- •І технологічна частина
- •Конструкція, призначення і технологічний аналіз інструмента
- •1.1.1 Конструкція та призначення інструмента
- •1.1.2 Аналіз технологічності
- •1.1.3 Аналіз технічних вимог
- •1.1.4 Матеріал інструменту та його властивості
- •1.2 Вибір типу виробництва та його характеристика
- •1.3 Вибір оптимального методу одержання заготовки
- •1.4 Розробка запропонованого технологічного процесу
- •1.5 Вибір і обґрунтування вибору обладнання та технічного оснащення
- •1.5.1 Вибір обладнання
1.3 Вибір оптимального методу одержання заготовки
Вибір методу одержання заготовки в першу чергу залежить від типу виробництва , її матеріалу, конфігурації та технічних вимог.
В одиничному виробництві частіше всього вибирають заготовку - прокат різного профілю: круглий , квадратний , шестигранний та листовий , а також приймаються прості поковки та відливки.
В серійному виробництві використовуються заготовки , які вже достатньо приближені до форми та розмірів готової деталі. Величина припусків приближена до нормативної на відміну від одиничного виробництва.
Види заготовок:
-поковки та штамповки
-лиття відцентрове , в металеві форми , в оболонкові форми , за допомогою виплавлюваних моделей , методом порошкової металургії.
В масовому виробництві використовуються точні заготовки: штамповки калібровані , спеціальний профільний та калібрований прокат , труби гарячекатані та холоднокатані , лиття відцентрове , під тиском та методом порошкової металургії.
На вибір способу одержання заготовки впливають слідуючі фактори:
-марка матеріалу , його хімічно – механічні властивості;
-виробнича програма;
-тип виробництва;
-виробничі можливості заготовчих цехів заводу;
-конструктивна форма;
-розміри деталі.
При виборі способу одержання заготовки необхідно прагнути до того, щоб форма та розміри заготовки були максимально наближені до форми та розмірів деталі.
В ході проектування технологічного процеса виготовлення свердла важливим питанням є вибір вида заготовки визначення припусків на обробку та розрахунок розмірів заготовки.
Це забезпечує можливість використання економічних способів обробки деталей на верстатах та найбільш ефективне використання матеріалу.
Забеспечується підвищення точност і та чистоти поверхні заготовок з наближенням її форми та розмірів до готових деталей , що дозволяє зменшити кількість технологічних операцій і суттєво зменшити кількість відходу металу в стружку.
Від раціонального способу виготовлення заготовки залежить витрати металу на програму , трудомісткість механічної обробки , її себе вартість.
Способи отримання заготовки визначаються технологічними властивостями метчика, конструкцією та розмірами інструмента , програмою випуск
При розробці цього розділу необхідно вибрати два найбільш вигідні варіанти заготовок та дати техніко – економічне порівняння двох видів заготовок за рахунок різниці їх вартості.
Матеріал заготовки задається на робочому кресленні інструмента.
Вид заготовки , форму та розміри назначають виходячи з умов найбільшої простоти та економічності обробки з урахуванням терміну окупності капітальних витрат на підготовку виробництва.
Заготовки з прокату використовують для деталей , які за конфігурацією наближені до якогось виду прокат , коли відсутня значна різниця у перерізах і для одержання готової форми немає потреби знімати великий шар металу.
Спираючись на вище зазначені міркування , намічаємо два варіанти отримання заготовки.
Для порівняння приймаємо:
1.Прокат звичайної точності;
2.Прокат підвищеної точності
Таблиця 1.10 - Загальні припуски на поверхні заготовок
Розмір поверхні інструмента, мм |
Шорсткість поверхні, мкм |
Загальний припуск на розмір, мм |
Розрахунковий розмір заготовки,мм |
Прийнятий розмір з допуском, мм |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
І варіант |
||||
Ø13,025-0,0008 |
0,63 |
3,121 |
16,146 |
Ø |
235 |
6,3 |
(4+1) ∙2=10 |
240 |
|
ІІ варіант |
||||
Ø13,025-0,0008 |
0,63 |
2,121 |
15,146 |
Ø |
235 |
6,3 |
(4+1)∙2=10 |
240 |
|
Припуск на різку прута – 4 мм
Припуск на чистову підрізку після чорнової – 1 мм
Загальний припуск h = ( 4+1 )∙2 = 10 мм
На діаметральний розмір:
Для виготовлення деталі Ǿ 16,146 мм за сортаментом рекомендовано прийняти Ǿ 17мм.
Загальний припуск h = 3,121 мм
Для прокату підвищеної точності для виготовлення деталі Ǿ 15,146 за сортаментом приймаємо Ǿ 16 мм.
Загальний припуск h = 2,.121 мм
Визначення маси заготовки
=
V
∙ ρ
,
(1.5)[11]
Де
ρ – густина матеріалу заготовки ,
для твердого сплаву 9ХС – ρ = 7,83
V
– об`ем
заготовки ,
I варіант
V
=
∙ (
+ 0,4
)
V
=
∙ (24 + 0,4 ) = 55,4
=
0,43кг
II варіант
V
=
∙ (
+ 0,4
)
V
=
∙ (24 + 0,4 ) = 49
=
0,38 кг
Визначення коефіцієнту використання матеріалу.
Коефіціент витрат металу являється одним з техніко – економічних показників щодо вибору виду заготовки і розраховується за формулою:
=
≤ 1 ,
(1.6)[11]
де
– маса
деталі ,кг
– маса
заготовки , кг
= 0,25 кг
=
= 0,58
=
= 0,65
Обгрунтування вибору одного із запропонованих варіантів:
Вибір виду заготовки можна оцінити одним із способів , зрівнюючи собівартість двох варіантів.
Вартість однієї заготовки визначається
С
=
,
(1.7)[11]
де
-
вартість 1 тони твордого сплаву 9ХС= 18
000 гр
=
= 7,7 грн
=
= 5,3грн
Остаточний висновок можливо зробити встановивши економію металу на виготовлення 1 заготовки і на програму випуску.
1.Економія металу на 1 заготовку, кг
=
-
= 7,7 – 5,3 = 24 кг
2.Економія металу на річну програму випуску, грн
=
∙ N
, де
N = 12000 шт
= 2,4 ∙ 12000 = 28800кг
3.Економія грошових коштів на виготовлення 1 заготовки , грн.
=
–
=
7,7 – 5,3= 2,4 грн
4.Економія грошових коштів на річну програму випуску , грн.
=
∙ N
= 2,4 ∙ 12000 = 28800 грн
5.Порівняння коефіцієнту використання матеріалу
0,65 0,58
Висновок: за проведеними розрахунками виявили , що II варіант – прокат підвищеної точності більш економічно вигідний.
