Основні характеристики нових інформаційних технологій

Методологія	Основна ознака	Результат
Принципово нові засоби опрацювання інформації	«Вбудування» в технологію управління	Нова технологія комунікацій
Цілісні технологічні системи	Інтеграція функцій фахів­ців і менеджерів	Нова технологія опрацювання інформації
Цілеспрямовані створення, передача, зберігання і відображення інформації	Облік закономірностей соціального середовища	Нова технологія прий­няття управлінських рішень

Таким чином, автоматизована інформаційна технологія складається з технічних пристроїв, найчастіше — комп’ютерів, комунікаційної техніки, засобів організаційної техніки, програмного забезпечення, організаційно-методичних матеріалів, персоналу, об’єднаних у технологічний ланцюжок. Цей ланцюжок забезпечує збір, передачу, накопичення, зберігання, опрацювання, використання і поширення інформації. Якщо розглядати весь життєвий цикл інформаційної системи, то під автоматизованими інформаційними технологіями розуміють сукупність методологій і технологій проектування інформаційних систем, базових програмних, апаратних і комунікаційних платформ, що забезпечують весь життєвий цикл інформаційних систем і їх окремих компонентів від проектування до утилізації.

Для нової інформаційної технології характерні особливості:

• Робота користувача в режимі маніпулювання даними (користувач має бачити, діяти - а не знати і пам'ятати ).

• Без-паперовий процес обробки документа, під час якого на папері фіксується лише строго остаточний варіант, а проміжні виводяться на екран ПК і записані на машині носії.

• Спрощена форма надання, зберігання, пошуку, відображення, відношення та захисту даних.

• Діалоговий режим розв'язування задачі з широкими можливостями для користувача.

• Можливість колективного виконання документу на основі групи ПК з'єднаних в мережу.

Якщо поглянути на розвиток інформаційних технологій з погляду ознаки поділу – види інструментарію: то з погляду розвитку засобів ІТ можна виділити 5 етапів:

1-й етап (до другої половини XIX ст.) – «ручна» інформаційна технологія інструментарій якої складали: ручка, чорнильниця, книга. Комунікації здійснювалися ручним способом шляхом переправки через пошту листів, пакетів, депеш. Основною метою інформаційної технології цього періоду було представлення інформації в потрібній формі.

2-й етап (з кінця XIX ст.) – «механічна» технологія, інструментарій якої складали: друкарська машинка, телефон, диктофон, оснащена більш досконалими засобами доставки пошта. Основна мета технології – представлення інформації в потрібній формі більш зручними засобами.

3-й етап (40-60-і рр. XX ст.) – «електрична» технологія, інструментарій якої складали: великі ЕОМ і відповідне програмне забезпечення, електричні друкарські машинки, ксерокси, портативні диктофони. На цьому етапі відбувається зміна мети технології. Акцент в інформаційній технології починає зміщуватись з форми представлення інформації на формування її змісту.

4-й етап (з початку 70-х рр.) – «електронна» технологія, основним інструментарієм якої стають великі ЕОМ і створені на їхній базі автоматизовані системи керування (АСК) і інформаційно-пошукові системи (ІПС), оснащені широким спектром базових і спеціалізованих програмних комплексів. Центр ваги технології ще більш зміщується на формування змістовної сторони інформації для управлінського середовища різноманітних сфер громадського життя, особливо на організацію аналітичної роботи. Безліч об'єктивних і суб'єктивних факторів не дозволили вирішити поставлені перед новою концепцією інформаційної технології задачі. Проте був здобутий досвід формування змістовної сторони управлінської інформації і підготовлена фахова, психологічна і соціальна база для переходу на новий етап розвитку технології.

5-й етап (з середини 80-х рр.) – «комп'ютерна» («нова») технологія, основним інструментарієм якої є персональний комп'ютер із широким спектром стандартних програмних продуктів різного призначення. На цьому етапі відбувається процес персоналізації АСК, що проявляється у створенні систем підтримки прийняття рішень певними спеціалістами. Подібні системи мають умонтовані елементи аналізу та інтелекту для різних рівнів керування, вони реалізуються на персональному комп'ютері і використовують телекомунікації. У зв'язку з переходом на мікропроцесорну базу суттєвим змінам піддаються і технічні засоби побутового, культурного та інших призначень. Починають широко використовуватися в різноманітних галузях глобальні і локальні комп'ютерні мережі [2, с. 120].

ІІІ

Застосування

Розглянемо детальніше коли і навіщо використовують ІТ

Підготовка документів

Практично будь-яка ділова сфера пов'язана з підготовкою документації: звітної, директивної, довідкової, супровідної і ін. Застосування комп'ютерів для цих цілей стало повсюдним.

Комп'ютер в офісі виконує безліч робіт, які можна підрозділити на дві категорії: регламентовані і нерегламентовані. Регламентовані — це ті, які регулярно повторюються, видаючи однотипні документи, відмінні один від одного лити наборами числових даних або текстовими фрагментами. Прикладами можуть служити відомість на зарплату, класний журнал, щомісячний фінансовий звіт фірми і т.п. Для підготовки кожного з таких документів використовується спеціальна програма, яка в автоматичному режимі (з бази даних) заносить в наперед заготовлені стандартні форми нову інформацію.

Нерегламентовані роботи носять різноманітніший характер, для них неможливо запастися спеціальними програмами і вони виконуються, як правило, за допомогою офісного програмного забезпечення загального призначення (текстових процесорів, графічних редакторів, програм підготовки презентацій і ін.).

Пошук інформації

Кожен, хто був і працював в великій бібліотеці, знає, як іноді буває непросто знайти потрібну книгу, особливо якщо не відомі точні бібліографічні дані, а відома лише тематика. Сучасні інформаційно-пошукові системи абсолютно перетворили технологію пошуку інформації. У бібліотеках стали цілком звичними комп'ютерні системи пошуку книг і журналів. В процесі підготовчої роботи створюються електронні картотеки, і на запит з тематики на екрані бібліотечного комп'ютера виникає список підібраних книг.

Якщо ми шукаємо інформацію поза бібліотекою, то звертаємося до сучасних пошукових систем, що звичайно працюють через комп'ютерні мережі. Пошукові сервери в Інтернеті часто знаходять за запитом стільки інформації, що проблемою стає виділити в ній найбільш відповідну для клієнта. Причому, на відміну від бібліотек, йдеться не тільки про книги, але і про інформацію, представлену в будь-яких інших джерелах і в найрізноманітніших формах (у тому числі і в звуковій).

Нові технології пошуку даних породили і нові форми опису і систематизації даних. Так, в комп'ютерних пошукових системах широко використовується індексація — впорядковані списки по різних ключах. Продовжують застосовуватися традиційні цифрові системи класифікації (УДК — універсальна десяткова класифікація). Використовуються індексні списки за ключовими словами, по тезаурусу.

Завдяки високій швидкодії сучасних ЕОМ можливий крізний пошук інформації по всіх текстах, що зберігаються в системі (на наявність в них запрошуваного слова або групи слів).

Допомога в ухваленні управлінських рішень

Двадцять років тому на безлічі підприємств країни стали упроваджуватися автоматизовані системи управління — АСУ. Проте спочатку діяли вони не дуже ефективно. До теперішнього часу в цій області відбулися великі зміни: виникли нові концепції, змінилася технічна і програмно-інформаційна база. В результаті ефективність застосування АСУ значно зросла.

Класична АСУ включає систему збору інформації, базу даних, систему обробки і аналізу інформації, систему формування вихідний інформації. Блок обробки і аналізу інформації є центральним. Він вирішує задачі оцінки і прогнозування діяльності підприємства, реагування на непередбачені і збійні ситуації, що вимагають негайних дій, виконання проектно-технологічних і фінансово-бухгалтерських розрахунків і т.д. Його робота заснована на економіко-математичній моделі підприємства, носячої оптимізаційний характер. Як правило, АСУ працюють на базі комп'ютерної локальної мережі підприємства, яка додає дії системи гнучкість і оперативність.

Управління технологічними процесами

Завдяки мікропроцесорній техніці стало можливим створення систем, які беруть на себе управління окремими механізмами і навіть цілими технологічними процесами. При цьому бувають автоматизовані системи, в яких людина бере безпосередню участь в технологічному процесі, і автоматичні, в яких людина від управління практично відчужена.

Проблема безпосередньої участі людини в управлінні технологічним процесом найчастіше зв'язана із швидкістю протікання цього процесу. Якщо швидкість перевершує людські можливості, то роботу таких систем повністю автоматизують. Наприклад, при запуску космічного апарату сотні датчиків передають наземному обчислювальному комплексу зведення про хід польоту, і, у разі неполадок, на ухвалення рішення можуть залишатися частки секунди, тобто людина просто не встигне зреагувати. В цьому випадку реагує програма (яку, зрозуміло, склали люди).

Автоматизоване проектування

Інформатизація породила ще одну надзвичайно важливу технологію — системи автоматизованого проектування (САПР).

Проектування включає створення ескізів і креслень, виробництво економічних і технічних розрахунків, роботу з документацією, моделювання і т.д.

Сучасна САПР — високопрофесійна програма, яка бере на себе багато з вказаних видів діяльності.

Існують САПРи двох видів: креслярські і спеціалізовані на певних видах продукції. Креслярські САПРи універсальні, вони дозволяють виконати складні креслення в будь-якій сфері технічного проектування. Спеціалізована САПР, наприклад, на проектування житлових будівель, містить в базі даних всі необхідні відомості про будівельні матеріали — як технічні, так і економічні, про стандартні будівельні конструкції, фундаменти і т.д. Інженер-проектувальник створює образ будинку, його техніко-економічні розрахунки, креслення без колись звичного кульмана і креслярських інструментів. Все це радикально удосконалює процес проектування.

Геоінформаційні технології

Так називаються новітні інформаційні технології, які привели до створення найсучаснішого класу інформаційних систем — Геоінформаційні систем (ГІС). Ці системи зберігають дані, прив'язані до географічної карти місцевості (району, міста, країни і т. д.).

Наприклад, муніципальна ГІС зберігає в своїх базах даних інформацію, необхідну для всіх служб, що підтримують життєдіяльність міста: міських властей, енергетиків, фахівців водного господарства, зв'язківців, податкових органів, органів соціального захисту, міліції, медичних служб і ін. Вся ця різнорідна інформація прив'язана до карти міста, яка є організуючою основою ГІС. Завдяки особливим технологічним прийомам, ця карта допускає масштабування, тобто з неї можна «вирізати» шматок (просто обвівши його на екрані контуром за допомогою миші) і збільшити. Клацнувши мишею по об'єкту, що знаходиться на екрані, замість карти одержуємо базу даних з описом цього об'єкту.

Існують ГІС набагато більшого масштабу: регіональні, державні, міжнародні. Наприклад, зусиллями ряду держав створена ГІС «Чорне море». Слід розуміти, що створення ГІС є справою трудомісткою і дорогою, але ефективність від її застосування надзвичайно висока.

Інформаційні технології в навчанні

Навчання охоплює мільйони людей. Існують системи середньої, вищої, додаткової освіти, системи підвищення кваліфікації, перепідготовки кадрів і ін. Фахівець XXI століття буде поставлений в такі умови, коли йому практично постійно доведеться чомусь вчитися. Перед суспільством стоїть задача створення системи безперервної освіти, яка обслуговуватиме значну частину населення.

Технології навчання мало змінилися за останні 100 років. Поки, в основному, діє метод колективного навчання: один вчитель на групу навчаних. Не завжди такий спосіб навчання дає високі результати. Причина полягає у відмінності індивідуальних здібностей і можливостей вчаться.

Шлях вдосконалення лежить через індивідуалізацію навчання. Вже зараз рішенню цієї проблеми допомагають засоби НІТ в навчанні:

• використовування в індивідуальному режимі спеціальних програм (повчальних, тренажерних, контролюючих і т. д.). Сукупність таких програм по певному предмету (або розділу) утворює те, що називається електронним підручником. При створенні електронних підручників широко використовуються мультимедійні технології.

Інша проблема системи освіти (понад усе це відноситься до вищої і спеціальної освіти) — це нерівні умови людей в можливості отримання якісної освіти через географічну віддаленість від освітніх центрів, через обмежену пропускну спроможність вузів і ін. У рішенні цієї проблеми на допомогу приходить нова форма навчання:

• дистанційна освіта за допомогою комп'ютерних мереж. Існує декілька технологій дистанційної освіти, які в даний час конкурують один з одним і апробовуються.

С\Р Детальніше дивіться Додаток 1

4. Узагальнення та закріплення вивченого матеріалу.

Висновок

Як вже мовилося, інформаційні технології застосовуються практично всюди. Технології планування і управління, наукових досліджень і розробок, експериментів, проектування, грошово-касових операцій, криміналістики, медицини, освіти і ін. – сьогодні не обходяться без участі комп'ютерів.

Основна мета використання інформаційних технологій – автоматизація виробничої або адміністративної роботи. Як основний засіб автоматизації інформаційно-управлінської діяльності і виступають персональні ЕОМ. Свою роботу в конторі службовець здійснює через реалізацію різних інформаційних процесів, тобто процесів отримання, реєстрації, накопичення, перетворення, генерації, відображення і передачі інформації.

5.Підсумок та подача домашнього завдання.

Д\З Проаналізувати роль інформації в житті людини. Вивчити викладений матеріал, замалювати порівняльну таблицю, яка б відображала етапи розвитку та галузі застосування ІТ для автоматизації суспільно-виробничих процесів.

Контрольні питання до теми:

1. Характерними для інформації є такі атрибути....

2. Вимогою до інформації є ...

3. Інформаційні ресурси - це ....

4. Що трапиться, якби інформаційний ресурс вичерпався?

5. Інформатику можна розглядати, як....

6. Біоінформатика вивчає....

7. Інформаційна технологія — це .....

8. Коли необхідна автоматизація? Що вважають революцією в інформаційних технологіях?

9. Які етапи пройшли в розвитку інформаційних технологій

10. Які характеристики нових інформаційних технологій?

11. Коли і навіщо використовують ІТ?

Тема: Використання інформаційних та комп’ютерних технологій для автоматизації виробництва.

Лекція 1 Класифікація інформаційних технологій (ІТ).

Мета:

• На основі матеріалу з’ясувати основні поняття інформаційні технології надати характеристику та уявлення про види інформації, що опрацьовується за допомогою ІТ. Розглянути класифікацію та різновид новітніх технологій, їх склад, переваги застосування.

Тип: лекція 2 год.

План.

1. Організаційна частина.

2. Актуалізація знань. Питання для повторення попереднього матеріалу:

Які вимоги висувають до ІТ? Навіщо використовуються Інформаційні технології? Яка роль інформаційного ресурсу в процесі життєдіяльності людей? Місце ІТ в сьогоднішньому суспільстві? Якою буває інформація що нас оточує, як би ви її класифікували?

3.Вивчення нового матеріалу:

• Поділ інформації;

• Класифікація ІТ (схема);

• Приклади інформаційних технологій (згідно ознак їхнього поділу);

4.Узагальнення та закріплення вивченого матеріалу.

5.Підсумок та подача домашнього завдання.

Література.

1. Ситник В. Ф. Основи інформаційних систем - К,: КНЕУ, 1997. - 308с.

2. Береза А. М. Основи створеня інформаційних систем К.: КНЕУ, 1998. - 150с.

3. Рогач І. Ф. Інформаційні системи К.: КНЕУ, 2001. - 300с.

4. Вовчак С. А. Інформаційні системи в менеджменті - К.: КНЕУ, 2001. - 350с.

5. Писаревська Т. А. Інформаційні системи в управлінні трудовими ресурсами /

навч, посібник - К.: КНЕУ, 1997. - 252с.

6. Писаревська Т. А., ЄрьомінаН. В., Краєва О. С., Основи інформаційних систем К.: 1997. -254с.

7. Пономаренко О. І., Пушкар В.І... / проектування автоматизованих інформаційних систем

8. Дибкова Л.М. інформатика та комп’ютерна техніка: Посібник для студентів вищих навчальних закладів. –К.: “Академвидав” , 2002. –320 с.

9. Комп’ютерна техніка . Комп’ютерних технології. // під. ред. Пушкаря. – К.: “Академія”, 2002. – 704 с.