4. Планувальне і обємно - архітетурне рішення будинку

Двосекційний, 9-поверховий, 35 - квартирний житловий будинок запроектовано для міста Дніпропетровська.

Основний вид міської забудови з озеленінням території, призначається для загального використання.

Компонується із секцій, які складаються з кількох квартир і сходово-ліфтового вузла.

В реальному проектуванні багатоповерхових житлових будинків набір необхідних секцій складає серію, побудовану на одній конструктивній системі і за певних технологічних обмежень при виконанні будівельних виробів на заводі.

Компонування квартир в секції і їх кількість залежить від орієнтації за сторонами світу - широтна орієнтація.

5.ТЕП

1. Житлова площа 2-х кімн. квартири: S житл.кв = 32.68

Житлова площа 3-х кімн. квартири: S житл. кв = 41.1

2. Загальна площа 2-х кімн. квартири: S_заг. кв. ⁼ 54.15

Загальна площа 3-х кімн. квартири: S_заг. кв. = 70.05

2. Загальна площа поверху: S_ПОВ= 285.25

4. Житлова площа будинку: Sжитл ⁼ 2181.45

5. Загальна площа будинку: S_заг.= 3375

К₁ = S_заг/ Sжитл = 1.54

K_{2 =} S жит/ S пов. = 7.64

6.Конструктивна частина

6.1 Конструктивна схема будинку

Вибір конструктивної схеми багатоповерхових будинків визначається поверховістю і об’ємно планувальною структурою. Значно впливає на вибір схеми також індустріальна база місця будівництва (характер виготовлених виробів, можливість механізації будівельних процесів та місцеві будівельні матеріали). Конструктивна схема в свою чергу чинить вплив на планувальне та архітектурно - художнє рішення житлового будинку.

Для панельного будівництва застосовують безкаркасну (стінову) систему. Вона найбільш проста в виготовленні всіх елементів конструкцій і особливо при їх монтажі, але має один недолік - негнучкість планувальних рішень, так як поздовжні та поперечні несучі стіни, розташовуючись щоповерхово один над одним, складають незмінну структуру із порівняно дрібних помешкань.

Стінова панель, вважаючи її значну довжину та висоту при невеликій товщині, не володіє самостійною стійкістю. І тому забезпечується жорстким кріпленням стінової панелі до перекриття, до панелі поперечних стін і до суміжної панелі. В результаті отримується жорстка і стійка об’ємна шухляда, внутрішнє середовище якої являється окремим помешканням. Поєднання таких шухляді складає структуру всього будинку, що є його несучим кістяком.

Основні несучі елементи - поперечні та повздовжні внутрішні і зовнішні стіни.

6.2 Фундамент

Фундаменти-це пiдземнi несучi конструкції призначенi для передачi i розподiлу навантажень вiд будiвлi на грунт – основу. Вони сприймают вертикальнi навантаження вiд маси конструкцій будiвлi i обладнання, а також бiчний тиск грунту. Вiд мiцностi, довголiття та стiйкостi фундаментiв залежить мiцнiсть та довговiчнiсть усієї споруди. Для данного будинку спроектовано стрiчковий фундамент. 

Зовнiшнi стiни - ФЛ-14.8 ФЛ-14.12 ФЛ-14. 24 Внутрiшнi стiни – ФЛ-16.8 ФЛ-16.12 ФЛ-16.24 Глибина закладання фундаменту дорiвнює -3.200 Стрічковий фундамент являє собою замкнутий контур ( стрічку ) - смугу із залізобетону , що укладається під усіма несучими стінами будівлі і розподіляє вагу будівлі по всьому своєму периметру. Таким чином , надаючи опір силам витріщення грунту , уникаючи просідання і перекосу будівлі. Стрічковий фундамент дозволяє зводити на своїй підставі різні будови : від дерев'яних до монолітних будинків. При цьому використовувати набагато меншу кількість будівельних матеріалів , і проводити меншу кількість земляних робіт у порівнянні з фундаментом монолітним (і в кінцевому підсумку , помітно знижує вартість всього фундаменту) , що робить стрічковий фундамент найпопулярнішим видом основи при будівництві заміських будинків і дач. Пристрій стрічкового фундаменту проводиться на піщано- гравійну подушку , яка зверху покривається гідроізоляцією щоб уникнути її розмиття грунтовими водами . Якщо вага будівлі, що зводиться не високий , наприклад невеликий дерев'яний будинок , то пристроєм подушки з піску і гравію можна знехтувати. За способом пристрою виділяють два види стрічкового фундаменту : -монолітний -збірний

6.3 СТІНИ

Зовнішня стінова панель виготовлена із армованого легкого бетону товщиною 450 мм. Трьохслойні панелі найбільш прогресивні, які складаються з 2-х скаралуп (зовнішньої та внутрішньої), між якими прокладений шар ефективного утеплювача.

Стінові панелі внутрішніх стін виготовлені з важкого бетону товщиною 160 мм з гладкими поверхнями, підготовлені під викраску та поклейку шпалерами.

Парапетні панелі за своїм конструктивним та декоративним рішенням не відрізняються від основного типу зовнішніх панелей.

Цокольні панелі, враховуючи більш складні умови їх роботи, виготовлені з важкого залізобетону у вигляді ребристих плит, утеплені ефективним утеплювачем з зовнішньої сторони.

Найбільш відповідальними та складними за виконанням в конструкціях крупно панельного будинку являються стики між панелями.

В конструкціях панелей зовнішніх та внутрішніх стін передбачені закладні деталі, анкера та монтажні петлі, призначені для з’єднання панелей між собою та з іншими конструкціями а також при монтажі будинків. Але всі спряження з застосуванням металу недостатньо надійні, так як метал в стиках, не дивлячись на антикорозійний захист, зазнає корозії, а контроль за його станом не можливий.