Лекція 6 : Франція в XV- поч. Xviі ст. Становище Франції в XV- поч. XVI ст.
Патріотичне піднесення, яке відбулося завдяки Ж.д’Арк стало основою подальшого розвитку Франції. Король Карл VII (1422-1461) провів реформи, які зміцнили державу. Він підкорив франц. духовенство «прагматичною санкцією» (1438 p.), що забезпечувала церкві вільний вибір єпископів, за умови, що єпископом не буде іноземець. Король провів реформу фінансів - ввів податок на постійну армію, яка створювалася у Франції. Щоб очистити країну від банд, що непокоїли населення, король висилав їх за кордон: частину відправив Фрідріху III для війни зі швейцарцями, а частину - на війну в Лотарінгію.
Політику Карла VII продовжував його син Людовік XI (1461-1483), який намагався усунути вплив аристократів і допомагав містам в боротьбі з ними. Феодали утворили проти короля «лігу публічного добра», яку очолив бургундський князь Карл Сміливий. Але Людовікові вдалося за допомогою міст придушити виступ і укріпити монархічну владу. Після смерті Карла Сміливого Людовік ХІ приєднав до своїх володінь Бургундію.
Карл VIII (1483-1498). В перші роки правління, державою правила його сестра Анна де Боже. В 1491 р. до Франції було приєднано Бретань, а в 1494 р. - Неаполь. Карл прийняв титул короля Неаполітанского, Іерусалимського і імператора Сходу, а потім 2 місяці святкував перемогу. В цей час утворилась коаліція проти Франції: Папа Олександр VI і Венеція повинні були затримати французів в долині р.По, а Максиміліан Австрійский та Генрих Англійский розпочали наступ на Францію. В 1495 р. Карл переміг коаліцію і повернувся до Франції. В 1498 р. помер внаслідок струсу мозку.
Людовік XII (1498-1515). Закріпив за Францією Бретань, одружившись з вдовою Карла VIII Анною Бретонською. Зменшив податки, провів судову реформу, врегулював відносини між селянами і землевласниками, зафіксувавши феодальні повинності селян.
В зовнішній політиці Людовік ХІІ прагнув утримати Неаполітанське королівство. На його боці були папа, французьске дворянство, Генрих VII Англійский і імператор Максиміліан. В 1499 р. було захоплено Мілан. В 1500 р. Людовик уклав в Гранаді союз с Фердинандом Арагонским, розділивши з ним Неаполітанське королівство. Але з 1512 р. армія Людовіка зазнає ряд поразок в Италії, а Мілан виходить з-під панування Франції. Війна впливала на матеріальне становище Франції, і зрештою, в 1514 р. Людовік укладає мир з англійским і іспанским королями.
Найбільшої могутності в цей час Франція досягла за правління короля Франциска (Франсуа) І (1515-1547). Пріорітетом своєї політики він вважав стримання тиску з боку Габсбургів, що оточили державу з 3 сторін: від Рейну, Нідерландів та Іспанії. За Франсуа змінилися відносини церкви і держави. В 1515 р. він повернув Риму річні виплати (аннати) і за це отримав право призначати єпископів. Права шляхти король шанував, хоч рідко скликав Генеральні Стани (французький сейм). Він був прихильником Відродження, любив мистецтво, оточив себе визначними митцями.