1.2 Визначення максимального еквівалентного навантаження

НК-80 та А-15

Для зручності розрахунку головних балок прольотної будови часто користуються еквівалентними навантаженнями (q_екв). Еквівалентним навантаженням називається рівномірно розподілене навантаження, зусилля від якого рівне зусиллю від зосереджених вантажів. Значення визначається за формулою:

(1.4)

де Р_і – зусилля на вісь автомобільного навантаження;

z_і – ординати під силами на лінії впливу зусилля;

 - площа лінії впливу зусилля

Еквівалентні навантаження визначають за правилами будівельної механіки шляхом завантаження лінії впливу згинаючого моменту в середині прольоту головної балки.

Еквівалентне навантаження від А15:

Еквівалентне навантаження від НК-80:

Розрахунок еквівалентного навантаження від А15 та НК-80 виконано в програмі «AVTOTAB».

Результатом розрахунку на ПЕОМ є побудова лінії впливу згинаючого моменту для середини прольотної будови з завантаженням її тимчасовим навантаженням, а також отримання значення еквівалентного навантаження.

1.3 Визначення згинальних моментів в балках від тимчасового

навантаження

Вихідні дані для розрахунку прольотної будови за програмою М5а ХАДІ слід підготувати дотримуючись правил, вказаних у методичних вказівках [2].

Результатом розрахунку на ПЕОМ є побудова значень коефіцієнту поперечного розподілу (К_пр) балок та згинаючих моментів у повздовжньому перерізі плити (діафрагмах) для середини прольотної будови.

У відповідності із завданням виконуємо розрахунок на навантаження: А11, НК-80, натовп на тротуарах, НГ-60, Н-30, позанормативні та інші. Розрахунки виконуємо в табличній формі. Схеми навантажень та їх величини слід приймати за СНиП 2.05.03-84 [1], або використовувати схеми нормативних навантажень, приведені у методичних вказівках.

Під час користування нормативними даними для навантажень А11 можливе вираховування (1 + ) та за формулами:

;

(1.5)

Коефіцієнт надійності для візка А11:

; (1.6)

Згинальні моменти у середині прольоту головних балок слід вираховувати від постійних та тимчасових навантажень.

, (1.7)

де М_пост - згинальний момент від постійного навантаження, що приходиться на одну балку, з урахуванням наявних дефектів (збільшення товщини шару покриття, заміна або додаткова установка бордюрного загородження, тротуарних блоків, перильного загородження і т. п.) з урахуванням коефіцієнтів сполучення  і надійності по навантаженню _f;

М_тимч - згинальний момент від тимчасових навантажень, кНм.

Для визначення згинальних моментів у головних балках від тимчасових навантажень необхідно виконати завантаження ліній впливу К_пр і моментів в плиті розрахунковими навантаженнями.

У якості розрахункових навантажень розглядаємо ті нормативні навантаження, на які розраховувалася прольотна будова (за роком будівництва) та сучасні розрахункові навантаження згідно із діючими нормами.

Нормативні значення згинальних моментів у головних балках під час розрахунку прольотних будов енергетичним методом із використанням програми М5а, рекомендується вираховувати за формулами:

, (1.8)

де q_екв - еквівалентне навантаження кН/м;

 - площа лінії впливу зусилля в головних балках;

К_пр – коефіцієнт поперечного розподілу, К_пр = y_i;

к^ - кількість колій навантаження в повздовжньому напрямку;

y_i –сума ординат під вантажем на лініях впливу прогонів головних балок.

Для визначення можливості пропуску тих чи інших розрахункових навантажень необхідно порівняти отримані значення зусиль з граничними зусиллями в елементах прольотної будови із урахуванням знайдених дефектів.