- •Конспект лекцій (скорочений)
- •1. Предмет соціологічної науки
- •2. Взаємодія соціології з іншим суспільними науками
- •3. Структура та функції соціології
- •Лекція 2 організація та методика конкретно-соцілогічного дослідження
- •План лекції:
- •Сутність та основні види конкретно-соціологічних досліджень
- •2. Етапи проведення конкретно-соціологічного дослідження
- •Методи збирання інформації у соціології
- •Лекція 3 становлення і розвиток соціології як науки. Основні етапи і напрямки її розвитку
- •План лекції:
- •Методологічні принципи аналізу соціологічних учень та етапи їхнього розвитку у XIX ст.
- •Передумови й основні напрямки становлення соціології як самостійної науки у XX ст.
- •3. Особливості і проблеми формування вітчизняної соціології
- •План лекції:
- •1. Суспільство як цілісна соціальна система
- •2. Соціологічні концепції і моделі формування та розвитку суспільства
- •Комунізм як модель суспільного розвитку.
- •1. Сутність, елементи і тенденції розвитку соціальної структури суспільства
- •2. Соціально-етнічна структура суспільства
- •Лекція 6 проблеми соціальної рівності й нерівності
- •План лекції
- •Основні поняття і терміни: соціальна рівність і нерівність, соціальна стратифікація і мобільність, співробітництво, конкуренція, соціальний конфлікт.
- •Лекція 7 особистість у системі соціальних зв'язків
- •План лекції:
- •1. Особистість як соціальний феномен
- •2. Соціальні статуси і соціальні ролі особистості
- •3. Становлення особистості у процесі соціалізації. Типи і форми взаємодії особистості і суспільства.
- •Лекція 8 соціальні інститути
- •План лекції:
- •Основні поняття й терміни: соціальна залежність, соціальний зв’язок, інституціалізація соціальних зв’язків, соціальний інститут, формальні й неформальні інституційні зв’язки.
- •1. Сутність, структура і характерні риси соціальних інститутів
- •2. Економіка і політика як основні різновиди соціальних інститутів суспільства
- •План лекції:
- •Сім’я як соціальний інститут
- •Соціальні функції сім’ї
- •2. Трудовий колектив як соціальний інститут
- •Трудового колективу
- •План лекції:
- •1. Соціальне управління: сутність, функції і механізм дії (динаміка процесу соціального управління)
- •2. Соціологічні основи сучасного менеджменту
- •Список літератури
- •Конспект лекцій (скорочений)
Лекція 7 особистість у системі соціальних зв'язків
Головна теза: Людина одночасно є об’єктом і суб’єктом суспільних відносин, тобто формується як особистість під впливом суспільства та впливає на нього завдяки виконанню соціальних ролей у межах певного соціального статусу. Для виконання соціальних ролей людині необхідно задіяти механізм соціальної діяльності, складовою якої є її соціальні якості.
План лекції:
1. Особистість як соціальний феномен.
2. Соціальні статуси і соціальні ролі особистості.
3. Становлення особистості у процесі соціалізації. Типи і форми взаємодії особистості і суспільства.
Основні поняття й терміни: Особистість, соціальні якості, соціалізація, соціальні статуси і ролі, рольові конфлікти, соціальна діяльність, девіантна поведінка.
Рекомендована література: основна 1, с. 259-293, 304-307, 530-559; 2, с. 139-156, 182-196, 401-412; 3, с. 86-107; 4, с. 99-111; 5, с. 61-68; додаткова: 5; 9; 11; 12, с. 30-46, 50-51, 84-97; 13, с. 41-62, 211-251; 20; 22, с. 92-206, 214-226; 25; 44; 51, с. 71-174, 198-224; 55, с. 90-106; 61; 65, с. 118-138; 71, с. 70-73, 81-84, 90-93; 79, с. 96-124, 155-182; 80; 81; 84; 85, с. 94-129, 197-242; 89, с. 115-133, 250-283; 90, с. 227-239, 271-283; 92, с. 143-158, 193-203; 94; 95, с. 233-251, 312-328.
1. Особистість як соціальний феномен
Особистість – досить багатозначний термін, який широко використовується у філософії, соціології, психології, педагогіці. За його допомогою фіксується те стійке, стале в людині, що є результатом її взаємодії з суспільством у процесі життєдіяльності.
У соціології існують, принаймні, дві основні тенденції у визначенні цього поняття:
1) особистість як стійкий комплекс соціальних якостей, властивостей, набутих під впливом відповідної культури суспільства і конкретних соціальних груп, до яких належить людина, як певний підсумок розвитку індивіда і соціуму;
2) характеристика особистості як активного суб'єкта суспільних відносин і діяльності, яка не тільки формується внаслідок зовнішніх соціальних впливів, але й сама активно перетворює дійсність.
Особистість цікавить соціологію не як індивідуальність, а як соціальний тип, як деіндивідуалізована, деперсоналізована особистість. Особистість у соціології – продукт суспільних відносин, носій й виразник цих відносин.
У першому випадку при визначенні особистості великого значення набуває типове в людині, яке притаманне багатьом членам певної спільноти і є результатом впливу на них спільних обставин суспільного життя. У другому акцент робиться на якостях, завдяки яким індивід здатний протистояти тиску з боку суспільства, бути «самим собою», мати свою позицію, виявити своє «Я».
Сьогодні більш продуктивною є позиція, яка інтегрує зазначені підходи. Адже особистість є одночасно об'єктом і суб'єктом суспільних відносин, результатом взаємодії і взаємовпливу зовнішніх факторів і власної творчої активності людини щодо самої себе і соціальної дійсності.
У такому випадку втрачається сенс питання про те, чи є особистістю кожна людина. Будь-який дорослий, психічно здоровий індивід – особистість у тому розумінні, що вона є носієм певного ансамблю соціальних і психологічних якостей, набутих під впливом культурно-історичного середовища і завдяки належності до певних соціальних спільностей. При цьому індивіди відрізняються один від одного рівнем розвитку якостей особистості. Ці рівні зумовлені саме здатністю людини активно впливати на конкретно-історичні обставини, виходити за їх межі, мати власну життєву позицію, реалізувати свій творчий потенціал у соціальному житті.
