Сміттєперевантажувальні станції (спс)
Із розвитком міст зростають обсяги накопичення ТПВ і збільшуються відстані від міст їх збирання до місць знешкодження. У містах значно зростають транспортні витрати на санітарне очищення, потреби в сміттєвозах, пальному та мастильних матеріалах для них, а також у трудових ресурсах.
Одним з шляхів вирішення цієї проблеми є перехід до технології, яка здійснюються у два етапи вивезення відходів з застосуванням сміттєперевантажувальних станцій (СПС) та транспортних сміттєвозів, які мають переваги порівняно з прямим транспортуванням відходів. Пряме транспортування стає неекономічним при відстанях понад 20км, оскільки потребує постійного та значного збільшення витрат на санітарне очищення міст, які включають додаткові витрати пального та мастильного матеріалів з залученням нових трудових ресурсів та парку сміттєвозного транспорту.
На СПС здійснюється вивантаження ТПВ з малих сміттєвозів, їх ущільнення з наступним завантаженням у великовантажні транспортні засоби.
Конструкція СПС залежить від продуктивності та типу транспортних засобів, що використовуються. Стаціонарні СПС продуктивністю більш 100 тис. м3/рік включають естакаду, на яку в'їжджає, збираючий сміттєвоз, і потужні ущільнюючі пристрої (рис. 2.1). Сміттєвози розвантажуються в бункер-накопичувач, з якого відходи надходять в ущільнюючий пристрій. Ущільнююча плита робить зворотно-поступальний рух і запресовує ТПВ у великовантажні транспортні засоби для подальшого перевезення.
СПС обладнають дробильними пристроями, обладнаннями для пресування ТПВ в тюки або пакети з наступним транспортуванням у спеціальних контейнерах. Для ущільнення ТПВ застосовуються трактори й спеціальні трамбувальники.
Рис. 18.1 - Схема сміттєперевантажувальної станції 2.4.3 Подрібнення ТПВ і видалення в каналізацію
Такий метод із санітарної точки зору має переваги перед вивізною системою, тому що дозволяє видаляти швидкорозчинну частину ТПВ відразу ж після утворення, без накопичення та зберігання.
Дроблені ТПВ разом з водою сплавляються по каналізаційним мережам і знешкоджуються разом зі стічними водами на очисних каналізаційних спорудах. У ряді країн широко застосовують сплав у каналізацію дроблених ТПВ із квартир, ресторанів, готелів, їдалень та інших об'єктів.
Сміттєдробарка встановлюють або під кухонною мийкою, або під спеціальним бункером для збору ТПВ у квартирах. Існує два типи дробарок: порціонні та безперервного дії. Основні параметри звичайних дробарок, якими користуються у квартирах: маса ~ 15 кг, продуктивність ~ 20 кг/год, потужність ~ 1,2 кВт • ч. У дробарках не подрібнюються ганчірки, пластмасові вироби, металеві предмети, скляні пляшки.
Незважаючи на те, що при сплаві відходів у каналізацію потрібне значне збільшення потужності очисних споруд, цей метод уважається більш економічним у порівнянні із звичайним способом видалення та знешкодження ТПВ. Такий спосіб видалення відходів існує в одному з найбільших міст США Чикаго. Але розглянутий варіант збору й видалення ТПВ є допоміжним і не знімає основних проблем санітарного очищення міст від ТПВ.
Модуль № 5
Лекція № 19 Особливості прибирання міських територій