4.3. Блоки

Блоки застосовуються для підйому або переміщення вантажів та сходять до складу багатьох вантажопідйомних механізмів. Доцільно розділяти два типи блоків – блоки канатні та блоки цепні (які мають назву талі).

Канатний блок складається із корпуса, в якому розміщені ролики, та осі вантажного крюка або петлі, до яких стропами приєднують вантаж. Для зменшення тертя ролики обертаються на осі з втулками із бронзи, або на шарикових або роликових підшипниках. Механізм має отвори для змащування.

За кількістю роликів блоки діляться на одно роликові – для легких вантажів та багато роликові – для решти вантажів. В блоках великої вантажопідйомності кількість роликів досягає шести. Крім кількості роликів, блоки поділяються за вантажопідйомністю, від якої залежать розміри основних деталей блока – крюка, роликів, осі.

4.4. Вузли та петлі

Підвішування строп до крюків підйомних механізмів та з’єднання кінців виконують за допомогою вузлів та петель. Вузлом називається міцне та надійне з’єднання двох кінців канату. Вузли виконуються в процесі стропування елементів, а петлі, зазвичай, наперед.

При підйомі вантажу вузли та петлі повинні бути самозатягувальними або нерухомими, але такими що після виконання своїх функцій їх можливо було легко та без складнощів розв’язати. Для цього у деякі вузли та петлі доцільно вкладати дерев’яні вкладки (дерев’яні конуси діаметром 12-15 см).

На монтажних роботах застосовують різноманітні вузли та петлі. Найбільш поширеними є вузли та петлі, які представлені на рис. 4.6. (всі вузли та петлі показані в незатягнутому вигляді.

Рис. 4.6. Вузли та петлі. а, б – вузли з запобіжним вузлом; в, г – морські вузли; д, е, ж – затяжні вузли; з, и, к, - мертві петлі; л, м – хрестовий або прямий вузол.

Запобіжний вузол може бути на короткому – вільному кінці (рис. 4.6.а) або на довгому кінці (рис. 4.6.б). На короткому кінці необхідно влаштовувати запобіжний вузол, або петля розв’яжеться. Цей вузол добре затягується та тримає, але нелегко розв’язується.

Морський нормальний вузол (рис. 4.6.в) та вузол з додатковою підтримкою кінця (рис. 4.6.г) є самозатягуючим, призначений для підв’язування стропи безпосередньо до елементу, є надійним та легко розв’язується.

Затяжний вузол застосовують для стропування легких елементів. Простий затяжний вузол (рис. 4.6.д) в’яжеться просто та легко. Ходовий кінець обов’язково необхідно пропускати в середині петлі, а не ззовні. Вузол повинен бути щільно затягнутий, тоді він буде добре тримати. Для більшої надійності ходовий кінець пропускається інколи 2 рази (рис.4.6.е). На рис.4.6.ж показаний затяжний вузол з підтриманим кінцем, завдяки чому вузол легше розв’язувати.

Мертву петлю (рис .4.6.з) застосовують доволі часто для стропування різних елементів, починаючи від легких закінчуючи важкими. Петлі надійна, просто зав’язується та розв’язується. На рис 4.6.и. показана змінена мертва петля, для якої процес захвату набагато легше. Проте ця петля надійно тримає лише в разі натягу стропи.

Хрестовий або прямий вузол (рис .4.6. л,м) є досить поширеним та застосовується у випадку зв’язування двох кінців канату. При цьому необхідно щоб кінці 1 та 2 знаходились з одного боку петлі, а кінці 3 та 4 - з іншого за обов’язкової умови щоб вантажні кінці та короткі кінці 1 та 4 лежали парами на одній прямій. За умови дотримання цих вимог вузол буде самозав’язуючим, добре тримати та легко розв’язуватися.