Безпечні щільності радіоактивного зараження різних об'єктів продуктами ядерного вибуху (пяв) віком 1 доба і відповідні безпечним щільностям зараження потужності експозиційної дози гамма-випромінювання

Найменування об'єкта	Потужність експозиційної дози гамма-випромінювань, мР/г
Відкриті ділянки тіла (обличчя, шия, кисті рук) або інші ділянки шкірних покривів.
при забрудненні до 10% поверхні тіла	4,5
при забрудненні 100% поверхні тіла	15
Натільна білизна, лицьова частина протигаза, обмундирування, спорядження, взуття, засоби індивідуального захисту, медичне майно (перев'язний матеріал, носилки і т д.)	50
Продовольча тара, кухонний інвентар, устаткування їдалень, хлібопекарень, продовольчих комор	50
Автомобілі, літаки, артилерійські гармати, міномети, ракетні комплекси, технічне майно і т.п.	200
Танки, бронетранспортери, бойові машини піхоти, палуби і надбудови кораблів та суден	400

Примітки: 1. Якщо вік ПЯВ менше 12 г або дорівнює 12– 24 г, то зазначені в таблиці щільності зараження і потужності експозиційних доз збільшуються в 4 і 2 рази відповідно.

2. У випадку випадання радіоактивного дощу, коли попадання ПЯВ на тіло відбувається через намокле обмундирування, потужність експозиційної дози поблизу поверхні шкірних покривів тіла і натільної білизни приймається рівною 3,5 мР/г.

Кратність ослаблення дози випромінювання різними об'єктами і спорудами

Дезактивовані відкриті щілини, траншеї, окопи 20

Недезактивовані відкриті щілини, траншеї, окопи 3

Перекриті щілини 40

Сховища 1000

Автомобілі 2

Бронетранспортери 4

Танки 10

Ядерні вибухи в атмосфері призводять до утворення потужних електромагнітних полів з довжиною хвиль від 1 до 1000 м і більше. Ці поля короткочасні, тому їх називають електромагнітний імпульс (ЕМІ) ядерного вибуху.

При наземному або низькому повітряному вибуху гамма-кванти, що випускаються з зони ядерних реакцій, вибивають з атомів повітря швидкі електрони, які летять у напрямку руху гамма-квантів зі швидкістю, близькою до швидкості світла, а позитивні іони (залишки атомів) рухаються повільно, практично залишаючись на місці. У результаті такого поділу електричних зарядів у просторі утворяться електричні і магнітні поля.

При наземному і низькому повітряному вибухах уражаючий вплив ЕМІ спостерігається на відстані декількох кілометрів від центра вибуху. При висотному ядерному вибуху можуть виникнути поля ЕМІ в зоні вибуху і на висотах 20-40 км від поверхні землі.

Електричні і магнітні поля ЕМІ як уражаючий фактор характеризуються напруженістю поля. Напруженість електричних і магнітних полів залежить від потужності, висоти вибуху, відстані від центра вибуху і властивостей навколишнього середовища.

Уражаюча дія ЕМІ виявляється насамперед стосовно радіоелектронної та електротехнічної апаратури, що знаходиться на озброєнні і військовій техніці та інших об'єктах. Під дією ЕМІ в зазначеній апаратурі наводяться електричні струми і напруги, що можуть викликати пробій ізоляції, ушкодження трансформаторів, псування напівпровідникових приладів, перегоряння плавких вставок і інших елементів радіотехнічних пристроїв.

Захист від ЕМІ досягається екрануванням ліній електропостачання, а також апаратури. Усі зовнішні лінії повинні бути двох провідними, добре ізольованими від землі, із плавкими вставками.

Способи захисту особового складу, озброєння і військової техніки: розосередження та маскування, використання захисних властивостей місцевості, техніки, окопів, траншів і інших споруд, засобів індивідуального і колективного захисту. Протирадіаційні препарати і порядок їх використання.

Для вмілих дій в умовах застосування противником ядерної зброї крім знання його бойових властивостей необхідно знати і практично вміти застосовувати способи захисту від неї. Надійний захист особового складу, озброєння і військової техніки від ядерної зброї забезпечується здійсненням ряду заходів. Одним з них є використання захисних властивостей місцевості і різних фортифікаційних споруд.

Для захисту від ударної хвилі, світлового випромінювання, проникаючої радіації і радіоактивного зараження особовий склад може використовувати природні укриття – яри, канави, лощини, виїмки, підземні виробки, ліс, густий чагарник і інші укриття. Використання фортифікаційних споруд (окопів, бліндажів, сховищ, укриттів для техніки) не тільки знижує вплив уражаючих факторів, але і надійно забезпечує захист особового складу. При перебуванні на відкритій місцевості особовий склад, помітивши спалах, повинний негайно зайняти природні або штучні укриття, які знаходяться поблизу, при відсутності їх – лягати на землю обличчям униз, ногами убік вибуху.

Захист підрозділів від ядерного вибуху досягається також їхнім розосередженням при розташуванні на місці та у русі. Інтервали і дистанції розосередження передбачаються відповідними положеннями статутів: завдання полягає в тім, щоб строго дотримуватися цих нормативів.

Для захисту органів дихання і шкірних покривів людей від радіоактивного пилу використовуються засоби індивідуального захисту.

На ступінь ураження особового складу при діях в умовах застосування противником ядерної зброї впливає своєчасне використання протирадіаційних препаратів (радіопротекторів). Це лікарські засоби, що підвищують стійкість організму до впливу іонізуючих випромінювань або знижують тяжкість променевої хвороби. Протирадіаційними препаратами забезпечується весь особовий склад. Вони використовуються за розпорядженням командирів (від командира батальйону і вище) перед подоланням зон радіоактивного зараження або при діях на зараженій місцевості.

Для профілактики променевої хвороби на постачанні військ є препарат РС‑ 1, виготов-лений у виді таблеток. Препарат PC-1 міститься в індивідуальній аптечці військовослуж-бовця в двох пеналах малинового кольору по 6 таблеток у кожнім. Приймати препарат слід за 30-40 хв. до входу на заражену ділянку (по 4-6 таблеток). Захисна дія препарату продов-жується 6-7 г. При тривалості опромінення більш 6-7 г прийом препарату рекомендується повторити. Подальший прийом препарату на протязі 3 діб недоцільний. Прийняття препара-ту PC-1 після опромінення захисної дії не надає. Після опромінення рекомендується застосо-вувати етаперазин, що входить також у комплект індивідуальної аптечки (таблетки в пеналі), проти блювотний засіб.

Висновки з першого навчального питання:

Під зброєю масового ураження розуміють ядерну, хімічну та біологічну зброю, яка на відміну від звичайних засобів ураження здібна наносити масові ураження особовому складу, бойовій техніці та озброєнню на великих площах, які вимірюються десятками та сотнями квадратних кілометрів. При цьому самим потужним із усіх видів ЗМУ є ядерна зброя.

Друге навчальне питання: “Основні властивості отруйних речовин та біологічних засобів. Ознаки використання отруйних речовин і захист від них”.

Хімічною зброєю називають такі засоби бойового застосування, уражаючі властивості яких засновані на токсичному впливі отруйних речовин на організм людини. Отруйними речовинами називаються токсичні хімічні сполуки, які мають визначені фізичні і хімічні властивості, що уможливлюють їхнє бойове застосування з метою ураження живої сили, зараження місцевості, озброєння і військової техніки.

Хімічна зброя вперше була застосована в роки першої світової війни. Ця нова зброя по розмірах нанесених військам воюючих сторін втрат у живій силі була віднесена до зброї масового ураження. В роки другої світової війни отруйні речовини на фронті не застосову-валися.

В даний час в хімічна зброя одержує новий розвиток, прийняті на озброєння ОР нервово-паралітичної дії (зарин, зоман, VX), психохімічні речовини. Розробляється велико-масштабна програма виробництва нових типів бінарних хімічних боєприпасів; не виключена поява отруйних речовин, що володіють принципово новим характером дії на організм людини.

Можливість застосування хімічної зброї в майбутній війні, якщо вона буде розв'язана, не виключена. Підтвердженням тому є той факт, що США мають у своєму розпорядженні великий арсенал хімічної зброї, що включає 55 тис. т високотоксичних ОР нервово - паралі-тичної дії і 150 тис. т хімічних боєприпасів, у числі яких більш 3 млн. снарядів, десятки тисяч авіаційних бомб, хв. і фугасів, безліч інших видів боєприпасів. США мають більш 10 великих складів хімічної зброї на своїй території й в інших країнах НАТО, у тому числі у ФРН, де зберігається більш 4 млн. л високотоксичних ОР.

Згідно з поглядами командування іноземних армій, хімічна зброя призначається для ураження і виснаження живої сили противника з метою утруднення (дезорганізації) діяль-ності його військ і об'єктів тилу. Вона може застосовуватися за допомогою авіації, ракетних військ, артилерії, інженерних військ.

До бойових властивостей хімічної зброї, що відображає її специфічні особливості, відносяться: характер уражаючої дії на живий організм; здатність ОР проникати в укриття, техніку, будинки, споруди та уражати незахищену живу силу, яка знаходиться там; тривалість впливу через здатність ОР зберігати визначений час свої уражаючі властивості на місцевості, техніку та у атмосфері; труднощі своєчасного виявлення факту застосування противником ОР; можливість управління характером і ступенем ураження живої сили; необхідність використання для захисту і ліквідації наслідків застосування ОР великого комплексу спеціальних засобів хімічної розвідки, індивідуального і колективного захисту, дегазації, санітарної обробки, антидотів.

Отруйні речовини, знаходячись у бойовому стані, уражають організм людини через органи дихання, слизисті оболонки очей і носоглотки, шкірні покриви і рани від осколків хімічних боєприпасів, у результаті вживання заражених продуктів харчування і води. Під ураженням в даному випадку розуміють усяке порушення нормальної життєдіяльності організму, викликане дією ОР, починаючи від тимчасового роздратування окремих органів (очей, дихальних шляхів) і закінчуючи загальним функціональним розладом організму або смертельним результатом.