
- •Методична розробка
- •Тема 4: Організація захисту підрозділів від зброї масового ураження та рхб забезпечення бою
- •І. Загальні організаційно-методичні вказівки,щодо відпрацювання теми 4
- •Навчальні питання та розрахунок часу
- •1. Загальні організаційно-методичні вказівки:
- •Заняття 2
- •1. Загальні організаційно-методичні вказівки
- •1. Своєчасне виявлення підготовки противника до застосування зму, руйнуванню рхно, знищення засобів застосування зму противника
- •3. Інженерне обладнання районів розташування військ
- •4. Використання захисних і маскуючих властивостей місцевості та техніки
- •5. Попередження військ про погрозу і початок застосування зму або руйнування рхно, оповіщення про рхб зараження
- •6. Протиепідемічні, санітарно-гігієнічні і спеціальні медичні і ветеринарні заходи захисту військ
- •7. Виявлення наслідків застосування зму, руйнування рхно
- •8. Забезпечення безпеки і захисту особового складу від уражаючої дії зму, наслідків руйнування рхно, при діях у зонах зараження, пожеж і затоплень
- •9. Ліквідація наслідків застосування противником зму, руйнування рхно.
- •О рганізація забезпечення рхб захисту військ
- •Підтримання безпеки в умовах рхб зараження. Виконання режимно-обмежувальних заходів.
- •Дотримання правил поведінки і дій на зараженій місцевості
- •Застосування профілактичних засобів від впливу радіаційного, хімічного, біологічного факторів
- •Оповіщення підрозділів про радіаційну, хімічну, біологічну обстановку.
- •1. При з’ясуванні бойового завдання командир підрозділу в інтересах забезпечення рхб захисту повинен зрозуміти:
- •2. Оцінюючи противника, командир підрозділу визначає:
- •3. Оцінюючи свої підрозділи командир мб визначає:
- •Зміст роботи командира
- •Розрахунок часу:
- •Оцінює обстановку
- •Приймає рішення
- •Приймає участь в рекогносцировці Бойовий наказ
- •Своє місце та заступника. Контроль за підготовкою підрозділів
1. Загальні організаційно-методичні вказівки
На даному занятті студентам надається матеріал з роз’яснення заходів забезпечення РХБ захисту, роботи командира підрозділу з організації заходів забезпечення РХБ захисту та надання їм теоретичних основ щодо питань визначення складу сил та засобів для виконання заходів захисту від ЗМУ, а також надання практичних навичок в організації та виконанні заходів РХБ захисту в підрозділах . Викладач під час проведення заняття подає система-тизований матеріал з даної теми, формує у тих, хто навчаються бажання до знань, навчання і пошук відповідей на питання в літературі і періодичному видавництві.
На заняття виноситься одне питання, яке викладач доводить практичним методом з врахуванням сучасних вимог керівних документів, досягнень військової науки і техніки, вимог МО України під запис основних положень у робочі зошити студентів.
В ході викладання матеріалу заняття розглянути та дати під запис основні положення з питання:
1. Робота командира підрозділу з організації заходів забезпечення РХБ захисту.
На прикінці викладання питань необхідно підвести короткий підсумок, відповісти на запитання, довести завдання на самостійну роботу.
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ЩОДО ВСТУПНОЇ ЧАСТИНИ:
Прийняти доповідь у командира взводу про готовність взводу до занять. Перевірити наявність студентів та їх зовнішній вигляд. Перевірити готовність студентів до занять. Перевірити наявність матеріальної бази. Оголосити тему та мету заняття та порядок відпрацювання питань заняття. Наголосити на значення даної теми для тих, хто навчаються.
3. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ЩОДО ВІДПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ПИТАНЬ:
Перше навчальне питання: “Робота командира підрозділу з організації заходів забезпечення РХБ захисту ”
Керівник заняття доводить мету забезпечення РХБ забезпечення військ та пояснює її особливості.
Далі слід розкрити основні завдання та заходи РХБ забезпечення військ, визначити сили та засоби для їх організації.
Після цього слід визначити зміст завдань та заходів РХБ забезпечення військ.
Слід розглянути що з сил та засобів є в наявності із озброєння РХБ захисту в механізованому (танковому) підрозділі та надати пропозицій подо їх використання.
Далі слід розкрити мету РХБ розвідки та порядок її ведення. Пояснити, що є в роті (батальоні) для ведення РХБ розвідки та організації роботи поста РХБ спостереження. Розкривається чим забезпечується пРХБс (спостерігач) та які вимоги щодо його розгортання.
Керівник заняття доводить мету РХ – контролю та розкриває завдання РХ – контролю, пояснює, що він складається з контролю радіактивного опромінення та контролю радіактивного зараження.
Розкриваючи порядок контролю опромінення слід розкрити поняття військового та медичного контролю, а при розкритті військового контролю слід надати характеристику та пояснення груповому та індивідуальному методу.
Після цього слід пояснити порядок ведення обліку доз опромінення, як ведеться реєстрація в журналі обліку доз опромінення, визначити посадових осіб, які відповідають за облік доз.
Далі слід пояснити розрахунок забезпечення технічними засобами для проведення військового контролю опромінення підрозділу, розкрити які технічні засоби використовуються для ведення військового та медичного контролю.
Обов’язково необхідно довести порядок оповіщення про РХБ зараження.
Розкриваючи зміст роботи командира слід зауважити на порядок його роботи при усвідомленні завдання, які заходи слід провести негайно, порядок проведення розрахунку часу, порядок оцінки обстановки, особливості організації взаємодії та всебічного забезпечення.
4. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ЩОДО ЗАКЛЮЧНОЇ ЧАСТИНИ
У заключній частині викладач нагадує тему заняття, навчальні питання, ступінь досягнення мети заняття, дає завдання на самопідготовку.
Підводячи підсумки заняття викладач нагадує його актуальність.
Завдання на самостійну підготовку: „Мета і завдання РХБ забезпечення у різних видах бою ”. (Довідник офіцера військ РХБ захисту: Довідник / За заг. редакцією А.І.Баталова. – Харків: ХІТВ, 2005.– 276 с, стор. 89 – 103).
Після завдання на самопідготовку, викладач дає відповіді на запитання студентів та закінчує заняття.
ДИДАКТИЧНІ МАТЕРІАЛИ:
А. До заняття № 1
Перше навчальне питання: “ Основи організації захисту підрозділів від зброї масового ураження і РХБ забезпечення бою ”
Аналіз сучасних операцій та досвід локальних війн показує, що можливе застосування противником зброї масового ураження (ЗМУ), а також зруйнування радіаційно і хімічно небезпечних об’єктів (РХНО) вимагають від командирів, штабів, начальників родів військ і спеціальних військ і служб оперативно-тактичних об’єднань швидкої та об’єктивної оцінки обстановки, проведення в обмежені терміни ліквідації наслідків можливого застосування противником ЗМУ, зруйнувань РХНО, поновлення боєздатності військ і здійснення широкого маневру збереженими силами і засобами.
За таких умов обстановки своєчасно прийняте і обгрунтоване рішення та спосіб дій військ, доведені до військ розпорядження і вказівки, щодо РХБ захисту, своєчасне і чітке виконання завдань та заходів таких видів бойового забезпечення, як забезпечення РХБ захисту та РХБ захист частинами і підрозділами, ефективне застосування сил і засобів військ будуть мати важливе значення для виконання поставлених бойових завдань.
Фактори, що визначають підвищені вимоги до організації і виконання завдань РХБ захисту військ:
розвиток нових засобів збройної боротьби;
удосконалення сучасних видів зброї;
збереження запасів ЯХЗ;
насиченість території України підприємствами хімічної промисловості, атомними електростанціями (АЕС) і іншими потенційно небезпечними об'єктами, при руйнуванні яких можуть виникнути великі зони РХБ забруднення.
Це вимагає від командирів у ході планування і виконання бойового завдання зберегти боєздатність своїх підрозділів. Разом з тим, у ході ведення війни звичайною зброєю говорити про захист підрозділів від ЗМУ неправильно, більш правильно говорити про РХБ захист підрозділів.
Захист від зброї масового ураження являється видом бойового забезпечен-ня і здійснюється з метою максимального послаблення ураження підрозділів ядерною, хімічною і біологічною зброєю, зберігання боєздатності особового складу і успішного виконання поставлених завдань.
Захист від зброї масового ураження організується в повному обсязі при проведенні бою, як з використанням, так і без використання зброї масового ураження і включає:
інженерне обладнання району розташування;
використання захисних і маскувальних властивостей місцевості і військової техніки;
попередження особового складу встановленими сигналами про безпосередню загрозу і випадки використання ЗМУ, а також оповіщення про радіоактивне, хімічне, біологічне зараження;
проведення протиепідемічних, санітарно-гігієнічних і спеціальних профілактичних медичних заходів;
забезпечення безпеки і захисту особового складу при діях в зонах зараження, районах зруйнування, пожеж і затоплення;
ліквідацію наслідків застосування ЗМУ.
Інженерне обладнання району розташування полягає в улаштуванні відкритих і перекритих щілин, окопів, траншей, ходів сполучення, бліндажів для особового складу, окопів і укриттів для озброєння і військової техніки. Черговість інженерного обладнання встановлюється командиром підрозділу, і воно повинно починатись негайно після прибуття підрозділу до призначеного району. Найпростіші фортифікаційні споруди (окопи, щілини, траншеї, ходи сполучення) обладнуються силами самих підрозділів.
Перекриття щілин значно знижує уражаючий вплив ударної хвилі, світлового випромінювання, проникаючої радіації ядерних вибухів, радіоактивного випромінювання від зараженої місцевості, а також захищають від прямого зараження краплями і аерозолями ОР.
З метою підвищення ефективності захисту від нейтронного випромінювання, перекриття щілин зволожують. Для підвищення стійкості фортифікаційних споруд в тих випадках, коли є час і матеріали, доцільно робити одяг крутості внутрішньої поверхні споруд.
Щілини улаштовуються з розрахунку одна щілина на відділення, екіпаж. Для захисту особового складу від ударної хвилі, вхід в перекриту щілину необхідно закривати щитом з дощок, матами з хворосту та ін. Щілини необхідно обладнувати там, де більшу частину часу знаходиться особовий склад. Це надає можливість швидко зайняти укриття за сигналом попередження про загрозу і випадки застосування ЗМУ та за сигналом оповіщення.
Для захисту озброєння і військової техніки (головним чином від дії ударної хвилі ядерного вибуху) обладнуються окопи і укриття. Для захисту і відпочинку екіпажів необхідно влаштувати перекриті щілини, які повинні розташовуватись в крутості (на дні) окопу або не далі 20-30 м від нього.
Використання захисних і маскувальних властивостей місцевості і військової техніки послабляє вплив уражаючих факторів ЗМУ на особовий склад, озброєння, військову техніку і матеріальні засоби.
Підрозділи, при виконанні завдань, на марші і при розташуванні на місці, повинні вміло використовувати рельєф місцевості. Рухомі, особливо броньовані, об’єкти значно послабляють дію ударної хвилі, проникаючої радіації і радіоактивного випромінювання, надійно захищають особовий склад від ураження світловим опромінюванням і крапельно-рідинними ОР, а об’єкти, які обладнані системами захисту від ЗМУ, – і від ураження радіоактивними речовинами, парами і аерозолями ОР та біологічними засобами.
Попередження особового складу про безпосередню загрозу і випадки застосування ЗМУ, а також оповіщення про радіоактивне, хімічне і біологічне зараження здійснюється єдиними і постійно діючими сигналами, які доводяться до всього особового складу та встановлені старшим командиром.
З одержанням сигналу попередження особовий склад продовжує виконувати поставлені завдання і переводить засоби захисту в положення “напоготові”.
При нанесені противником ядерного удару особовий склад по спалаху вибуху приймає заходи захисту:
при знаходженні в бойових машинах – закриває люки, двері, бійниці, жалюзі і включає систему захисту від ЗМУ;
при знаходженні в відкритих машинах – повинен пригнутися, а при розташуванні поза машиною – швидко зайняти укриття, які є поблизу, або лягти на землю головою в сторону протилежну вибуху.
Після проходження ударної хвилі особовий склад продовжує виконувати поставлені завдання.
За сигналами оповіщення про радіоактивне, хімічне, біологічне зараження особовий склад, який діє в пішому порядку або на відкритих машинах, не припиняючи виконання поставлених завдань, негайно одягає засоби індивідуального захисту, при знаходженні в закритих рухомих об’єктах, які не обладнані системою захисту від ЗМУ, – тільки респіратори (протигази), а в об’єктах, які обладнані даною системою, закриває люки, двері, бійниці, жалюзі і включає цю систему. Особовий склад, який знаходиться в сховищах, включає систему колективного захисту. За сигналом “радіаційна безпека” особовий склад одягає респіратори (протигази), за сигналом “хімічна тривога” – протигази.
Проведення протиепідемічних, санітарно-гігієнічних і спеціальних профілактичних медичних заходів досягається суворим виконанням встановлених гігієнічних вимог при розміщенні і харчуванні особового складу, а також дотриманням правил особистої і колективної гігієни, вмілим і своєчасним використанням протирадіаційних препаратів та антидотів.
Протирадіаційні препарати використовуються тільки за розпорядженням старшого командира (начальника), а антидоти застосовуються особовим складом самостійно при появі первинних ознак ураження ОР або за розпорядженням командира підрозділу.
Забезпечення безпеки і захисту особового складу при діях в зонах зараження, районах зруйнувань, пожеж і затоплення досягається: своєчасним і вмілим використанням засобів індивідуального і колективного захисту, захисних властивостей військової техніки, місцевості, фортифікаційних споруд і протирадіаційних препаратів та антидотів, суворим виконанням особовим складом встановлених вимог безпеки на зараженій місцевості.
При діях в зонах радіоактивного зараження в суху погоду в пішому порядку особовий склад надягає респіратори (протигази), захисні плащі і рукавиці, в зонах хімічного, біологічного зараження – протигази, захисні плащі, панчохи і рукавиці. Особовий склад, що знаходиться в закритих рухомих об’єктах, не обладнаних системою захисту від ЗМУ, надягає тільки респіратори (протигази), а в об’єктах, обладнаних цією системою, – зачиняє люки, двері, бійниці, жалюзі і включає цю систему. При діях в зоні радіоак-тивного зараження в пішому порядку після дощу особовий склад надягає лише засоби захисту шкіри.
При ліквідації наслідків застосування ЗМУ проводяться рятувальні роботи, надання першої медичної допомоги ураженим, вивіз (винос) їх за межі зон зараження, дозиметричний і хімічний контроль, локалізація і гасіння пожеж, спеціальна обробка.
Перша допомога пораненим і ураженим надається в порядку само- і взаємо-допомоги в вогнищах ураження і полягає в надяганні протигазів, введенні антидотів, обробці відкритих ділянок тіла і обмундирування індивідуальним протихімічним пакетом.
В інтересах захисту особового складу від ЗМУ командир підрозділу, одержуючи завдання, повинен вивчити місцевість, її захисні і маскувальні властивості. В бойовому наказі командир вказує сигнали попередження про безпосередню загрозу і початок застосування противником ЗМУ, сигнали оповіщення про радіоактивне, хімічне, біологічне зараження і порядок дій по ним.
Друге навчальне питання: “Мета і завдання захисту від ЗМУ, порядок його організації і здійснення. Мета і завдання РХБ забезпечення у різних видах бою”.
РХБ захист військ є одним із основних видів бойового забезпечення бойових дій. Він організується постійно при підготовці та веденні бойових дій як в умовах застосування противником ЗМУ, так і при застосуванні звичайної або високоточної зброї.
РХБ захист підрозділів здійснюється з метою запобігання або максимальне зменшення втрат військ від ЗМУ, чинників ураження техногенного та природного характеру, створення військам сприятливих умов для виконання поставлених завдань в обстановці РХБ зараження, а також посилення їхнього захисту від систем розвідки та ураження противника із застосуванням аерозолів.
Основними завданнями РХБ захисту в мирний час є:
1) – участь військ у ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (НС) техногенного та природного характеру:
ЗАХОДИ:
виявлення та оцінювання РХБ обстановки у зоні НС;
участь у першочергових (невідкладних) аварійно-рятувальних і ліквідаційних, а також у режимно-обмежувальних, аварійно-відновлювальних роботах;
виявлення, ізоляція і нейтралізація радіаційно та хімічно небезпечних об’єктів (речовин);
відбір та аналіз проб на предмет ідентифікації радіоактивних та хімічних речовин;
спеціальна обробка військ та постраждалого населення;
дезактивація, дегазація, дезінфекція та пилопридушення на ділянках місцевості, дорогах і спорудах;
участь у локалізації та гасінні пожеж.
2) – участь у міжнародних миротворчих операціях (ММО) миротворчих контингентів ЗС України:
ЗАХОДИ:
ведення РХБ розвідки у районах базових таборів, а також на основних об’єктах транспортної та соціально-економічної інфраструктури;
участь у виконані режимно-обмежувальних заходів;
участь у заходах з пошуку, локалізації і нейтралізації елементів ЗМУ, місць збереження сильнодіючих (отруйних) та радіоактивних речовин;
виявлення та позначення районів застосування зброї зі збідненим ураном;
зниження впливу на особовий склад антропогенних факторів навколишнього середовища.
Основні завдання РХБ захисту під час підготовці і веденні бойових дій.
1) виявлення та оцінювання РХБ обстановки:
ЗАХОДИ:
РХБ розвідка;
радіаційний і хімічний контроль;
збір, обробка інформації про РХБ обстановку.
Сили та засоби:
спостерігачі на ПУ;
частини і підрозділи повітряної і наземної РХБ розвідки;
метеопідрозділи;
РАСТ, РАГ;
підрозділи ППО, які залучаються для засікання ЯВ.
2) підтримання живучості військ в умовах РХБ зараження:
ЗАХОДИ:
оповіщення військ про РХБ обстановку;
застосування засобів індивідуального та колективного захисту;
виконання режимно-обмежувальних заходів на зараженій території.
Сили та засоби:
спостерігачі на постах РХБ спостереження
система оповіщення військ
табельні засоби ЗІЗ і ЗКЗ;
табельні засоби спец. обробки.
3) ліквідація РХБ зараження:
ЗАХОДИ:
спеціальна обробка військ;
дегазація, дезактивація, дезінфекція ділянок місцевості, доріг, фортифікаційних споруд та пилопридушення на них
Сили та засоби:
табельні засоби спец. обробки;
частини та підрозділи РХБ захисту;
інженерні та протипожежні частини і підрозділи.
4) маскування дій військ та об’єктів із застосуванням аерозолів:
ЗАХОДИ:
маскування розташування (базування), висування та бойових дій військ (окремих елементів), відкритих найбільш важливих ділянок маршрутів та доріг, переправ через водні перешкоди, та інших об’єктів від засобів розвідки та наведення (самонаведення) зброї противника;
осліплення спостережних пунктів, пунктів управління та розрахунків (екіпажів) вогневих засобів противника;
участь у протидії засобам наземної та повітряно-космічної розвідки та системам наведення ВТЗ противника.
Сили та засоби:
табельні засоби застосування аерозолів;
димові підрозділи;
артилерія і авіація;
радіопоглинаючі покриття і піни.
Повнота і важливість здійснення заходів визначаються завданнями РХБ захисту в конкретних видах бою й умовах обстановки.