
- •Тема № 1: “Ядерна, хімічна, біологічна зброя”
- •Література:
- •Коротка характеристика уражаючих факторів ядерного вибуху і їхній вплив на організм людини, озброєння, військову техніку і споруди. Особливості вражаючої дії нейтронних боєприпасів.
- •Безпечні щільності радіоактивного зараження різних об'єктів продуктами ядерного вибуху (пяв) віком 1 доба і відповідні безпечним щільностям зараження потужності експозиційної дози гамма-випромінювання
- •Класифікація отруйних речовин.
- •Основні властивості ор, характер зараження об'єктів, способи виявлення.
- •Антидоти і порядок їхнього використання. Само і взаємодопомога при ураженні ор.
- •Профілактика і лікування уражень
- •Третє навчальне питання: “Основні властивості біологічних засобів, їх дія на організм людини, тварин і рослини. Ознаки використання біологічної зброї та захист від неї”.
- •Засоби застосування бактеріологічної (біологічної) зброї.
- •Зовнішні (непрямі) ознаки застосування бактеріологічної (біологічної) зброї.
- •Засоби захисту і заходи для ліквідації наслідків застосування бактеріологічної (біологічної) зброї.
- •Правила поведінки особового складу у осередку бактеріологічного (біологічного) зараження.
Засоби застосування бактеріологічної (біологічної) зброї.
Бактеріальними (біологічними) рецептурами можуть споряджатися різні засоби бойового застосування: авіаційні біологічні бомби (переважно малого калібру); касети, бойові частини ракет; виливні авіаційні прилади, що розпорошують та можуть установлю-вавтися на літаках, вертольотах і інших літальних апаратах; наземні генератори аерозолів. Для доставки і розсіювання в районі цілі заражених біологічними засобами членистоногих переносників використовуються авіаційні бомби і контейнери спеціальної конструкції (ентомологічні боєприпаси).
Як засоби доставки біологічних боєприпасів у першу чергу можуть використовуватися ракети і авіація, а також не виключена можливість використання радіо і телекерованих аеро-статів (повітряних куль).
Зовнішні (непрямі) ознаки застосування бактеріологічної (біологічної) зброї.
Противник для досягнення найбільшого ефекту буде прагнути застосувати бактеріо-логічну (біологічну) зброю масовано, раптово, з урахуванням конкретних уражаючих властивостей БЗ, тому велике значення в організації надійного захисту від цієї зброї буде мати не тільки своєчасне установлення факту його застосування, але і виявлення підготовки до застосування. Виявлення підготовки противника до застосування бактеріологічної (біоло-гічної) зброї досягається шляхом виявлення усіма видами розвідки наявності спеціальних частин і засобів бактеріологічного (біологічного) нападу, місць розміщення його складів з біологічними боєприпасами, виявлення заходів щодо підготовки військ до захисту від БЗ (щеплення, екстрена профілактика), а також шляхом захоплення зразків біологічних боєпри-пасів, штабних і медичних документів і допиту перебіжчиків і військовополонених.
Застосування супротивником БЗ, як правило, визначається по загальних зовнішніх ознаках, показанням приладів неспецифічної бактеріологічної (біологічної) розвідки і під-тверджується потім результатами лабораторного дослідження проб, відібраних у ході роз-відки.
До числа зовнішніх (непрямих) ознак застосування бактеріологічної (біологічної) зброї відносяться:
поява за літаком, ракетою, дрейфуючим аеростатом (повітряною кулею) противника швидко зникаючої хмари, смуги туману;
після розкриття касети касетні елементи (біологічні бомби малого калібру) падають не прямовисно, а планують, обертаючись, під деяким кутом до землі;
наявність на осколках боєприпасів і в безпосередній близькості на землі і рослинності крапель мутної рідини, порошкоподібних (пастоподібних) речовин;
наявність специфічних конструктивних особливостей і маркірування біологічних боєприпасів;
наявність у місцях падіння ентомологічних боєприпасів (контейнерів) скупчення живих літаючих і загиблих комах, кліщів.
При візуальному виявленні непрямих ознак застосування бактеріологічної (біологічної) зброї або підозрі на комбіновану зараженість місцевості РР і ОР за допомогою приладів радіаційної і хімічної розвідки спочатку здійснюється визначення отруйних, потім радіоак-тивних речовин. При відсутності зараження отруйними і радіоактивними речовинами необхідно припускати, що були застосовані бактеріальні (біологічні) засоби.
У місцях, підозрілих на зараження, беруться проби повітря, води, ґрунту і рослинності, мазки з поверхні об'єктів, зразки осколків боєприпасів (якщо можливо, то самі боєприпаси), комахи, кліщі.
Для виявлення застосування БЗ диверсійними методами в казармах, службових примі-щеннях періодично беруться проби повітря (води). Проби і зразки, а також заповнені за уста-новленою формою супровідні записки до них направляються в санітарно-епідеміологічні лабораторії з'єднань (об'єднань) або, як виключення, передаються лікарю (фельдшеру) військової частини.