
- •Методична розробка
- •Тема 4: Організація захисту підрозділів від зброї масового ураження та рхб забезпечення бою
- •І. Загальні організаційно-методичні вказівки,щодо відпрацювання теми 4
- •Навчальні питання та розрахунок часу
- •1. Загальні організаційно-методичні вказівки:
- •Заняття 2
- •1. Загальні організаційно-методичні вказівки
- •1. Своєчасне виявлення підготовки противника до застосування зму, руйнуванню рхно, знищення засобів застосування зму противника
- •3. Інженерне обладнання районів розташування військ
- •4. Використання захисних і маскуючих властивостей місцевості та техніки
- •5. Попередження військ про погрозу і початок застосування зму або руйнування рхно, оповіщення про рхб зараження
- •6. Протиепідемічні, санітарно-гігієнічні і спеціальні медичні і ветеринарні заходи захисту військ
- •7. Виявлення наслідків застосування зму, руйнування рхно
- •8. Забезпечення безпеки і захисту особового складу від уражаючої дії зму, наслідків руйнування рхно, при діях у зонах зараження, пожеж і затоплень
- •9. Ліквідація наслідків застосування противником зму, руйнування рхно.
- •О рганізація забезпечення рхб захисту військ
- •Підтримання безпеки в умовах рхб зараження. Виконання режимно-обмежувальних заходів.
- •Дотримання правил поведінки і дій на зараженій місцевості
- •Застосування профілактичних засобів від впливу радіаційного, хімічного, біологічного факторів
- •Оповіщення підрозділів про радіаційну, хімічну, біологічну обстановку.
- •1. При з’ясуванні бойового завдання командир підрозділу в інтересах забезпечення рхб захисту повинен зрозуміти:
- •2. Оцінюючи противника, командир підрозділу визначає:
- •3. Оцінюючи свої підрозділи командир мб визначає:
- •Зміст роботи командира
- •Розрахунок часу:
- •Оцінює обстановку
- •Приймає рішення
- •Приймає участь в рекогносцировці Бойовий наказ
- •Своє місце та заступника. Контроль за підготовкою підрозділів
1. Своєчасне виявлення підготовки противника до застосування зму, руйнуванню рхно, знищення засобів застосування зму противника
Залучаються сили та засоби розвідки.
2. Розосередження військ і періодична зміна районів розташування здійснюється з метою максимального зниження втрат військ, а також утруднити противнику пошук і вибір об'єктів для ураження ЗМУ.
Порядок і ступінь розосередження встановлюється командиром (начальником) у залежності від:
виконуваємого завдання;
захисних і маскуючих властивостей місцевості;
можливостей по її інженерному обладнанню;
захисних властивостей бойової та іншої техніки.
ОСНОВНИМИ ВИМОГАМИ ПРИ РОЗОСЕРЕДЖЕННІ є:
1. Розосередження не повинне негативно позначатися на здатності підрозділів виконувати покладені на них завданя;
2. Не повинне утруднятися управління військами, взаємодія і побудова бойового (похідного) порядку.
3. Основні критерії і межі розосередження встановлюються в залежності від комбінованого впливу уражаючих факторів з урахуванням:
типу ЯБ, застосування яких найбільш ймовірне (на лінії зіткнення – від1 до 2 кт, по 2 ешелону і тилу – від 10 до 50 кт, у глибині – більшої потужності);
можливих об'єктів ураження (визначаються виходячи з досяжності засобів ядерного нападу, місця частин і підрозділів у бойовому порядку і характеру виконуваної бойового завдання);
припустимого ступеня ураження (необхідно виключити ураження одночасна 2 діючих (розташованих) поруч об'єктів одним боєприпасом, потужність якого достатня для ураження кожного з них по окремості);
захисних властивостей місцевості і техніки (при використанні природних укрить, фортифікаційних споруд, техніки, при дії на пересіченій місцевості ступінь розосередження менше);
ступеня інженерного обладнання займаних районів.
Особливості розосередження в різних видах бойових дій:
При розташуванні на місці (у районі зосередження, вихідному районі, районі збору по тривозі) – частини розташовуються в межах, що виключають ураження 2 батальйонів (дивізіонів) боєприпасами середньої потужності, 2 рот (батарей) – боєприпасами малої потужності, 2 взводів – боєприпасами понад малої потужності. Отже, відстані між районами може бути від 0,5 до 5 км.
На марші підрозділи розосереджуються по фронті та у глибину. Це досягається:
використанням більшої кількості маршрутів з видаленням, що виключає ураження колон одними боєприпасами середньої потужності (між маршрутами – 3..5 км на середньопересіченій місцевості);
дотриманням дистанцій між колонами батальйонів до 5 км;
виключенням скупчення військ у важкопроходимих місцях, при проходженні великих населених пунктів, вузлів доріг і переправ, перед вихідним рубежем, на привалах і в районах відпочинку.
У наступі розосередження досягається широким застосуванням перед бойових порядків і такою побудовою бойових порядків, що найбільшою мірою забезпечує виконання поставленого завдання і зниження втрат від ЗМУ. Виключити одночасне ураження.
При форсуванні водяних перешкод вибираються переправи для рот першого ешелону на такому удаленні, щоб виключити одночасне ураження 2 сусідніх переправ 1 боєприпасом малої потужності. Імітуються хибні переправи. Не допускається скопичення військ на ділянках форсування та біля переправ.
В обороні ступінь розосередження встановлюється з урахуванням захисних властивостей місцевості, можливостей військ по інженерному обладнанню, так, щоб, не знижуючи стійкості оборони і щільності вогню, виключити одночасне ураження 2 підрозділів, що займають опорні пункти або позиції ЯБ малої і понад малої потужності.
Зміна району розташування здійснюється тільки за вказівкою старшого начальника по заздалегідь розробленому плану без збитку для виконання задачі, потай і в короткий термін у складі частин, як правило вночі або в умовах обмеженої видимості. При цьому завчасно готуються запасні райони і маршрути виходу до них.
Доцільно зміну районів здійснювати:
1. Якщо дозволяє обстановка;
2. За умови, що в новому районі імовірність втрат буде менше.