Конспект лекцій Вступ

Категорію освіта не можна визначати як просту суму знань, умінь, навичок, що відповідає усталеному рівню. До освіти обов'язково слід включати виховання необхідних для професії якостей та властивостей особистості (наприклад, здобуття математичної, мовної культури, розвиток технічного, педагогічного, мислення, уміння збагнути фізичний, хімічний зміст явищ тощо). До освіти має включатися також уміння творчо застосовувати та самостійно поповнювати, трансформувати і розвивати знання.

Важливе місце у дидактиці вищої школи мають поняття складність, трудність, надійність, якість. Складність навчального матеріалу є поняттям об'єктивним та інформаційним, трудність — суб'єктивним, психолого-педагогічним. Надійність засвоєння пов'язана із "засвоюваністю" знань. На жаль, не всі викладачі вищих навчальних закладів розрізняють поняття "складність" і "трудність", інколи замінюючи друге першим, застосовують у цьому випадку суто інформаційний підхід, не використовуючи психологізм у викладанні.

У підготовці спеціалістів вищої школи навчальні дисципліни та методика їх викладання мають велике значення. Вивчаючи їх,студенти одержують спеціальні знання, уміння та навички.

Розглянемо такі поняття, як наука, навчальний предмет, методика. Наука має основне завдання - відкривати та описувати закони, явища, перспективи їх розвитку і характеризується об'єктом, предметом, метою та методами дослідження.

Педагогіка і методика навчального предмета /педагогічні науки/ відносяться до суспільних наук. Розрізняють також фундаментальні та прикладні напрями в науці. Фундаментальні - це педагогіка, психологія; прикладні - загальна методика навчання, педагогічна майстерність, професійна педагогіка тощо.

Дослідження фундаментальної науки направлені на встановлення законів, закономірностей, відкриття та наукове пояснення явищ, прикладної - на пошук способів раціонального використання наукових знань на практиці. У навчальних планах з кожної спеціальності поданий перелік навчальних предметів /дисциплін/.

Навчальний предмет - це спеціально підібраний та дидактично опрацьований матеріал, який підлягає засвоєнню, його складають відповідно до системи тієї чи іншої науки або її галузі. Він розкриває основні категорії науки, дотримується логічного зв"язку та послідовності у розміщенні компонентів.Не в усіх навчальних предметах, особливо спеціальних, основи наук становлять їх основний зміст.Навіть у таких предметах, як біологія, фізика, математика, в яких основам наук відводиться значне місце, не вичерпується зміст фундаментальної науки. Звідси, навчальний предмет - це логічно оброблений науковий матеріал, який передбачає бездоганну послідовність викладання та засвоєння знань, ясність визначень. Логіка дає змогу розкрити склад і структуру навчального процесу, встановити внутрішні зв'язки складових елементів його, забезпечити логічний виклад матеріалу, розвиток логічного мислення у студентів — здатності їх визначати та класифікувати, узагальнювати й абстрагувати, доводити і спростовувати.

Навчальний предмет може базуватись на декількох науках, у зв"язку з диференціацією та інтеграцію сучасної науки. Так, будучи наукою суспільною та соціальною, педагогіка та загальна методика не може обійтись без такої науки, як соціологія. Соціологічні дослідження, а також дані статистики, допомагають ученим і педагогам виявити тенденції та закономірності тих чи інших явищ, пов'язаних з навчанням і вихованням студентів. Загальна методика навчання становить основу методики(методика – це сукупність способів та прийомів доцільного виконання якої-небудь роботи) для викладання всіх дисциплін. Тобто, вона складається з прийомів, операцій, методів, які вже описані наукою і застосовуються до всіх галузей наук. Складні комплекси прийомів, включені в побудову теоретичного рівня знання і концептуального каркаса, також мають загальнонауковий характер.

Частинна методика є додатком до загальних принципів педагогіки, до викладання певного предмета. Частинна методика — це наука про керування процесом навчання певної дисципліни. Частинних методик стільки, скільки загальноосвітніх та спеціальних дисциплін викладається у вищому навчальному закладі.

Завдання окремої(частинної) методики навчання предмета: відбір нав-чально-виховного та пізнавального матеріалу; визначення місця навчального предмета у загальній системі підготовки спеціаліста відповідно до його діяльності; вибір та удосконалення форм і методів навчання; розробка комплексу методичного забезпечення предмета; визначення шляхів реалізації дидактичних принципів та мікпредметих зв"язків; розкриття та встановлення закономірних зв"язків між елементами дидактичної системи; вивчення, узагальнення і впровадження передового педагогічного досвіду; використання засобів наочності та необхідного дидактичного і роздаткового матеріалу; встановлення взаємозв'язку, співвідношення між сторонами процесу навчання - викладанням і навчанням з точки зору бінарності та оптимізації.

Велике значення для побудови методики навчання предмета має зв"язок окремої методики з дидактикою і відповідною їй наукою. Дидактика є базою і методологічною основою. Відповідна їй наука дає конкретний зміст навчального предмета, визначає зміст методики, надає їй характерні відмінні риси.

Джерела і структура методики навчання предмету зображені на схемі1.

Слід зазначити, що всі кафедри вищого навчального закладу так чи інакше займаються методикою викладання: вони визначають зміст предмета, розробляють завдання курсових і дипломних робіт, обговорюють лекції, встановлюють засоби перевірки знань студентів та критерії їх оцінки, створюючи навчальні посібники, підручники. Методична робота кафедр завжди має спиратися на загальну теорію навчання та виховання, урахування дидактичних принципів педагогіки.

Методологія

Модель спеціаліста

Накопичений досвід

Методика навчального предмета

Наука

Навчальний предмет

Дидактика

Засоби навчання

Форми та методи навчання

Зміст навчального предмета

Технологізація педагогічної праці потрібна для її упорядкування, визначення чітких задач і шляхів вирішення, для керування процесом навчання. Педагогічна технологія — це інструментарій досягнення мети.

Педагогічні технології мають бути орієнтованими не тільки на передачу готових знань, а й відображати ідеї розуміння та визнання чужої точки зору, повагу до особистості, організації співпраці та самовираження в діяльності, в творчості, тобто на формування комплексу особистісних якостей учнів (слухачів), здатних сприймати інноваційні педагогічні технології [24].

Педагогічні технології ширші за змістом від методів навчання чи методики навчання:

1) метод навчання — це спосіб взаємопов'язаної діяльності викладача та учнів, направлений на вирішення комплексу задач навчального процесу;

2) методика навчання — це система науково обґрунтованих методів, правил і прийомів навчання предмету;

3) технологія навчання — це інструментарій досягнення мети навчання. Систематичне та послідовне впровадження на практиці попередньо спроектованого процесу навчання, система способів і методів досягнення мети при управлінні процесом навчання.

Сутність педагогічних технологій полягає в попередньому проектуванні процесу навчання з врахуванням дидактичних цілей і необхідного рівня засвоєння. Якщо методичні розробки уроку орієнтуються на викладача, то педагогічні технології орієнтуються на учнів і спрямовані на забезпечення успіху засвоєння за рахунок їхньої власної діяльності. Центральною проблемою педагогічних технологій є забезпечення досягнення цілей навчання шляхом розвитку особистості, тобто постановки мети й об'єктивного контролю за якістю засвоєння навчального матеріалу.