
- •1.Принципи та закономірності процесу навчання
- •2. Проблема методів навчання в педагогічній науці і практиці. Різні підходи про класифікації методів навчання.
- •I. Методи організації і здійснення навчально-пізнавальної діяльності.
- •II. Методи стимулювання і мотивації навчання.
- •3.Методи організації і здійснення навчальних дій та операцій
- •Наочні методи навчання
- •Практичні методи навчання
- •4.Методи стимулювання і мотивації учіння
- •5. Методи контролю і самоконтролю
- •Метод письмового контролю
- •Метод тестового контролю
- •Метод графічного контролю
- •Метод програмованого контролю
- •Метод практичної перевірки
- •Метод самоконтролю
I. Методи організації і здійснення навчально-пізнавальної діяльності.
Перша підгрупа (за джерелом передачі і сприймання навчальної інформації):
Словесні (розповідь, бесіда, лекція);
Наочні (ілюстрація, демонстрація);
Практичні (досліди, вправи, навчально-продуктивна праця).
Друга підгрупа (за логікою передачі і сприймання інформації):
Індуктивні;
Дедуктивні;
Аналітичні, синтетичні, аналітико-синтетичні.
Третя підгрупа (за ступенем самостійності мислення учнів у процесі оволодіння знаннями):
Репродуктивні;
Проблемно-пошукові.
Четверта підгрупа (за ступенем управління навчальною діяльністю. Навчальна робота під керівництвом учителя. Самостійна робота учнів):
Робота з книгою, письмова робота, лабораторна робота;
Робота під керівництвом учителя, включаючи й роботу на навчальних машинах;
Самостійна робота учнів (з книгою, письмова, лабораторна, виконання трудових завдань).
II. Методи стимулювання і мотивації навчання.
Перша підгрупа:
Методи стимулювання інтересу до навчання;
Пізнавальні ігри;
Навчальні дискусії. Створення ситуацій емоційно-моральних переживань;
Створення ситуацій зайнятості, апперцепції, пізнавальної новизни.
Друга підгрупа:
Методи стимулювання почуття обов'язку і відповідальності;
Переконання в значущості навчання;
Пред'явлення вимог, вправи, спрямовані на виконання вимог;
Заохочення в навчанні. Засудження недоліків у навчанні.
ІІІ. Методи контролю і самоконтролю у навчанні.
Перша підгрупа:
Методи усного контролю і самоконтролю;
Індивідуальне опитування;
Фронтальне опитування;
Усні екзамени, програмоване опитування.
Друга підгрупа:
Методи письмового контролю і самоконтролю;
Контрольна письмова робота;
Письмові заліки, письмові екзамени;
Програмовані письмові роботи.
Третя підгрупа:
Методи лабораторно-практичного контролю і самоконтролю;
Контрольна лабораторна робота. Машинний контроль.
Жодна з розглянутих класифікацій методів не позбавлена недоліків. Практика багатша і складніша будь-яких наймайстерніших побудов і абстрактних схем, тому пошуки більш досконалих класифікацій, які внесли б ясність у суперечливу теорію методів і допомогли б педагогам удосконалювати практику, продовжується.
Встановлено, що методи в навчально-виховному процесі виконують навчальну, розвиваючу, виховну, стимулюючу (мотиваційну) і контрольно-корегуючу функції. За допомогою методу досягається мета навчання – (навчальна функція), обумовлюються ті чи інші темпи і рівні розвитку учнів (розвиваюча функція), а також результати виховання (виховна функція).
Метод слугує для вчителя засобом спонукання учнів до навчання, є головним, а інколи й єдиним стимулятором пізнавальної діяльності - у цьому полягає стимулююча функція.
Нарешті, за допомогою всіх методів, а не лише контролюючих, учитель діагностує хід і результати навчального процесу, вносить до нього необхідні зміни (контрольно-коригуюча функція). Функціональна придатність різноманітних методів не залишається сталою протягом всього навчального процесу, вона змінюється від молодших до середніх і далі до старших класів, інтенсивність використання одних методів зростає, інших — спадає.
Функціональний підхід є основою для створення системи методів, в якій вони проявляються як відносно самостійні шляхи і засоби досягнення дидактичних завдань. Метод визначається як самостійний, якщо він має суттєві ознаки, що відрізняють його від інших методів.