Лекція 2 організація та методика конкретно-соцілогічного дослідження

Головна теза: Отримання достовірних результатів сприяє конкретно-соціологічне дослідження, спрямоване на виявлення особливостей життєдіяльності людей в обмеженому просторі й часі. Ретельна теоретична й методична підготовка зумовлює дотримання дослідником певної послідовності етапів, принципів і правил його реалізації.

План лекції:

1. Сутність та основні види конкретно-соціологічних досліджень.

2. Етапи проведення конкретно-соціологічного дослідження.

3. Методи збирання інформації у соціології.

Основні поняття й терміни: Соціальний факт, програма КДС, методи збору первинної соціальної інформації, вибірка, статистична і теоретична обробка даних.

Рекомендована література: основна 1, с. 603-616; 2, с. 285-360; 4, с. 111-122; 5, с. 68-74; додаткова: 8; 12, с. 10-17; 13, с. 617-632; 38, с. 382-503; 51, с. 269-290; 56, с. 4-22; 65, с. 240-253; 66; 71, с. 187-234; 72, с. 151-168; 90, с. 308-347; 95, с. 69-87; 98.

1. Сутність та основні види конкретно-соціологічних досліджень

Соціологічне дослідження – відносно самостійний вид діяльності, процедура аналізу соціальної дійсності.

Залежно від цілей розрізняють конкретні (емпіричні), а також теоретичні дослідження. Вони можуть мати і подвійні цілі, коли водночас вирішуються теоретичні і практичні завдання.

Залежно від того, вивчаються соціальні явища та процеси в статиці або динаміці, розрізняють «точкові» і повторні соціологічні дослідження. «Точкове» дослідження дає інформацію про стан аналізу, кількісні характеристики будь-якого явища чи процесу в період його вивчення. Повторне дослідження – вид соціологічного дослідження, коли основним методом є порівняння з інформацією, одержаною під час попередніх досліджень. Повторне дослідження є засобом порівняльного соціологічного аналізу. Повторні соціологічні дослідження поділяються, у свою чергу, на когортні і панельні. Об’єктом когортних досліджень є одні й ті ж самі люди (термін «когорта» означає людей одного року народження). Ці дослідження проводяться через певні проміжки часу протягом тривалого часу. Вони дозволяють простежити, як у людей одного покоління з часом змінюються умови і спосіб життя, потреби, ціннісні орієнтації. Панельні дослідження проводяться з такою ж вибіркою, хоча конкретні особи, які увійшли до вибірки, як правило, інші, ніж у першому дослідженні.

За ступенем охоплення генеральної сукупності розрізняють суцільне, монографічне і вибіркове дослідження. При суцільному – досліджується вся сукупність одиниць обстеження, тобто число обстежуваних дорівнює числу членів генеральної сукупності. Монографічне дослідження передбачає розгляд типових, окремих об’єктів. При такому дослідженні з усієї кількості об’єктів відбирається один і детально вивчається. Взаємозв’язки, які виявляються при цьому, розповсюджуються на всю генеральну сукупність. При вибірковому дослідженні число одиниць спостереження складає певну частину від сукупності, яка вивчається. Ця частина називається вибірковою сукупністю або вибіркою, виступає мікромоделлю всього об’єкта дослідження.

Конкретні соціологічні дослідження (КСД) складаються з таких елементів:

1) об’єкт – процеси і явища соціальної дійсності;

2) суб’єкт – соціолог-дослідник, або група соціологів;

3) досягнення певної мети і вирішення конкретних завдань;

4) засоби – наукові, технічні й організаційні;

5) результат – нові знання про об’єкт дослідження або підтвердження вже відомих знань.

Структура процесу КСД:

1) суспільна проблема, цілі і завдання дослідження;

2) суб’єкт дослідження, засоби КСД, об’єкт КСД;

3) безпосередньо процес КСД;

4) результат КСД.

Таким чином, процес КСД у загальному вигляді – це використання суб’єктом певних засобів для отримання нового знання про об’єкт і практичного оволодіння цим знанням.

Ефективність КСД визначається зіставленням результату дослідження і його мети.