2. Документація кошторису

Кошторис – головний і незмінний документ на весь період будівництва, на основі якого здійснюють фінансування будівництва і розрахунки між підрядником і замовником за виконані роботи.

У складі документації, по якій розраховують кошторисну вартість підприємства, що будується входять: кошторис, що визначає загальну вартість будівництва підприємства; кошторис, що визначає розмір затрат на придбання обладнання для кожного об’єкту і вартість робіт по його монтажу; одиничні розцінки на будування і монтажні роботи, відсутні в збірках єдиних районних одиничних розцінок на будівельні роботи і в цінниках на монтаж обладнання; кошторис на проектні і пошукові роботи.

Вартість кошторису монтажу обладнання, технологічних трубопроводів і металоконструкцій визначають по відповідним цінникам на монтаж, а кошторисну вартість матеріалів, що не враховані цінниками - по цінах прейскурантів, з обліком заготівельно-складських витрат і планових накопичень.

Заготівельно – складські витрати в будуванні в відсотках до кошторисної вартості будівельних і санітарно-технічних матеріалів складають 2%, обладнання – 1.2% і сталевих конструкцій – 0.75%; максимальна норма накладних витрат на монтаж обладнання і технологічних трубопроводів – 70% до основної заробітної плати робочих, на монтаж металоконструкцій 8.3% до вартості кошторису прямих затрат.

Норма планових накопичень встановлена в розмірі 6% від вартості кошторису прямих затрат і накладних витрат.

Середні норми накладних витрат на будівельні роботи для міністерств і відомств встановлені диференційно.

У складі накладних витрат в будівництві виділяють наступні статті: адміністративно-господарські витрати (заробітна плата головна і допоміжна, службове відрядження, ін.); витрати по обслуговуванню працюючих (допоміжна заробітна плата, відрахування на соціальне страхування, витрати по охороні праці і техніці безпеки і ін.); витрати по організації і виробництву робіт (проектування виробництва робіт, вміст виробничого обладнання, інвентарю та інструмента і ін.); інші накладні витрати (відрахування на створення фонду преміювання за введення нової техніки).

Кількість етапів, їх склад і вартість кошторису, як правило, визначає проектна організація. Однак при будівництві нескладних будівель і побудов етапи можуть встановлювати підрядна організація і замовник.

Розрахунки по закінченим об’єктам і етапам робіт без проміжних оплат являються найголовнішою ланкою в здійсненні переходу на новий порядок планування і економічного стимулювання будівельного виробництва.

Кошторис на будівництво потрібно попередньо розглядати і погоджувати з підрядними організаціями. При розгляді кошторису перевіряють відповідність кошторисних фізичних об’ємів робіт до проектних, а також правильність застосування розцінок, норм накладних витрат і планових накопичень, присутність допоміжних затрат, пов’язаних з виробництвом робіт в специфічних умовах.

Замовник проекту разом з проектною організацією, яка зобов’язана за вимогою підрядної організації показувати необхідні матеріали, що підтверджують фізичні об’єми і вартість монтажних робіт, погоджує кошторис з підрядними організаціями. В тимчасовій інструкції по розробці планів і кошторису для промислового будівництва встановлені терміни розгляду і погодження підрядними організаціями кошторису до технічного проекту.

Розглядати і погоджувати кошторис потрібно не більше 20 днів, а на особливо великих і складних підприємствах не більше 30 днів. Після погодження вартості кошторису будівництва з підрядною організацією і затвердження проектно-кошторисної документації кошторисна вартість етапу чи об’єкту є закінченою.