1. Своєчасне виявлення підготовки противника до застосування зму, руйнуванню рхно, знищення засобів застосування зму противника

Залучаються сили та засоби розвідки.

2. Розосередження військ і періодична зміна районів розташування здійснюється з метою максимального зниження втрат військ, а також утруднити противнику пошук і вибір об'єктів для ураження ЗМУ.

Порядок і ступінь розосередження встановлюється командиром (начальником) у залежності від:

виконуваємого завдання;

захисних і маскуючих властивостей місцевості;

можливостей по її інженерному обладнанню;

захисних властивостей бойової та іншої техніки.

ОСНОВНИМИ ВИМОГАМИ ПРИ РОЗОСЕРЕДЖЕННІ є:

1. Розосередження не повинне негативно позначатися на здатності підрозділів виконувати покладені на них завданя;

2. Не повинне утруднятися управління військами, взаємодія і побудова бойового (похідного) порядку.

3. Основні критерії і межі розосередження встановлюються в залежності від комбінованого впливу уражаючих факторів з урахуванням:

типу ЯБ, застосування яких найбільш ймовірне (на лінії зіткнення – від1 до 2 кт, по 2 ешелону і тилу – від 10 до 50 кт, у глибині – більшої потужності);

можливих об'єктів ураження (визначаються виходячи з досяжності засобів ядерного нападу, місця частин і підрозділів у бойовому порядку і характеру виконуваної бойового завдання);

припустимого ступеня ураження (необхідно виключити ураження одночасна 2 діючих (розташованих) поруч об'єктів одним боєприпасом, потужність якого достатня для ураження кожного з них по окремості);

захисних властивостей місцевості і техніки (при використанні природних укрить, фортифікаційних споруд, техніки, при дії на пересіченій місцевості ступінь розосередження менше);

ступеня інженерного обладнання займаних районів.

Особливості розосередження в різних видах бойових дій:

При розташуванні на місці (у районі зосередження, вихідному районі, районі збору по тривозі) – частини розташовуються в межах, що виключають ураження 2 батальйонів (дивізіонів) боєприпасами середньої потужності, 2 рот (батарей) – боєприпасами малої потужності, 2 взводів – боєприпасами понад малої потужності. Отже, відстані між районами може бути від 0,5 до 5 км.

На марші підрозділи розосереджуються по фронті та у глибину. Це досягається:

використанням більшої кількості маршрутів з видаленням, що виключає ураження колон одними боєприпасами середньої потужності (між маршрутами – 3..5 км на середньопересіченій місцевості);

дотриманням дистанцій між колонами батальйонів до 5 км;

виключенням скупчення військ у важкопроходимих місцях, при проходженні великих населених пунктів, вузлів доріг і переправ, перед вихідним рубежем, на привалах і в районах відпочинку.

У наступі розосередження досягається широким застосуванням перед бойових порядків і такою побудовою бойових порядків, що найбільшою мірою забезпечує виконання поставленого завдання і зниження втрат від ЗМУ. Виключити одночасне ураження.

При форсуванні водяних перешкод вибираються переправи для рот першого ешелону на такому удаленні, щоб виключити одночасне ураження 2 сусідніх переправ 1 боєприпасом малої потужності. Імітуються хибні переправи. Не допускається скопичення військ на ділянках форсування та біля переправ.

В обороні ступінь розосередження встановлюється з урахуванням захисних властивостей місцевості, можливостей військ по інженерному обладнанню, так, щоб, не знижуючи стійкості оборони і щільності вогню, виключити одночасне ураження 2 підрозділів, що займають опорні пункти або позиції ЯБ малої і понад малої потужності.

Зміна району розташування здійснюється тільки за вказівкою старшого начальника по заздалегідь розробленому плану без збитку для виконання задачі, потай і в короткий термін у складі частин, як правило вночі або в умовах обмеженої видимості. При цьому завчасно готуються запасні райони і маршрути виходу до них.

Доцільно зміну районів здійснювати:

1. Якщо дозволяє обстановка;

2. За умови, що в новому районі імовірність втрат буде менше.