1.1 Конструкція прольотної будови
Вихідні дані для розрахунку балки за ТП 56Д: |
||||||
Г = |
9 |
м |
- |
Габарит проїзної частини |
||
Т = |
0 |
м |
- |
Ширина тротуару |
||
L = |
11,36 |
м |
- |
Довжина балки пролітної будови |
||
lP = |
11,10 |
м |
- |
Розрахункова довжина балки пролітної будови |
||
n = |
7 |
шт |
- |
Кількість балок у поперечному перерізі |
||
H = |
800 |
мм |
- |
Висота балки |
||
bp = |
1400 |
мм |
- |
Ширина стінки головної балки |
||
b'f = |
1660 |
мм |
- |
Ширина плити по верху |
||
hпл = |
100 |
мм |
- |
Товщина плити балки консолі |
||
hd = |
680 |
мм |
- |
Висота діафрагми |
||
bd = |
130 |
мм |
- |
Ширина діафрагми |
||
nd = |
6 |
шт |
- |
Кількість діафрагм у головній балці |
||
Кр = |
72,07 |
кН |
- |
Вага крайньої балки |
||
Пр = |
72,07 |
кН |
- |
Вага проміжної балки |
||
Марка бетону балки М 250 – розрахунковий опір Rb = 125 кг/см2. |
||||||
Клас арматури Ст-П – розрахунковий опір Rs = 2400 кг/см2. |
||||||
Армування балки прольотної будови: |
||||||
Перший ряд арматури |
Аsр1 |
2 стержня діаметром 32 мм |
||||
Другий ряд арматури |
Аsр2 |
2 стержня діаметром 32 мм |
||||
Третій ряд арматури |
Аsр3 |
2 стержня діаметром 16 мм |
||||
Арматура в стиснутої зоні |
Аs’ |
2 стержня діаметром 32 мм |
||||
Армування діафрагми балки прольотної будови: |
||
Перший ряд арматури |
Аsд1 |
2 стержня діаметром 16 мм |
Другий ряд арматури |
Аsд2 |
2 стержня діаметром 16 мм |
Арматура в верхній зоні |
Аsд’ |
4 стержня діаметром 16 мм |
Відстань від центру ваги розтягнутої арматури балки до нижньої грані перерізу балки:
(1.1)
Під час об’єднання блоків прольотної будови за допомогою діафрагм необхідно вирахувати момент інерції діафрагм, приведеної до одного метру довжини прольотної будови.
(1.2)
де Іd – момент інерції середньої діафрагми відносно горизонтальної вісі, що проходить через центр ваги перерізу=887765 см4
Момент інерції при крутінні перерізу, що складається з прямокутників, визначається за формулою:
,
(1.3)
де к – коефіцієнт форми перерізу;
hi – велика сторона прямокутника;
ві – менша сторона прямокутника;
і – коефіцієнт, що приймається за таблицею 3 [2].
Виходячи з вихідних
даних
