Правління Генріха іv

У 1589 р. до влади приходить король Генріх IV (1589-1610), з родини Бурбонів, що мав титул короля Наварри. 13 квітня 1598 р. він видає Нантський едикт, який дарував гугенотам громадянські права і свободу віросповідання. Крім того, гугеноти дістали доступ до урядів, а в судах над кальвіністами половина трибуналу складалася з гугенотів.

Завдяки симпатіям серед населення Генріх IV легко реалізовував свої ідеї. Генеральні Стани, тобто французький сейм, він скликав рідко, але ніхто не виступав проти такої політики короля. Панство після релігійних війн не в змозі було виступати проти Генріха IV, натомість король мав підтримку з боку представників міст. Радником Генріха і головним міністром був князь Сюллі - гугенот. Разом із ним Генріх складав плани господарських реформ, але в своїх рішеннях король все ж йшов далі, ніж міністр.

Генріх підтримував селянство, вважаючи його основою розвитку хліборобства, приділяв увагу розвитку промисловості, а в мирних договорах забезпечував Франції участь у міжнародній торгівлі.

Хоч його заходи були популярними у Франції, Генріх все ж мав своїх ворогів, що закидали йому байдужість у релігійних справах. Один із таких фанатиків у 1610 р. пробив голову короля стилетом.