
- •Змістовий модуль 1. Монтажні роботи
- •Тема 1. Монтажні роботи. Загальні поняття. (222
- •1. Проектно-кошторисна документація
- •2. Взаємовідносини між замовником, генпідрядною, субпідрядними і пусконалагоджувальними організаціями
- •3. Фінансування будівництва і розрахунки за виконані монтажні роботи
- •2. Підготовка і організація монтажних робіт
- •2.1. Проектно-технічна і монтажно-технологічна документація
- •2. Документація кошторису
- •3. Прийомка будівельної частини об’єкта під монтаж обладнання і конструкцій
- •4. Виробничо-технологічна комплектація об’єкта
- •5. Передмонтажна ревізія обладнання
- •Тема 2. Методи виконання монтажних робіт
- •2.1. Характеристика методів виконання монтажних робіт.
- •2.2. Метод збірки конструктивних елементів.
- •3.1. Прийоми виконання монтажних операцій
- •3.2. Особливості монтажу залізобетонних конструкцій.
- •3.3. Особливості монтажу металевих конструкцій.
- •3.4. Складання, встановлення та монтаж дерев’яних конструкцій.
- •3.5. Контроль якості та приймання монтажних робіт.
- •Тема 4. Такелажне пристосування та монтажне обладнання
- •4.1. Канати
- •4.2. Стропування елементів. Захватні пристрої.
- •4.3. Блоки
- •4.4. Вузли та петлі
- •4.6. Вантажні крюки та серги
- •4.7. Затискачі
- •4.8. Поліспасти і талі
- •4.9. Домкрати
- •4.10. Гідравлічні стрічкові підйомники
- •4.11. Мачти
- •Тема 5. Механізовані і ручні інструменти для виконання монтажних робіт.
- •5.1. Призначення і класифікація механізованих і ручних інструментів
- •5.2. Пневматичний ручний інструмент
- •5.3. Електричний інструмент
- •Тема 7. Монтаж механічного обладнання, стаціонарних і пересувних механізмів та металевих конструкцій.
- •Тема 8. Монтаж гідросилового обладнання.
Тема 4. Такелажне пристосування та монтажне обладнання
Канати і стропи. Траверси та спеціальне такелажне пристосування. Блоки, поліспасти, талі, домкрати, лебідки, тельфери. Гідротехнічні стрічкові підйомники. Мачти і шеври.
4.1. Канати
Прядив’яні смоляні канати. (пеньковые канаты). Сировина коноплі, льон. Застосовуються для розчалок, відтяжок, а також підйому невеликих вантажів вручну через блоки. В підйомний механізмах з машинним приводом прядив’яні канати не застосовуються.
Сталеві канати. Широко використовуються в монтажних роботах як в механізмах та в поліспастах, так і в такелажному обладнанні в якості строп, відтяжок, розчалок та ін. Виконуються шляхом скрутки з окремих тонких дротів діаметром від 0,22 до 3 мм та бувають одинарної, подвійної та потрійної скрутки. При одинарній канат скручується із окремих дротів. При подвійній скрутці дроти попередньо скручуються в скрутки. При потрійній скрутці канат скручується із декількох канатів подвійної скрутки і має назву кабелю.
Для монтажних і такелажних робіт, а також для вантажопідйомних механізмів застосовують зазвичай канати подвійної скрутки, які складаються із шести скруток і прядив’яної середини, яка тримає мастило та надає канату гнучкість. Чим більша кількість дротів в скрутці та чим менший діаметр дроту, тим більша гнучкість канату. Кількість дротів в канатах для розчалок – 19, поліспастів – 37, строп – 61.
Дроти в скрутках та скрутки в канатах можуть бути скручені в одному напрямку, що має назву паралельна скрутка, протилежному напрямку – хрестова скрутка.
Канати з паралельною скруткою більш гнучкі, але легко розкручуються та сплющуються, тому у вантажопідйомних механізмах застосовують канати хрестової скрутки.
Найчастіше на монтажних роботах застосовують канати хрестової скрутки з розривним опором 160-170 кгс/мм2.
Кожен канат, який виготовляється на виробництві має відповідний сертифікат, в якому вказується розрахунковий опір дротів на розрив.
Канати розраховуються на розрив за відповідними формулами.
Канати повинні зберігатися в закритих сухих приміщеннях, в намотаному на котушки стані та добре змащеними. Під час розмотування необхідно стежити за тим щоб не утворювались петлі, які призводять до заломів канатів та їх пошкоджень.
Рис 4.1. Сталеві канати
а – для розчалок; б – для поліспастів; в – для стропів; г - хрестова скрутка; д – паралельна скрутка; е – права скрутка; ж – ліва скрутка.
4.2. Стропування елементів. Захватні пристрої.
Стропування елементів здійснюють стропами із сталевих канатів або спеціальними захватними пристроями. Кріплення захватного пристрою до елементів є відповідальною операцією, від якості виконання якої залежить результативність кранової зборки та безпечність виконання робіт.
Вимоги до захватних пристроїв:
достатня вантажопідйомність та відповідність конструкції елементів що піднімаються;
швидкість захвату та вивільнення елементу;
міцність та надійність в роботі;
мінімальна маса;
зручність в експлуатації.
За своєю конструкцією захватні пристрої поділяються на такі типи: серги та скоби; стропи із сталевих канатів; спеціальні захватні пристрої.
Серги і скоби застосовують для підйому легких елементів, а також в різних комбінаціях із скобами.
Рис. 4.2. Стропи
а – універсальна; б – полегшена з петлями; в – полегшена з крюками; г – з крюками та провушина; д – полегшена стропа з чотирма гілками, крюками та петлями, які кріпляться за допомогою коушей; е - потрійна стропа з фархопфом.
Серги виготовляються із круглої сталі діаметром від 25 до 50 мм прямими або з двох планок що з’єднані між собою болтами. Серги та скоби прикріплюють болтами через монтажні отвори елементів що піднімають. З метою забезпечення безпеки виконання робіт крюк підйомного механізму заціплюють за сергу або скобу та обов’язково надійно закріплюють місце з’єднання.
Стропи із сталевих канатів. Відрізняються простотою та зручністю поводження. Стропи виготовляють із гнучкого сталевого канату діаметром від 16 до 38 мм. Рекомендується застосовувати трос із 6 скруток по 61 дріт у кожній з органічною серединою.
Застосовують три способи стропування елементів: безпосередньо інвентарними стропами; інвентарними стропами за допомогою серги; індивідуальними стропами із зав’язуванням вузлів.
Інвентарні стропи застосовують універсальні, рис. 4.2., полегшені із петлями або с крюками.
Для зручності роботи полегшені стропи оснащуються спеціальними пристосуваннями. На рис. 4.2.г. показана полегшена стропа з крюками та проушинами по середині, на рис. 4.2.д – полегшена з чотирма гілками строп з крюками, петлями та проушиною посередині. Для підйому елементів малої жорсткості застосовують стропу, яка показана на рис.4.2.е, що складається із трьох гілок, при цьому в середину вставлений фаркопф, за допомогою якого можна змінювати довжину середньої гілки, не змінюючи положення крайніх. В’язку вузлів виконують за допомогою утискувачів або застосовують нарощування (скрутку) на довжині 40 діаметрів.
Крюки та петлі в полегшеному варіанті закріплюються за допомогою коушей , рис. 4.2.д. Кріплення канату із застосуванням коуша попереджає його при згинанні та підвищує його довговічність. Розміри коушей в залежності від діаметра встановлені стандартом.
На рис. 4.3. показана конструкція напівавтоматичного захвату. Такій захват може закріплений на кінцях канату. Кріплення каната в скобі 2 здійснюється запірним штирем 3. Вивільнення штиря здійснюється висмикуванням його за допомогою шнура 5. Пружина 4 запобігає від самовільного висмикування. Така конструкція захвату дозволяє звільнити вантаж, знаходячись на підмостях або не землі (без підйому до місця ув’язки строп.
Рис 4.3. Напівавтоматичний захват. а – стропа з напівавтоматичним захватом; б – стропування вантажу; в – замок; 1 – коуш; 2 – скоба; 3 –запірний штир; 4 – пружина; 5 – шнур.
Розрахунок строп здійснюється в залежності від схеми і способу стропування. У випадку застосування строп, які знаходяться в одній площині навантаження буде розподілятися між канатами залежно від місця стропування. Допустимий кут між стропами не повинен перевищувати 50 градусів.
У випадку застосування строп, які розміщені в просторі (3-х та більше) при розрахунку повинні бути враховані не тільки кількість канатів але й кут їх нахилу до вертикалі.
Спеціальні захватні пристрої. На рис. 4.4.а-в представлені найпростіші пристосування для захвату у вигляді кліщів, які забезпечують швидкість та безпеку складальних робіт під час монтажу легких елементів, на рис. 4.4.г – важких елементів. На рис. 4.4. д,е показані односторонні та двосторонні важільні захвати, якими закріплюються гнуті листі (деталі трубопроводів) для зварки у вертикальному положенні.
Р
ис.
4.4. Спеціальні захватні пристосування.
а,б,в – найпростіші захватні пристосування;
г – траверса для важких елементів; д,е
- односторонній та двосторонній захват.
У разі підйому важких, об’ємних та видовжених елементів застосовують траверси в комбінації зі стропами, рис. 4.5.
Траверси застосовують двох типів: які працюють на згин (рис.4.5.в) та на стиснення (рис.4.5.г). Траверси першого типу більш важкі, але мають невелику висоту стропування; траверси другого типу мають більш легку конструкцію, але вимагають значної додаткової висоти підйому крюка крану.
Рис. 4.5. Траверси. а, б - траверси в комбінації зі стропами; в - розрахункова схема траверси, яка працює на згин; г – розрахункова схема траверси, яка