уражати великі групи людей.
Для винекнення та розповсюдження будь-якого інфекційного захворювання необхідна наявність :
Джерела збудника інфекції ( хворий,носій збудника)
Механізм передачі – здатності збудника переходити від однієї людини до іншої.
КЛАСИФІКАЦІЇ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ
За характером джерела: антропонози (джерело –людтна), зоонози (джерело –тварина).
За локалізацією збудника в організмі людини та шляхами його передачі:
Інфекції дихальних шляхів (дифтерія, туберкульоз, грип, кір, краснуха). Шляхи передачі –повітряно-крапельний, локалізація – дихальні шляхи.
Кров’яні інфекції ( вірусні гепатити В і С, СНІД, висипний тиф) Шляхи передачі: – через переносників (воші-висипний тиф, поворотний тиф; комарі- малярія, жовча горячка; кліщі – кліщовий інцефаліт, Ку-лихоманка), - через маніпуляції з пошкодженням козних покровів (вірусні гепатити В і С, СНІД) локалізація – дихальні шляхи.
Інфекції зовнішніх покровів (сказ, мікози, вензахворювання) Шляхи передачі – контактно-побутові Фактори передачі – речі побуту локалізація – шкіра, слизові оболонки.
Кишкові інфекції Шляхи передачі – фекально-оральний. Фактори передачі – харчові продукти, вода, руки, мухи, речі побуту. локалізація – шлунково-кишковий тракт.
Важливо дотримання правил особистої гігієни!