Засоби захисту і заходи для ліквідації наслідків застосування бактеріологічної (біологічної) зброї.

Для захисту від зараження бактеріальними (біологічними) засобами використовуються:

• засоби індивідуального і колективного захисту, що надійно захищають органи дихання і шкірні покриви людини;

• спеціальні засоби захисту і знезаражування води, продовольства і різного майна;

• захисні сітки і мазі для запобігання людини від укусів комах і кліщів.

Для підвищення загальної несприйнятливості організму до небезпечних інфекційних захворювань (інтоксикаціям), які викликаються біологічними засобами, особовий склад використовує засоби екстреної профілактики (антибіотики, сульфаніламіди та інші ліку-вально-профілактичні препарати), а для створення імунітету – несприйнятливості до конк-ретного виду біологічного засобу – підлягає вакцинації (вакцинами, лікувальними сироват-ками).

Захист особового складу від зараження БЗ у момент їхнього застосування забезпечу-ються використанням засобів індивідуального і колективного захисту. До засобів індивідуального захисту відносяться: протигази, респіратори (для захисту від вторинного аерозолю), захисний одяг, а також дезінфікуючі засоби індивідуального користування. До засобів колективного захисту відносяться озброєння, військова техніка, укриття різних систем і конструкцій, що забезпечують надійну герметизацію і розраховані на визначену кількість особового складу. Основним засобом індивідуального захисту особового складу від бактеріальних (біологічних) засобів є протигаз, що надійно забезпечує захист дихальних шляхів, слизистої носоглотки та очей від контакту з частками бактеріального (біологічного) аерозолю.

При застосуванні противником (виявленні характерних зовнішніх ознак) бактеріоло-гічної (біологічної) зброї на відкритій місцевості, в окопах, щілинах і траншеях особовий склад по сигналу оповіщення про радіоактивне, хімічне і бактеріологічне (біологічне) зара-ження самостійно або по команді командирів надягає протигази і плащі у виді накидки (у закритих невентильованих спорудах, закритих машинах і танках надіваються протигази). Для подальших дій на місцевості, зараженій бактеріальними (біологічними) засобами, по команді командирів особовий склад надягає захисні панчохи, рукавички, плащ у рукава або у виді комбінезона і продовжує виконання завдань. Відразу ж після зараження за роз поряд-женням командирів підрозділів або самостійно проводиться часткова санітарна обробка шляхом обтрушування (обмітання) обмундирування (спорядження) і засобів захисту, а потім обробка відкритих ділянок тіла за допомогою індивідуального протихімічного пакета (ІПП) і дезінфекція озброєння, техніки за допомогою табельних комплектів спеціальної обробки.

Після проведення часткової спеціальної обробки засоби індивідуального захисту не знімаються до проведення повної спеціальної обробки. Повна спеціальна обробка здій-нюється шляхом виконання бойового завдання з виходом з осередку зараження.

Правила поведінки особового складу у осередку бактеріологічного (біологічного) зараження.

Осередком бактеріологічного (біологічного) зараження вважається територія з війська-ми, що находяться на ній, яка зазнала впливу бактеріальних (біологічних) засобів, у резуль-таті чого серед особового складу виникають масові інфекційні захворювання (ураження). Зараженими БЗ вважаються всі особи, що знаходяться у осередку зараження, а також особи, які вживали харчові продукти піддані ризику зараження, воду, які дотикалися до зараженого озброєння, військовою технікою або особами, у яких розвилися небезпечні контагіозні зах-ворювання.

Знаходячись на зараженій місцевості, особовий склад зобов'язаний строго дотримувати визначені правила поведінки, які запобігають його від зараження БЗ у ході виконання бойо-вих завдань.

Збереження боєздатності особового складу досягається вибором найбільш доцільних маршрутів і способів подолання районів зараження, оскільки ступінь зараження місцевості біологічним аерозолем буде не скрізь однаковою. В ущелинах, низинах, ярах, лісових масивах, населених пунктах із щільною жилою і промисловою забудовою, де обмежено рух повітряних мас і дія прямої сонячної радіації, концентрація біологічного аерозолю може бути значно вище, ніж на рівній відкритій місцевості. Варто уникати підняття пилу, руху по висо-кій траві і густому чагарнику; при пересуванні військ на колісному і гусеничному транспорті дотримувати дистанції, що забезпечують мінімальну запиленість, а також інші запобіжні заходи.

При діях у районах (осередках) зараження особовий склад використовує засоби індиві-дуального захисту органів дихання (протигази, респіратори) і шкіри і не знімає їх без дозволу командира.

При завчасній підготовці до дій у районах, заражених БЗ, або до їхнього подолання проводиться ряд заходів, що підвищують ступінь захисту особового складу до визначених видів бактеріальних (біологічних) засобів – загальна або спеціальна профілактика, визнача-ються режим поводження, терміни перебування на зараженій території, місця відпочинку, прийому їжі, пунктів спеціальної обробки і т.п.

Для збереження особовим складом боєздатності і ліквідації наслідків застосування противником бактеріологічної (біологічної) зброї проводиться комплекс заходів, основними з який є: екстрена загальна і спеціальна профілактика особового складу; ізоляційно-обмежувальні заходи (обсервація, карантин); спеціальна обробка військ; дезінфекція запасів матеріальних засобів, ділянок зараженої місцевості, доріг, споруд, знезаражування води і продовольства.

При діях у осередках бактеріологічного (біологічного) зараження має велике значення не тільки своєчасне і правильне використання засобів захисту, але і строге виконання всім особовим складом обов'язкових правил поведінки:

• не знімати самостійно без дозволу командира засоби індивідуального захисту до виходу з осередка зараження і проведення часткової (повної) санітарної обробки; рішення на це приймає командир, виходячи з конкретної обстановки;

• не доторкатися без засобів захисту до озброєння, військової техніки і майна до завершення спеціальної обробки, не входити в контакт з особовим складом сусідніх підрозділів (частин) і місцевим населенням;

• не ухилятися від участі в екстреній профілактиці, від запобіжних щеплень і інших протиепідемічних заходів;

• не користатися без попереднього знезаражування і дозволу медичної служби водою з неперевірених (не охороняємих) водойм (сховищ), трофейним продовольством, майном;

• з появою перших ознак захворювання (нездужання, головний біль, підвищення температури тіла, нудота, рвота, понос і т.п.) негайно доповідати своєму командиру і звертатися до фельдшера (лікаря).

Надійний захист особового складу від заражених бактеріальними (біологічними) засобами кровососущих переносників забезпечується правильним використанням армуйсь-кого обмундирування, яке необхідно добре підігнати, застебнути на всі ґудзики і гачки, манжети на рукавах зав'язати стрічкою або бинтом. На відкриті шкірні покриви, що залиши-лися, (обличчя, шия, кисті рук), а також комір, манжети, рукави нанести препарати, які ляка-ють комах і кліщів.

Висновок за третє питання: Бактеріологічна (біологічна) зброя – спеціальні боєприпаси та бойові прилади з засобами доставки, споряджені біологічними засобами.

Висновок: Під зброєю масового ураження розуміють ядерну, хімічну та біологічну зброю, яка на відміну від звичайних засобів ураження здібна наносити масові ураження особовому складу, бойовій техніці та озброєнню на великих площах, які вимірюються десятками та сотнями квадратних кілометрів. При цьому самим потужним із усіх видів ЗМУ є ядерна зброя.

Розробив:

Заступник завідувача кафедри військової підготовки офіцерів запасу

пр.ЗСУ Г.В.Сахаров