Література

1. „Основи САПР” в пакетах MathCAD і P-CAD: методичні вказівки до виконання лабораторних робіт, - Тернопіль: видавнича група RA 4300 ТДТУ, 2000, - 77с.

2. Информатика: Базовый курс/ С.В. Симонович и др.- СПб: Питер, 2001.-640с.: ил.

3. Кондрашова С.С. Інформаційні технології в управлінні: Навчальний посібник. – К.: МАУП. 1998. – 138 с.

1. Вступ. Огляд сапр та їх застосування

В процесі розвитку науки і техніки створювані людиною технічні системи, пристрої, споруди стають все більш складни­ми. Одночасно підвищуються вимоги, що висуваються до строків проектування нових виробів. В цих умовах традиційні неавтоматизовані методи проектування виявляються неефективними. Ство­рення і широке використання систем автоматизованого проекту­вання (САПР) (англомовна абревіатура CAD — Сomputer Aided Design) стало насущною необхідністю. Для вирішення цієї важливої народногосподарської задачі потрібна відповідна підготовка спеціалістів і в якості користувачів САПР, і спеціалістів по проектуванню самих САПР.

Сучасний етап розвитку виробничих сил характеризується великими і постійно зростаючими масштабами матеріального ви­робництва, широким застосуванням в виробництво найновіших нау­кових досягнень, ускладненням задач, що вирішуються технічними об'єктами і системами, і визначається як науково-технічна ре­волюція. Насичення промисловості засобами механізації і авто­матизації виробничих процесів, розробка, і застосування прогре­сивної технології, ускладнення планування і організації вироб­ництва привели до необхідності застосування складних автомати­зованих систем.

Автоматизація проектування - невід'ємна складова сучасно­го науково-технічного прогресу. Проектування технічних об'єктів без автоматизації вимагає надмірно великих часових і людських ресурсів. Проекти найбільш складних об'єктів і обчислювальні системи створюються з обов'язковим використанням САПР. В них об'єкти проектування можна представити блочно-ієрархічно, виділивши ряд рівнів. Це дозволяє загальну складну задачу звести до сукупності ряду менш складних задач, що вирішуються з допомогою наявних засобів проектування.

Епізодичне вирішення окремих інженерних задач на ЕОМ по­чалось зразу після появи швидкодіючих обчислювальних машин. Перші тиражні програми для вирішення задач аналізу схем і кон­струювання друкованих плат появились в першій половині б0-х років. На рубежі 60-70-их років об'єднання розроблюваних і на­явних програмних засобів привело до створення програмно-методичних комплексів для проектування ЕОМ і їх елементної бази, що означало появу перших систем автоматизованого проектування. Дуже швидко застосування САПР здійснювалось в авіації, де складність проектування літаків і вертольотів (з точки зору механіки і компоновки) вимагала використання детально розроб­лених програмних засобів. Поступово методи САПР проникали в такі області техніки, як автомобілебудування, архітектура, проектування електричних кіл. На сьогоднішній день САПР проникають практично у всі області промисловості.

У архітектурі для проектування різних споруд промислового і цивільного призначення застосовується система ArchiCAD.

У машинобудуванні та приладобудуванні для проектування (різноманітних машин, пристроїв і виготовлення креслень та іншої технічної документації застосовується система автоматизова­ного проектування AutoCAD.

Найбільшого поширення системи автоматизованого проектування знайшли в електронній промисловості для проектування цифрових, аналогових та цифро-аналогових електронних пристроїв.

Бурхливий розвиток електронної, зокрема комп'ютерної техніки, неухильне зростання продуктивності мікропроцесорів обумовлені великою мірою саме широким застосуванням комп'ютерно-інфор­маційних технологій для автоматизації проектування.

Для автоматизації проектування електронних пристроїв роз­роблено й успішно експлуатується цілий ряд систем автоматизо­ваного проектування різного рівня: MicroCAP, Electronic Workbench, OrCAD, MicroSIM, ACCEL EDA.

Для обробки математичної інформації, виконання складних обрахунків і обчислень розроблено ряд пакетів спеціальних програм. Серед них такі як: MathLab, MathCAD, Mathematica, Maple.