7.2.5 Аналіз періоду окупності інвестицій

Метод визначення періоду окупності — один з найпоширеніших у світовій практиці та досить простий засіб з’ясування доцільності проведення інвес­тиційної операції.

Період окупності інвестицій - це час, протягом якого грошовий потік, одержаний інвестором у процесі експлуатації проекту, порівнюється із сумою інвестиції (вимірюється в роках та місяцях), він визначає період, протягом якого сума дисконтованих доходів стає рівною сумі дисконтованих витрат.

Приклад 4. Так, період окупності проекту, описаного в прикладі 1, розрахований за першим варіантом (із урахуванням дисконтованих грошових потоків), становить 3 роки, оскільки суму інвестиції 750 тис. грн. буде повернено інвестору за рахунок грошових потоків, що надійдуть протягом 3 років (280 + 256 + 215,25 = 751,25).

У класичному варіанті цей метод не передбачає впорядкування грошових надходжень у часовому аспекті, тобто техніка дисконтування не застосовується. З кількох проектів привабливішим визнається той, який має коротший період окупності.

Недисконтований термін окупності (Т_ок.н.) - один із найбільш зрозумілих показників оцінки ефективності інвестиційного проекту, що визначається діленням суми інвестицій до середньорічної суми чистого грошового потоку :

Т_ок.н. = ІН / ЧГП_{сер.річн.} (7.7)

де: ЧГП_{сер.річн.} — середньорічна сума чистого грошового потоку (чистий

інвестиційний прибуток + амортизація) за період експлу­атації проекту.

Алгоритм розрахунку періоду окупності залежить від рівномірності надходження грошових потоків. Якщо грошовий потік є стабільним протягом періоду експлуатації проекту, то період окупності визначається діленням суми інвестиції на річний обсяг грошового потоку (дріб округлюють у бік збільшення до найближчого цілого).

Приклад 5. Якщо сума інвестиції становить 750 тис. грн., а щорічні грошові потоки — 350 тис. грн., то термін окупності проекту становитиме майже 2 роки :

Т_окуп. = ІН : ЧГП_сер = (750 : 350 = 2,14).

Якщо доходи від проекту розподілено за роками нерівномірно, то період окупності обчислюють прямим розрахунком кількості років, протягом яких суму інвестицій буде погашено відповідними надходженнями.

Приклад 6. Період окупності проекту, описаного в прикладі 1, розрахований за першим варіантом (без застосування техніки дисконтування), становить 2 роки, оскільки суму інвестиції 750 тис. грн. буде повернено інвестору за рахунок грошових потоків, що надійдуть протягом двох років (350 +400=750).

Такий спрощений підхід до визначення доцільності інвестування прийнятний за умови незначних темпів інфляції (2—5%) і відповідно невисоких середніх ставок дохідності. Для одержання точніших результатів, а також для тих ринків, де ставки дохідності досить високі, а отже суттєво впливають на часову вартість грошей, у процесі визначення та аналізу періоду окупності інвестицій рекомендується враховувати часовий аспект. У такому разі для розрахунку беруть не номінальні, а дисконтовані грошові потоки, що збільшує період окупності проекту.

Визначення доцільності інвестицій за методом періоду окупності має певні недоліки, зокрема те, що доходи останніх періодів у розрахунках не враховуються, а отже, повну ефективність проекту проаналізувати неможливо. Наприклад, із двох інвестиційних проектів з однаковими періодами окупності, один може функціонувати й генерувати грошові потоки ще тривалий час після закінчення періоду окупності, а в іншого з цим періодом збігається і граничний строк експлуатації. Зрозуміло, що перевагу слід віддати першому напряму інвестування, але за критерієм окупності проекти будуть визнані рівноцінними. Крім того, цей метод не дає змоги виявити відмінності між проектами, які мають однакові періоди окупності, але відрізняються за величиною щорічних надходжень, хоча очевидно, що з двох проектів з однаковими періодами окупності привабливішим буде той, що має вищі грошові потоки в перші роки експлуатації.