Концентрація уваги

На цьому етапі слід ще раз поглянути на список виявлених потреб і сконцентрувати увагу на одній з них, виділивши її з числа інших, з тим щоб розглянути на уроці. Це необхідно робити регулярно, залежно від кількості занять однієї теми.

Якщо перший крок - дослідження потреб ваших учнів - слід вживати лише один-два рази на рік, то другий етап необхідно проходити щоразу, коли ви плануєте новий цикл занять. На відміну від першого етапу, що вимагає значного часу і зусиль з вашого боку, цей етап досить легкий і не займе багато часу.

Прогнозування потреб

На етапах 1 і 2 ви вибираєте наживку , в той час як проходження етапів 4 і 5 належним чином готує вас до того , щоб успішно " ловити " учнів на цю наживку.

Якщо ви виявили мудрість при виборі наживки , це ще не означає , що ви неодмінно зможете ефективно її використовувати так , щоб учням захотілося на неї " клюнути " . Перше вміння, яке вам необхідно , - це вміння робити правильний вибір , друге вміння - правильно скористатися результатами цього вибору .

На етапі 2 ви тримаєте в руках потрібну наживку , але чи знаєте ви , що з нею робити ? Чи вмієте ви встановити зв'язок зі своїми учнями ? Або ж ваша наживка просто пливе за течією, не викликаючи у учнів ні апетиту , ні інтересу ?

Етап 3 виступає сполучною ланкою між наживкою та учнями , між тим , щоб правильно виявити потреби , і тим , щоб допомогти учням відчути , наскільки ці потреби важливі для них.

Щоб найбільш успішно пройти цей етап , вам варто на мить перевтілитися в одного зі своїх учнів і спрогнозувати , що станеться , якщо дана потреба буде задоволена . Використовуйте свою уяву , поставте себе на їх місце , погляньте на життя з їх позиції. Чому ви вважаєте , що вони потребують задоволенні цієї потреби ? Які позитивні та негативні мотиви спонукають їх " клюнути " на наживку і тим самим задовольнити свою потребу ? Коли ви викладаєте , вам варто задаватися такими питаннями щотижня.

Суть етапу прогнозування полягає в тому , щоб скласти короткий список позитивних і негативних наслідків , які проявляться в житті учнів в результаті успішного вирішення тієї чи іншої проблеми або ж відсутності такого рішення.

Відчуття потреб

Тепер ви нарешті готові до того, щоб допомогти своїм учням відчути потребу в тому матеріалі, який ви збираєтеся їм подати. Перші три етапи були підготовчими; всі вони ведуть до цього кульмінаційного моменту. Ви вже підготували себе до того, щоб закинути вудку і приступити до лову риби. Від того, наскільки добре ви володієте вудкою під час уроку, залежить, чи захочуть ваші учні "клюнути" на цю вудку

Подумайте над зв'язком між потребами і засвоєнням матеріалу. Якщо учні не відчувають істотної потреби в тому чи іншому матеріалі, як ви думаєте, наскільки добре вони його засвоять? Не дуже-то добре. Однак якщо учням до болю знайома дана проблема, мотивація до навчання буде висока. Ваші учні будуть самі "витягати" з вас інформацію.

Задоволення потреб

Отже, настав момент реалізувати ту мету, до якої ви прагнули весь цей час. Прийшла пора допомогти вашим учням знайти рішення їхніх проблем, виклавши зміст уроку і вказавши на практичні шляхи його застосування. На цьому, останньому, етапі слід задовольняти потреби, виявлені вами, і навчати учнів за допомогою змісту уроку щотижня.

Існує і "зворотна сторона медалі", коли ви виконуєте лише малу частку своїх обіцянок. Можна правильно обрати потребу, дати реальні обіцянки, але не надати учням потрібного рішення. Це зазвичай відбувається, коли вчитель погано підготувався до уроку.

Обіцяючи занадто багато, ви вже не створюєте необхідну мотивацію, а маніпулюєте своїми учнями. Ваші обіцянки повинні бути реальними і відповідати ситуації, а виклад матеріалу повинен викликати у ваших учнів позитивну реакцію: "Ось це здорово!" Якщо вже помилятися, то краще "недообіцяти" - тоді, викладаючи матеріал, ви зможете перевершити очікування