10

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

Тема І. Філософія, її призначення та сенс

Словник термінів:

світогляд, онтологія, гносеологія, аксіологія, субстанція, універсум, матеріалізм, ідеалізм, діалектика, метафізика, софійний, епістемний, рефлексія.

План

1. Життєве призначення філософії. Особливості становлення людини та необхідність її самовизначення.

2. Світогляд, як форма самоусвідомлення людини:

а) поняття світогляду та його структура;

б) шляхи забезпечення системного характеру світогляду;

в) історичні типи світогляду, світогляд і філософія.

3. Філософія як пізнавально-культурний феномен:

а) предмет філософії та його специфіка;

б) універсалізм і субстанціоналізм філософського знання, матеріалізм та

ідеалізм;

в) софійний та епістемний способи філософствування, діалектика і метафізика.

4. Функції філософії. Структура філософського знання.

5. Філософія в системі духовної культури:

а) філософія і наука;

б) філософія і право;

в) філософія і політика;

г) взаємозв’язок філософії, моралі, мистецтва, релігії.

6. Філософія спорту: від античного полісу до суспільства знань.

Теми рефератів

1. Статус філософії та її взаємовідносини з іншими науками.

2. Життєво-повсякденний і теоретичний світогляд: особливості світорозуміння.

3. Філософія, її людські виміри і сенс.

4. Природа філософських проблем.

5. Здоровий спосіб життя як нагальна проблема сучасного філософського знання.

Проблемно-пошукові питання

1. Якщо жодна філософська проблема не отримала остаточного вирішення, чи потрібно займатися філософією?

2. Які основні структурні елементи світогляду?

3. Що, на вашу думку, принципово відрізняє філософію від релігії?

4. Як співвідносяться між собою філософія та світогляд? Чи завжди світогляд є певною філософією?

5. Що таке мудрість? Яка різниця між мудрою та розумною людиною?

Тема 2. Проблема людини і світу в історії філософської думки.

Заняття 1. Філософія Стародавнього Сходу. Антична філософія.

Словник термінів:

субстрат, парадигма, натурфілософія, фізис, архе, софістика, релятивізм, агностицизм, атараксія, еклектика, монізм, дуалізм

План

1. Особливості історичного виникнення філософії.

2. Філософські вчення Стародавньої Індії та Стародавнього Китаю:

а) особливості східної парадигми філософствування;

б) проблема людини і світу в давньоіндійській філософії;

в) вчення Конфуція про людину;

г) природа, космос, людина у філософії даосизму.

3. Еволюція філософії в Стародавній Греції:

а) натурфілософія;

б) софісти;

в) ідеї та представники високої класики в розвитку античної філософії:

Сократ, Платон, Арістотель.

г) грецький агон і фізичне виховання як філософська проблема доби високої класики.

4. Епоха еллінізму: а) епікуреїзм; б) стоїцизм; в) скептицизм; г) неоплатонізм.

5. Здоровий спосіб життя як провідна морально-етична проблема доби еллінізму.

Теми рефератів

1. Особливості становлення світоглядного менталітету давньоіндійського та давньокитайського етносу.

2. Природа, люди і боги в єдиному космічному універсумі древніх греків.

3. Порівняльний аналіз вихідних особливостей західного та східного типу філософствування.

4. Енциклопедичний характер систематизованих філософських уявлень античних філософів.

5. Неоплатонізм: ієрархія універсуму.

Проблемно-пошукові питання

1. В чому полягає суть учення Конфуція про людину і світ як співзвучних реальностей?

2. Що лежить в основі тісного зв’язку природознавчих та філософських знань в античний період?

3. Як ви витлумачили головну тезу сократівського філософствування: «Пізнай самого себе».

4. Як обгрунтовується проблема внутрішньої автономії особистості в античній філософії доби еллінізму?

5. Поясніть особливості та здобутки філософських шкіл пізньої античної філософії.

Заняття 2. Західноєвропейська філософія епохи

Середньовіччя, Відродження та Нового часу

Словник термінів:

теологія, схоластика, емпіризм, раціоналізм, індукція, дедукція, сенсуалізм,

механіцизм, гуманізм, пантеїзм, універсалії, теоцентризм.

План

1. Досвід філософствування в епоху Середньовіччя:

а) особливості філософської парадигми Середньовіччя. Основні питання середньовічної філософської проблематики;

б) східна і західна патристика та її представники;

в) релігійний інтелектуалізм і релігійний антиінтелектуалізм (схоластика і містика): реалізм і номіналізм (А.Кентерберійський, І.Росцелін, У.Оккам, Ф.Аквінський).

2. Основні риси світогляду людини епохи Відродження:

а) еволюція змістовних наголосів у філософській парадигмі Відродження. Антропоцентризм і проблема особистості (Аліг’єрі, Петрарка);

б) провідні напрями ренесансного філософствування: гуманістичний антропологізм, неоплатонізм, натурфілософія;

в) філософські ідеї пізнього Відродження.

3. Філософія Нового часу (XVII-XVIII ст.):

а) особливості філософської парадигми Нового часу: емпірична лінія у філософії Нового часу (Бекон, Гоббс). Теорія пізнання у філософії Дж.Локка;

б) раціоналістична традиція Нового часу (Декарт, Спіноза, Лейбніц).

4. Проблема людини у філософії Просвітництва:

а) раціоналізм як умонастрій і методологія епохи Просвітництва. Механістичний матеріалізм і сенсуалізм у філософії Просвітництва (Ламетрі, Гольбах);

б) новий соціальний ідеал у філософії епохи Просвітництва (Паскаль, Монтеск’є, Вольтер, Руссо, Дідро);

в) особливості німецького Просвітництва (Вольф, Лессінг, Гердер).

5. Категорії „здоров’я” та „здоровий спосіб життя” в уявленнях мислителів Нового часу.