Тема 2. Методи виконання монтажних робіт

2.1. Характеристика методів виконання монтажних робіт.

2.2. Метод збірки конструктивними елементами.

2.3. Метод збірки укрупненими монтажними елементами.

2.4. Монтаж на суцільних підмостях та напівнавісна збірка, навісна збірка, метод вертикального підйому та поздовжньої насувки.

2.5. Типи та характеристика засобів риштувань.

2.6. Характеристика операцій по виконанню монтажних з’єднань.

2.1. Характеристика методів виконання монтажних робіт.

В технологічному процесі монтажу обладнання можуть бути дві самостійні операції : збірка конструкцій і переміщення зібраних конструкцій в проектне положення. Необхідність у другій операції виникає тоді, коли з якихось причин збірка конструкції в проектному положенні не може бути здійснена або економічно недоцільна (наприклад при монтажі мачта козлових кранів). Монтаж мачт, як правило , здійснюється у такій послідовності: спочатку мачту повністю у місце її встановлення, а потім монтують у вертикальне положення.

Існують різні методи збірки і переміщення конструкції, вибір яких залежить від таких факторів:

1. Індивідуальних особливостей обладнання, що монтується.

2. Загальних розмірів обладнання як у плані, так і по висоті.

3. Маси монтажних елементів і обладнання.

4. Розрахункові схеми і типи монтажних кріплень.

5. Наявності на монтажному майданчику або на складах конструкцій або обладнання, що монтується.

6. природно-кліматичних умов регіону.

7. Місцевих умов, що характеризують будівельний майданчик об’єкту гідровузла (під’їзні шляхи, розташування суміщених споруд, гідрологічні умов ріки, умов пропуску сурм і т.п.).

Щоб правильно врахувати різнопитні фактори та знати оптимальний метод виконання монтажних робіт, необхідно розглянути декілька можливих варіантів розвитку подій з врахуванням техніко-економічних показників.

Розглянемо основні методи з монтажу обладнання і конструкції, які застосовуються у гідротехнічному будівництві:

1. Метод збірки конструктивними елементами

2. Метод збірки укрупненими монтажними елементами.

3. Метод збірки на суцільних підмостях.

4. Метод напівнавісної збірки.

5. Метод навісної збірки.

6. Метод вертикального підбору.

7. Метод нарощування

8. Метод поздовжньої засувки.

2.2. Метод збірки конструктивних елементів.

Цей метод застосовується для монтажу механічного обладнання і металевих конструкцій і заклечається у встановленні в проектне положення окремих конструктивних елементів обладнання і конструкцій. За допомогою цього методу закладних частин у штробах , габаритних затворів, каркасів будівлі ГЕС.

За умовами перевезення крупно габаритних конструктивних елементів автомобільним або залізничним транспортом доцільно укрупнити ці елементи в один монтажний блок і встановлювати його в проектне положення тими ж механізмами, які здійснюють монтаж інших конструкцій. Такий метод називається збірного укрупненими монтажними елементами і практично доповнює перший метод, метод збірки конструктивними елементами. На монтажному майданчику конструктивні еле-менти збирають в блок і зварюють або склепують. Цей метод застосовується в усіх випадках, коли вантажопідйомність і виліт стріли монтажного крана дозволяють здійснювати встановлення декількох монтажних елементів за одним підйомом, а їх з’єднання може бути виконано заздалегідь.

При цьому укрупнений монтажний елемент повинен володіти достатньою жорсткі-стю для його підйому і встановлення.

Бувають випадки, коли міцність і стійкість зібраного блоку або частини споруди тільки за рахунок правильно вибраної послідовності його встановлення забезпечи-ти не вдається. Так, для споруд з великими прогонами потрібно створювати додат-кові тимчасові опори або кріплення, які сприймають на себе вагу зібраної частини споруди до того моменту, коли вся споруда не буде повністю завершена збірною.

Основним документом для виконання монтажних робіт є проект виробництва робіт, що розробляється спеціалізованою організацією. У проект виробництва робіт(ППР) передбачається вирішення наступних організаційно-технічних питань : першочергове виконання підготовчих і загальномайданчикових робіт, організація майданчиків для складування і укрупнительной складання, послідовність монтажу, потоковість виробництва монтажних робіт, безпека.

Проект виробництва робіт(ППР) містить: копію завдання, відомість документів, пояснювальну записку, генеральний план монтажних робіт, графіки, технологічні карти, відомість потрібних засобів, матеріалів, енергоресурсів, робочі креслення індивідуальних пристосувань, технічні рішення по прокладенню тимчасових комунікацій.

Графіки, що входять в проект виробництва робіт(ППР), розробляються лінійними або мережевими по етапах або по пусковому комплексу в цілому. До них відносяться графіки виробництва монтажних робіт, рухи робочої сили по професіях, роботи механізмів, подання в монтаж устаткування, конструкцій, матеріалів.

На типові види монтажних робіт і на монтаж нескладних об’єктів складаються технологічні карти. Технологічна карта монтажу металоконструкцій розробляється на основі ППР. На ній зображається: схема монтаж металевих конструкцій; місця розміщення вантажопідйомних засобів, вказівкою ваги і схеми строповки апарату, послідовності монтажу, вказівок по техніці безпеки.

Технологічні карти або схеми розробляються на наступні види робіт :

Переміщення устаткування;

Укрупнительная складання металлоконструций;

Установка в проектне положення металевих конструкцій;

Монтаж трубопроводів;

Установка, пересування і демонтаж металоконструкцій;

Випробування місткостей і трубопроводу.

Можливі різні способи монтажу устаткування :

Поєднання будівельних робіт з монтажем - в цьому випадку на початку робиться монтаж устаткування на нульовій відмітці, зведення перекриттів першого поверху, монтаж устаткування на перекритті, зведення перекриттів другого поверху і так далі

Великоблочний метод монтажу припускає виконання максимального об’єму робіт на рівні землі для збільшення швидкості монтажу. Тут же робиться складання і гідровипробування, нанесення теплоізоляції, футерування, обв’язування трубопроводів і майданчиків. В цілому такий підхід збільшує продуктивність монтажних робіт.

Окрім великоблочного монтажу застосовується блокове постачання металоконструкцій або блоковий метод монтажу різного устаткування, що компонується у блок на загальній металоконструкції.

Великогабаритні металоконструкції повинні вивантажуватися знаходитися недалеко від місця проведення монтажних робіт. Майданчики для складання і зварювання великогабаритних конструкцій повинна також розташовуватися по можливості поблизу місця монтажу. Будівельні майданчики для укрупнительной складання оснащуються вантажопідіймальними механізмами, складальними стендами, стелажами, зварювальним устаткуванням.

Вимоги до габаритних розмірів устаткування, що визначають зручність монтажу.

Перевезення устаткування здійснюється залізничним транспортом або автотранспортом. Тому габаритні розміри устаткування повинні вписуватися в допустимий габарит для перевезення.

Вантажі негабаритів :

Нижче приведена вибірка з діючих "Правил дорожнього руху" що стосується допустимих габаритних розмірів транспортного засобу для руху на дорогах загального користування :

п. 22.5. габаритів перевищує за шириною 2,65 м, по висоті від поверхні дороги - 4 м(для контейнеровозів на встановлених маршрутах - 4,35 м), по довжині - 22 м(для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактична маса понад 38 т, навантаження на поодиноку вісь - 10 т, здвоєні осі - 16 т, строєні, - 22 т(на встановлених Мінтрансом і Державтоінспекцією маршрутах - 40 т, для контейнеровозів на встановлених маршрутах - 44 т, навантаження на поодиноку вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні, - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш ніж на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними(суміжними) не перевищує 2,5 м. Усі транспортні засоби, машини, механізми, устаткування і так далі, яке перевищує хоч би один з в/ у параметрів вимагають спеціальних дозволів. Устаткування негабарита перевозиться в розбірному виді при мінімальному числі окремих транспортабельних блоків. Окремі блоки маркіруються для подальшого складання. Місця маркіровки обводяться яскравою фарбою.

Місця строповки також позначаються яскравою фарбою.

Монтажні роботи.

Для виконання монтажних робіт застосовується різноманітне устаткування, призначене в основному для проведення такелажних робіт. Сталеві дротяні канати, стропи, траверси, блоки, поліспасти, лебідки, домкрати, щогли, крани роблять з дроту діаметром 0,5.2 мм і використовуються як вантажні канати, поліспасти, а також для виготовлення стропів, розчалювань і відтяжок.

Основні роботи на монтажі:

Складання устаткування з блоків, що поставляються, установка опор ЛЕП, підйом апаратів.

Різання абразивним кругом.

Зварювання сталевих труб, блоків, стенди-обертачі, люльки для зварювання внутрішніх швів великих апаратів.

Транспортування листового металу.

Установка антенних щогл у вертикальне положення.

Під’їм металоконструкції краном з подальшим доведенням розчалюваннями в робоче положення;

Під’їм за допомогою допоміжної щогли меншого розміру;

Підйом дрібних металоконструкцій з допомогою за допомогою лебідки і блоку, встановленого на металоконструкції будівлі або технологічної установки.

Підйом горизонтальних апаратів - домкратами в декілька прийомів.

Монтаж тимчасовими монтажними балками здійснюється в цехах, що будуються, шляхом закріплення монтажної балки на будівельних конструкціях.

Підйом устаткування у будівлю виконується через вікна, монтажні отвори, дах, іноді з додатковим розбиранням стін в отворі вікна.

Підйом устаткування і установка конструкцій

Під’їм. Конструкції під­нимают плавно, без ривків. Щоб вони не розгойдувалися і не оберталися, до них при­крепляют відтяжки з пенько­вого, капронового або тонкого сталевого каната, якими монтажники утримують кін­струкции в потрібному положе­нді. При монтажі колон при­міняють одну відтяжку, при монтаж гори­зонтальных резервуарів, - дві, закріплені у кінців конструкції. При мон­таже особливо важких конструк­ций, наприклад при будівництво вертикальних резервуарів відтяжки утримують ле­бедками.

Перш ніж подати сигнал про підйом краном, стропальник убеж­дається, що конструкція на­дежно застропована і ніщо не заважає підйому її; прове­ряет, чи немає на ній незакреп­ленних деталей і сторонніх предметів. Якщо монтаж ве­дется стріловидні самоходны­мі кранами, то кранівник повинен переконатися по указате­лю вантажопідйомності на стр­ле крану, що встановлений виліт стріли з­відповідає масі вантажу. Під­нимать і опускати вантаж(конструкції) дозволяється тільки строго вертикально; підтяга­вать краном, відтяжками або вручну забороняється. Осо­бенно обережно слід піднімати конструкції, установ­ленні в касетах, кондукто­рах. В цьому випадку самі не­значні відхилення від вертикального напряму при підйомі можуть привести до ушкодження цих пристроїв і самих конструкцій - появи сколов, тріщин. Не дозволяється відривати краном вантажі, що примерзнули до землі, засипані грунтом, загро­можденные іншими подіта­лями. Піднятий вантаж можна пе­ремещать в горизонтальному напрямі на висоті не ні­ж 1 м над предметами, на­ходящимися на його шляху. Чи Дета­спочатку піднімають на ви­стільнику 20.30 см, перевіряють правильність строповки, рав­номерность натягнення стро­пов і тільки після цього по­дають сигнал про подальший підйом. При необхідності поправити стропи вантаж потрібно опустити. Далі устаткування встановлюються в проектне положення.

Монтаж і налаштування устаткування, здача об’єктів в експлуатацію робляться працівниками ТОВ "Схид-будконструкция" в строгій відповідності з діючими нормами, стандартами і правилами, рекомендованими виробниками устаткування, і вимогами СНиП.

Лекція 3

Тема: « Способи монтажу різних будівельних конструкцій »

3.1.Прийом виконання монтажних операцій (1, с. 304…317).

3.2.Особливості монтажу залізобетонних конструкцій (1, с. 322…345).

3.3.Особливості монтажу металевих конструкцій (1, с. 322…345).

3.4.Складання, встановлення та монтаж дерев’яних конструкцій (1, с. 345…357).

3.5.Контроль якості та приймання монтажних робіт.

3.6.Охорона праці та протипожежний захист при влаштуванні дерев’яних конструкцій.

Література.

Технологія будівельного виробництва. підручник / В.К. Черненко, М.Т. Ярмоленко та ін. За редакцією В.К. Черненка, М.Г. Ярмоленка. -Вища школа., 2002.-430с.

Білецький А.А. Організація і технологія будівельних робіт . Навчальний посібник. Рівне: НУВГП, 2006-213с.