№7Гра про народження немовляти від 5.48
Підсумовуючи творчо-естетичні пошуки композитора мусимо погодитись, що їм притаманні риси неокласицизму (чи точніше – неоготики, з огляду на переважання інтересу до жанрових різновидів пізнього середньовіччя), з іншого боку локальний, регіональний дух південної Німеччини, прискіпливе вивчення та відтворення фольклорних ознак свідчать про неофольклоризм як підставу музичної творчості. Водночас прагнення сягнути першовитоків музично-театральних форм, увага до обрядових масових дійств у їх спрощених, умовно-лаконічних засобах виразовості при наявності глибокої символьної системи вказує на фовізм чи неопримітивізм.
Однак цим своєрідність творчих позицій німецького митця-експериментатора не вичерпується. Свої театральні твори Карл Орф створював у розрахунку на універсального артиста, який може бути і читцем, і співаком, і актором, і навіть мімом. Він був переконаний в тому, що подібна універсальність спочатку закладена в природі людських здібностей, треба тільки створити умови для їх розвитку.
№8 Доротея Гюнтер
Композитор розробив свою оригінальну модель навчання дітей музиці в процесі вільного музикування. Питаннями музичного виховання Орф став займатися вже в молоді роки. У 1923 році він познайомився з танцівницею й гімнасткою Доротеєю Гюнтер, послідовницею вчення Жака-Далькроза про евритміку, і в 1924 році спільно з нею створив школу гімнастики, музики і танцю «Гюнтершуле» (нім. Günther-Schule) в Мюнхені. З 1925 року і до кінця свого життя Орф був главою відділення в цій школі, де працював з музикантами-початківцями.
№9 Школа № 10 Школа листівка
Маючи постійний контакт з дітьми, він розробив свою теорію музичної освіти. Багаторічний досвід роботи в цій школі ліг в основу музично-педагогічної системи Орфа. Вона спирається, головним чином, на розвиток почуття ритму як первісної основи музичних здібностей, а також на синтез музики і руху.
№11, 12, 13
Педагогічна система Орфа ставить метою не навчання музиканта-професіонала, а формування гармонійно розвиненої особистості, здатної як до сприйняття самої різної музики - від середньовічної до сучасної, так і до практичного музикування в самих різних формах.
№14 Обкладинка
Результатом роботи композитора в Гюнтершулє з'явивилася п'ятитомна праця «Шульверк». Слово "Schulwerk", зрозуміле без перекладу педагогам усього світу, було створено самим Орфом і позначає "навчання в дії". Головний принцип цієї педагогіки - "вчимося, роблячи і творячи" - дозволяє дітям, виконуючи і створюючи музику разом, пізнати її в реальній, живій дії, в процесі власного колективного музикування. За основу матеріалу Карл Орф брав південно-німецький, французький, англійський, данський, шведський фольклор. Діти в Шульверку - це не статичні слухачі, а співкомпозитори, співтворці. Створюючи Шульверк, Орф замислював винайти «гру в музику», музичну гру-імпровізацію, яка могла б підготувати дітей до подальшого музичного розвитку і дати поштовх творчому мисленню на роки вперед.
Записані п'єси проте не можна розглядати як твори мистецтва, призначені для концертного виконання. Це моделі для музикування та вивчення стилю елементарної імпровізації. Вони були записані Орфом, щоби дати поштовх фантазії педагога для "варіювання звукових шат" і перевтілення записаних п'єс в нові образи, для творчої, імпровізаційної роботи з моделлю. Нотні записи партитур в Шульверку служать посібником для вчителя, а не нотами для виконання дітьми.
№15, 16 інструменти
Основна ідея Карла Орфа - самостійний пошук дітьми музикантів всередині себе через навчання грі на простих музичних інструментах, таких як цимбали, маракаси, дзвіночки, трикутники, ксилофон, металофон та інші. Композитор ввів термін «елементарне музикування», тобто процес, що складався з кількох елементів: співу, імпровізації, руху та гри на інструментах.
№ 17 від 15.46
Карл Орф розробив дитячі пісеньки, п'єси і вправи, які легко можна змінювати і придумувати нові разом з дітьми. Піддатливий матеріал для занять спонукає дітей фантазувати, вигадувати і імпровізувати. Таким чином, на музичних заняттях досягається мета розвитку творчого начала дитини.
№18 ритмічна пісня колом
№19.гра з нотами
За півстоліття існування Шульверка орфівська педагогіка перетворилася на справжню світову імперію зі своїм Інститутом в Зальцбурзі, навчально-методичними виданнями, семінарами та конференціями більш ніж в 40 країнах світу. Серед країн, в яких концепція Карла Орфа отримала заслужене визнання, слід назвати Німеччину, Англію, США, Швецію, Данію, Фінляндію, Португалію, Японію, Іспанію, Чехословаччину, Корею, Австралію, Італію, Канаду, країни Південної Америки, Таїланд, Китай і інші. У 1962 році в Зальцбурзі, у Вищій школі музики і образотворчого мистецтва «Моцартеум», став діяти створений Орфом Інститут музичного виховання. Інститут Орфа став найбільшим інтернаціональним центром підготовки музичних вихователів для дошкільних установ та загальноосвітніх шкіл. Довгий час в ньому працював і сам Карл Орф у співпраці зі своїми найближчими сподвижниками і колегами - Гунільд Кетман і Вільгельмом Келлером.
«Ким би не стала дитина надалі», - говорив Орф, - «задача педагогів виховувати в ній творче начало, творче мислення ... Прищеплені бажання і вміння творити позначаться в будь-якій сфері майбутньої діяльності дитини».
Таким чином виокремлюємо сферу мистецьких зацікавлень К. Орфа, у кожній з яких він постає експериментатором і новатором, що змінив свій час:
1. музика попередніх епох з позицій вищої простоти, лаконізму і влучності виразових засобів
2. баварський фольклор і музично-театральні традиції його краю
3. театральне дійство – від античної трагедії до середньовічної містерії як вистава універсальних акторів для універсального глядача
4. музичне виховання як розвиток творчих даних людини у процесі особистої участі у творенні й виконанні музики. Ця система досі зберігає свою актуальність, про що свідчить кількість її прихильників та успішність реалізації в представників різних рас, культур і традицій.