
- •І технологічна частина
- •Конструкція, призначення і технологічний аналіз інструмента
- •1.1.1 Конструкція та призначення інструмента
- •1.1.2 Аналіз технологічності
- •1.1.3 Аналіз технічних вимог
- •1.1.4 Матеріал інструменту та його властивості
- •1.2 Вибір типу виробництва та його характеристика
- •1.3 Вибір оптимального методу одержання заготовки
- •1.4 Розробка запропонованого технологічного процесу
- •1.5 Вибір і обґрунтування вибору обладнання та технічного оснащення
- •1.5.1 Вибір обладнання
- •1.5.2 Вибір технологічної оснастки
- •1.5.3 Вибір різального інструменту
- •1.5.4 Вибір допоміжного інструменту
- •1.5.5 Вибір контрольного інструменту
- •1.6 Розбивка операцій на установи,позиції,технологічні переходи,робочі ходи
- •1.7 Вибір та обгрунтування технологічних баз по кожній операції технологічного процесу
- •1.8 Визначення припусків міжопераційних розмірів
- •1.8.1 Визначення припусків аналітичним методом на одну поверхню
- •1.8.2 Визначення припусків за нормативами на одну поверхню
- •1.8.3 Розрахунок припусків,міжопераційних розмірів на всі поверхні за нормативами
- •1.9 Розрахунок режимів різання
- •1.9.1 На токарну операцію детально розрахувати режими різання за емпіричними формулами
- •1.9.2 На горизонтально-фрезерну операцію детально визначити режими різання за нормативами
- •1.9.3 Визначення режимів різання на всі операції технологічного процесу
- •1.10 Розрахунок норм часу
- •1.10.1 Визначення норм часу на дві операції
- •1.10.2 Визначення технічних норм часу на всі операції
- •2 Рахунково - контрукторська частина
- •2.1 Розрахувати контрольний інструмент для контролю поверхні розміром
- •2.1.1 Аналіз конструкції і методики виконання контролю
- •2.1.2 Розрахунок основних параметрів контрольного інструмента
ВСТУП
Розвиток науки, практичнее застосування її результатів в теперішній час є важливим фактором підвищення еффективності промислового виробництва.
Особлива роль в цьому відводиться машинобудуванню.
Машинобудівництво є найважливішою галуззю народного господарства, що визначає рівень і темпи розвитку усіх інших галузей промисловості, сільського господарства, енергетики, транспорту тощо.
Швидкий розвиток машинобудівельної промисловості постійно вимагає наукового рішення питань, зв`язаних з виготовленням машин, що призвело до виникнення науки і технології машинобудівництва.Технологія машинобудівництва - це наука про виготовлення машин потрібної якості у встановленій виробництвом програми – кількості у задані строки при найменших витратах живої і суспільної праці, та при найменшій собівартості продукції.
Технологічний процесс машинобудування характеризується не тільки покращенням конструкцій машин, але і вдосконаленням технології їх виробництва.
При виготовленні двигунів, приборів, верстатів широко використовують обробку металів різання. Обробка різання на металоріжучих верстатах неможлива без впровадження для цього ріжучих інструментів.
Якість ріжучого інструмента характеризуються його надійністю, тобто, його можливістю безвідмовно працювати згідно його призначенню, зберігаючи при цьому зазначені технічними умовами показники.
Для підвищення продуктивності праці, економічності і точності обробки матеріалів рвзання необхідно подальше дослідження фізичних основ процесса різання, виготовлення нових зносостійких і міцних матеріалів для виготовлення ріжучих інструментів, удосконалення конструкцій та створення нових видів високопродуктивного ріжучого інструменту.
Широке впровадження механізації та автоматизації в технологічний процес пов`язаних з обробкою різанням. Важливо якісно, економно і в короткі терміни з мінімальними затратами виготовити вироби.
Розвиток нових прогресивних методів виготовлення інструменту сприяють зниженню їх собівартості, зменшення затрат на іх виготовлення.
Мета дипломного проекту навчитися використовувати знання, уміння та навички в розробках та проектах прогресивної технології, режимів різання та норм часу, проектувати пристосування та планування інструментальної дільниці. Уміти захистити свої розробки в проектох та запропонувати виробництву для впровадження нових розробок технології в сучасному виробництві.
І технологічна частина
Конструкція, призначення і технологічний аналіз інструмента
1.1.1 Конструкція та призначення інструмента
Розгортка - ріжучий інструмент, який потрібен для остаточної обробки отворів після свердління, зенкерування або розточування. Розгортанням досягається точність до 6-9 квалітету і шорсткість поверхні до Ra = 0,32 ... 1,25 мкм.
Висока якість обробки забезпечується тим, що розгорнення має велике число ріжучих крайок (4-14) і знімає малий припуск. Розгортка виконує роботу при своєму обертанні і одночасному поступальному русі вздовж осі отвори. Розгортка дозволяє зняти тонкий шар матеріалу (десяті-соті частки міліметра) з високою точністю. Крім циліндричних отворів розгортають конічні отвори (наприклад під інструментальні конуси) спеціальними конічними розгорненнями.
Розгортки зі вставними ножами виготовляють з метою економії швидкорізальної сталі, а також з метою регулювання розмірів розгортки по діаметру. Найбільш поширеним і раціональним методом закріплення ножів є закріплення за допомогою рифлених поверхонь, якими забезпечуються ніж і корпус розгортки.
Канавки для ножів роблять прямими або з нахилом під кутом рівним 10-12 °.
Для швидкісної обробки високоміцних конструкційних сталей, як правило, застосовують розгортки, оснащені твердими сплавами.
За методом кріплення пластин твердого сплаву розгортки поділяють на групи:
1) Розгорнення знапаяними пластинками
2) Розгорнення зі вставними твердосплавними ножами
3) розгортки з механічним кріпленням пластин.
З напаяли пластинами розгортки виконують діаметром 6 мм. і вище. Збірні конструкції - діаметром більш 25 мм. Насадні твердосплавні розгортки виготовлень "діаметром від 15 до 50 мм.
Геометричні параметри цільної і насадной розгорток однакові, т. Е. Φ = 45º, γ = 0º, f = 0,15-0,25 мм.
.
1.1.2 Аналіз технологічності
Виготовляємий інструмент має складну конфігурацію, ріжучі зубці суладної форми, жорсткі вимоги до розмірів.
Але водночас це типовий інструмент в інструментальному виробництві.
Тобто, можливе використання універсального оснащення, допоміжного та ріжучого інструмента, вимірювальних та контрольних пристосувань та інструмента.
Отже, можливо обробляти інструмент на поточних лініях та спеціальних напівавтоматах, що дає змогу забезпечити вимоги креслення.
Інструмент виготовлений з широкопоширеної марки сталі забезпечує нормальні кмови при експлуатації.
Якісну оцінку технологічності конструкції інстумента аналізуємо послідуючим коефіцієнтами:
1. Коефіцієнт уніфікації
2. Коефіцієнт точності
3. Коефіцієнт шорсткості
Таблиця 1.1 – Аналіз технологічності конструкції
№ поверхні
|
Ідентичні поверхні |
Квалітет точності |
Параметр шорсткості,
|
Примітка |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
1; 12; |
2 |
14 |
6,3 |
Центр отвір |
2; 13; |
2 |
7 |
0,4 |
торець |
6; |
1 |
10 |
1,6 |
Лапка |
5;39; |
2 |
8 |
1,25 |
Конус Морзе |
4; |
1 |
8 |
1,25 |
Шийка |
3; |
1 |
7 |
0,63 |
Робоча частина |
7;14; 15;16;17;18; |
6 |
7 |
0,63 |
Ріж кромка |
8;19; 20;21;22;23; |
6 |
7 |
0,63 |
Передня пов |
9;24;25;26;27;28; |
6 |
7 |
0,63 |
Задня пов |
10;29;30;31;32;33; |
6 |
7 |
0,63 |
Прип. пластини |
11;34;35;36;37;38; |
6 |
7 |
0,63 |
Струж канавки |
Згідно стандартам технологічність інструменту оцінюється по слідуючим коефіцієнтам:
Коефіцієнт уніфікації конструктивних елементів
>
0,6 (1.1)
[11]
кількість
уніфікованих поверхонь та конструктивних
елементів
Q – кількість розмірів конструктивних елементів у виробі
=
= 1,2
>
0,6
Коефіціент точності
=
1-
>
0,8
(1.2) [11]
середній квалітет
точності
=
(1.3) [11]
=
= 4,48
=
1 -
= 0,78 < 0,8
При К < 0,8 вироб відноситься до технологічних
Коефіціент шорсткості
=
≥ 0,16 (1.4)
[11]
-
середній параметр шорсткості
=
=
= 0,87
=
вироб відноситься до легкообробляємих
за
всіма коефіціентами інструмент
технологічний.