Білет №1 Історія поняття «скд».

У різні історичні часи СКД мала свої назви: дозвіллєва діяльність , культурно-освітня діяльність, культурно-просвітницька, політико-просвітницька, культурно-виховна робота,соціально-культурна діяльність. Перші згадки про дозвілля знаходяться в хроніках XV-XVII ст.. Поняття «досуг», «досужество», «досужий» - характеризують сімейно-побутовий устрій різних станів і соціальних груп. (У боярських сім’ях було роздільне проведення вільного часу чоловіками і жінками; селяни віддавали перевагу традиційному способу проведення дозвілля, дворянство – європейським нововведенням). У 18 ст. за ініціативою Петра I проводяться бали, з’являються купецькі клуби, любительські театри, громадські бібліотеки, музеї. Створюються благодійні установи соціальної допомоги населенню. Активно розвивається культурно-освітня діяльність. Після Революції 1917 року почалася ера ідеологічного диктату, проводилася політико-просвітницька робота. (Боротьба з «кулаками»; в Німеччину було вислано багато відомих видатних вчених, письменників, громадських діячів). Впродовж 20-30 років 20ст.виникають терміни культурно-освітня, культурно-масова робота, культурно-виховна робота. У воєнні роки культурно-освітня і соціальна діяльність набуває агітаційного характеру (похідні клуби, агітпоїзди, фронтові бригади і ін..)У післявоєнні роки культурно-просвітницька робота спрямовується на агітацію людей на відновлення і розвиток народного господарства і подолання наслідків війни. У 1953р. (після падіння культу) збільшується увага до культурно-просвітницької роботи. Створюється Міністерство культури СССР. З’являються нові типи культурно-дозвіллєвих закладів: центри дозвілля, центри естетичного розвитку дітей і юнацтва, молодіжні культурні центри і ін.. До 90-х років 20ст. культурно-дозвіллєва діяльність була політизована і тісно пов’язана з ідеологією КПРС (ком.пар.Рад. союзу). Сучасне визначення: СКД – – це процес, який спрямований на формування умов для якомога повнішого самоствердження, розвитку і самореалізації групи і особистості у сфері дозвілля. Вона включає в себе організацію вільного часу: спілкування, виробництво і засвоєння культурних цінностей і ін..

Білет №2

Поняття СКД. Його структурні елементи.

Соціально-культурна діяльність – це процес, який спрямований на формування умов для якомога повнішого самоствердження, розвитку і самореалізації групи і особистості у сфері дозвілля. Вона включає в себе організацію вільного часу. Однак, це не просто організація дозвілля, а організація в соціально-значущих цілях: задоволення і розвиток культурних потреб та інтересів як окремої особистості, так і соціуму в цілому. Діяльність характеризується свободою вибору, добровільністю, активністю, ініціативою та має гуманістичний, культурологічний, і розвиваючий характер. Це пов’язано з тим, що у своїй основі СКД володіє культурними цілями.СКД може бути як колективна, так і індивідуальна. Основні функції, які виконує СКД: розвиваюча, комунікативна,інформаційно-просвітницька, культуротворча, рекреаційно-оздоровча. СКД сприяє пізнавальному розвитку особистості, розкриттю потенціалу людини, розвитку творчих здібностей, комунікативному потенціалу особистості, соціальному захисту людини.

Білет№3.

Поняття "індивідуальна культурна діяльність", його структурні елементи.

Індивідуальна культурна діяльність - активність, яка проявляється в конкретних діях, актах і вчинках суб'єкта. Зовнішня можливість творчого самовираження і самореалізації. ІКД - це культурна діяльність індивідуального суб'єкта по: 1) створенню культурних цінностей; 2) саморозвитку особистого духовного та фізичного потенціалу; 3) освоєння знань, норм, умінь культурного використання цінностей культури і природи. ІКД-буває професійною та непрофесійною. Професійна - діяльність фахівців галузі культури, їх головне професійне заняття, що відповідає певним вимогам і нормативам. Непрофесійна діяльність - аматорська культурна діяльність, яка передбачає творчий саморозвиток, самоствердження, самореалізацію особистості і здійснюється в години дозвілля. Обидві діяльності характеризуються свободою вибору, добровільністю, активністю та ініціативою. Індивідуальна культурна діяльність обумовлена ​​національно - етичними, регіональними особливостями і традиціями. Її змістом є розвиток самої людини, як суб'єкта цієї діяльності.

Білет №4

Співвідношення понять «СКД» та «ІКД».

Соціально-культурна діяльність – це процес, який спрямований на формування умов для якомога повнішого самоствердження, розвитку і самореалізації групи і особистості у сфері дозвілля. СКД може бути як колективна, так і індивідуальна. Для неї характерна цілеспрямованість, постановка мети. Попередня продуманість після визначення завдань, аналіз ситуації, в якій буде відбуватися дія, вибір засобів і методів досягнення визначають послідовність діяльності в СКС. Основні риси: розвиваючий, гуманітарний характер. Це пов’язано з тим, що в своїй основі діяльність володіє культурними цілями.

Індивідуальна культурна діяльність - активність, яка проявляється в конкретних діях, актах і вчинках суб'єкта. Зовнішня можливість творчого самовираження і самореалізації. . ІКД-буває професійною та непрофесійною. Професійна - діяльність фахівців галузі культури. Непрофесійна діяльність - аматорська культурна діяльність. Індивідуальна культурна діяльність обумовлена ​​національно - етичними, регіональними особливостями і традиціями. Її змістом є розвиток самої людини, як суб'єкта цієї діяльності.