Реалізація розробленої програми і її періодичне коректування

Соціально-побутовий рівень:

Повідомлення батьків про пільги, допомога у зборі документів.

Методика проведення занять з розділу «Особиста гігієна», методика проведення занять з розділу «Одяг і взуття»

1. Засвоєння правил особистої гігієни, гігієнічних правил поведінки в місцях загального користування;

2. Формування навичок виконання ранкового і вечірнього туалетів;

3. Узгоджена діяльність вчителя і вихователя у формуванні вмінь особистої гігієни у розумово відсталих дітей.

4. Методика ознайомлення розумово відсталих з різними видами одягу, взуття, головних уборів, з правилами підбору, носіння, чищення і збереження одягу і взуття;

5. Засвоєння розумово відсталими учнями правил дбайливого догляду за речами, проведення дрібного ремонту, зберігання.

6. Моделювання реальних ситуацій.

Методика проведення занять з розділу «Харчування», методика проведення занять з розділу «Житло», методика проведення занять з розділу «Культура поведінки і спілкування», методика проведення занять з розділу «Сім’я »

7. Завдання вивчення розділу;

8. Прийоми ознайомлення розумово відсталих дітей з основними продуктами харчування;

9. Правила зберігання продуктів;

10. Ознайомлення з кухонним приладдям;

11. Етапи приготування їжі; формування вмінь приготування найпростіших страв;

12. Режим харчування;

13. Засвоєння правил поведінки за столом;

14. Ознайомлення розумово відсталих з видами житлових приміщень;

15. Вироблення навичок догляду за житловими приміщеннями та побутовими приладами;

16. Ознайомлення розумово відсталих з правилами етикету;

17. Прийоми ознайомлення з правилами поведінки в гостях, в громадських місцях, за столом тощо;

18. Формування вмінь ділового спілкування;

19. Встановлення особистих взаємовідносин розумово відсталих в сім’ях; Моделювання реальних ситуацій;

Методика проведення занять з розділу  «Транспорт», методика проведення занять з розділу «Магазин »

• Завдання вивчення розділу;

• Ознайомлення розумово відсталих з основними транспортними засобами та користування міським транспортом та транспортом приміського сполучення. Розклад, напрямки, зони. Придбання квитків;

• Індивідуальна робота з вибору раціональних маршрутів пересування розумово відсталих в різні точки міста, найближчі населені пункти;

• Методика ознайомлення розумово відсталих з різними типами магазинів;

• Порядок купівлі товарів;

• Розрахунки в касі;

• Моделювання реальних ситуацій;

Методика проведення занять з розділу «Засоби зв’язку», методика проведення занять з розділу «Медична допомога»

• Завдання вивчення розділу;

• Методика ознайомлення з основними засобами зв’язку (пошта, телеграф, телефон). Види поштових відправлень (листи, бандеролі, посилки);

• Розширення життєвого досвіду дітей, які виховуються в умовах інтернату;

• Ознайомлення розумово відсталих дітей  про надання першої допомоги при захворюваннях;

• Методичні прийоми, які використовуються для оволодіння дітьми практичних вмінь і навичок в організації власного життя;

Моделювання реальних ситуацій.

Медико-фізіологічний рівень:

Планове проходження медичного огляду дитини. Заняття дитини на ЛФК. Використання спеціальних засобів для підтримки пересування дитини у просторі (візок).

Медико-психологічний рівень:

Консультація батьків з питань виховання дитини та їх міжособистісних взаємодій.

Психокорекційні заняття:

• Арт-терапія (покращення соціальної адаптації дитини, корекція емоційних відхилень дитини);

• Ігрова терапія (з метою розвантаження дитини, розвиток та вдосконалювання комунікативних функцій);

Залучення на даному рівні психолога для роботи з дитиною з метою емоційно-вольової регуляції поведінки.

Соціальний педагог повинен здійснити:

• Розробку рекомендацій для батьків

Рекомендації батькам, що виховують дитину з дитячим церебральним паралічем

Через дуже важливу роль родини, найближчого оточення в процесах ставлення особистості дитини необхідне таке середовище (побуту, дозвілля, виховання), що могло б максимально стимулювати цей розвиток, нівелювати негативний вплив захворювання на психічний стан дитини. Батьки – головні учасники педагогічної допомоги в разі ДЦП. Для створення сприятливих умов виховання в родині необхідно знати особливості розвитку дитини, її можливості й перспективи розвитку, дотримуватися правильного розпорядку дня, формувати адекватну самооцінку і правильне ставлення до дефекту, розвивати необхідні в житті вольові якості. Для цього важливим є активне залучення дитини до повсякденного життя родини, посильної трудової діяльності, прагнення до того, щоб дитина не лише обслуговувала себе, але й мала певні обов’язки. У результаті в неї з’являються інтерес до праці, почуття радості від того, що вона може бути корисною, упевненість у своїх силах. Часто батьки, бажаючи позбавити дитину труднощів, постійно опікують її, оберігають від усього, що може засмутити, не дають нічого робити самостійно. Таке виховання за типом гіперопіки призводить до пасивності, відмови від діяльності. Добре, терпеливе ставлення близьких має поєднуватися з певною вимогливістю до дитини. Потрібно поступово розвивати правильне ставлення до свого стану, своїх можливостей. Залежно від реакції й поводження батьків дитина ставитиметься до себе як до людини, цілком здатної досягти певних успіхів. Батьки не повинні соромитися своєї дитини, тоді й вона сама не буде соромитися своїх хвороб, замикатися в собі, йти у свою самотність.

Психолого-педагогічний рівень:

• Допомога дитині у навчанні та підготовка дитини до школи (після того як дитина отримає слуховий апарат);

• Індивідуальне навчання дитини вдома, допомога їй у надолуженні пропуску програми для першокласників.

Соціально-трудовий рівень

Формування у дитини уявлень про світ професій. Проведення занять для дитини з метою отримання початкових знань з різних видів праці, опанування дитиною доступної практичної діяльності.

Ознайомлення дитини з різними видами професій через гру.

Використання методики О.А.Захаренко, елементи методик Ю.І.Павленко, М.М.Палтишевої, А.Г.Шаталова – які сприяють формуванню перших трудових навичок.