7. Акт, прийняті в розвиток паризької та Бернської конвенції

Конвенційні норми набули розвитку після прийняття Конвенції. Втім акти прийнятті вбільш пізні часи, не призвели до зміни змісту цих Конвенцій. Існує певне співіснування різних редакцій, актів, завдяки чому всередині обох союзів Паризького і Бернськокго одна і та сама держава може керуватися ратифіковано. Більш ранньою редакцією, яка залишається в силі для держав які теж її ратифікували. Слід зазначати, що кожний наступний акт є більш досконалим, ніж попередні.

Останні редакції актів, що мають силу в рамках обох Конвенцій і до яких приєдналися більшість європейських країн є наступними

1.Стокгольський акт від 14 липня 1967 року до Паризької Конвенції. Україна, починаючи з 25 грудня 1991 р., а також 25 країн-членів ЄС є учасника саме цієї редакції Паризької конвенції.

2.Паризький акт1971 р. до Бернської конвенції. Україна з 25 грудня1991 р., а також 24 країни-члени ЄС приєдналися саме до цієї редакції Бренської Конвенції.Серед країн ЄС лише Ірдандія залишається учасницею Брюсельського акту.

Станом на 24 вересня 2004 р. країнами-учасницями Паризької конвенції стали 168 держав. Станом на 3 листопада 2004р. до Бернської конвенції приєдналися 157 держав.

8. Окремі конвенції, прийняті в межах Паризького та Бернського Союзів

В рамках Паризького та Бернського Союзів були укладені численні міжнародні конвенції.

Ці конвенції можна розділити на три великі групи:

- конвенції, що визначають основні, прийняті на міжнародному рівні, норми щодо охорони інтелектуальної власності в кожній країні;

- конвенції, які створюють механізми набуття прав в декількох або всіх країнах - учасницях шляхом однієї реєстрації або шляхом подання однієї заявки. Такі механізми спрощують процедуру та зменшують витрати для заявника, який більше не має необхідності подавати заявку окремо в кожній країні, де він бажає отримати охорону прав інтелектуальної власності;

- конвенції з питань класифікацій, які спрямовані на створення систем індексації для полегшення інформаційних пошуків щодо винаходів, позначень та промислових зразків.

Ці конвенції також часто набувають форму союзів. Як і у випадку Паризького і Бернського Союзів, вони об'єднують групи країн, які вже можуть бути пов'язані між собою різними і послідовними редакціями однієї конвенції. В інших випадках, і це типово для останніх часів, вони можуть мати форму класичних угод.

9. Нормативні акти, які визначають основоположні принципи захисту прав інтелектуальної власності.

До списку нормативних актів, які разом з Паризькою та Бернською Конвенціями визначають на міжнародному рівні основоположні норми захисту прав інтелектуальної власності, належать:

-Мадридська угода 1891 р. про санкції за неправдиві дані або такі, що можуть ввести споживачів в оману відносно місця походження товару. Станом на 24 вересня 2004 р. сторонами угоди виступають 34 країни-учасниці. Україна не є учасницею Мадридської угоди. З 25 держав-членів ЄС лише 12 є учасницями угоди.

-Римська конвенція 1961 р. про захист прав виконавців, виробників фонограм і організацій мовлення. Станом на 4 листопада 2004 р. сторонами конвенції виступають 79 країн- учасниць конвенції. Україна є учасницею Римської конвенції, починаючи з 12 червня 2002 року. З 25 країн-членів ЄС 23 є учасницями конвенції, за винятком Кіпру та Мальти.

-Женевська конвенція 1971 р. про захист виробників фонограм від незаконного відтворення їх фонограм (Конвенція про фонограми). Станом на 20 вересня 2004 р. сторонами конвенції виступають 73 країни-учасниці конвенції. Україна є учасницею Конвенції про фонограми, починаючи з 18 лютого 2000 року. З 25 країн-членів ЄС 20 є учасницями цієї конвенції, за винятком Бельгії, Ірландії, Мальти, Польщі та Португалії.

- Брюссельська конвенція 1974 р. про розповсюдження несучих програми сигналів, що передаються через супутники (Конвенція про супутники). Станом на 20 вересня 2004 р. сторонами угоди виступають 26 країн-учасниць конвенції. Україна не є учасницею Брюссельської конвенції. З 25 країн-членів ЄС 6 є учасницями конвенції.

- Найробський договір 1981 р. про захист олімпійського символу. Станом на 20 жовтня 2004 р. було 43 країни-учасниці. Україна є учасницею Найробського договору з 20 грудня 1998 року. З 25 країн-членів ЄС лише 5 є учасницями договору.

- Женевський договір 1989 р. про міжнародну реєстрацію аудіовізуальних творів (Договір про реєстр фільмів). Станом на 15 жовтня 2004 р. було 13 країн-учасниць. Україна не є учасницею цього договору. З 25 країн-членів ЄС учасницями Женевського договору 1989 є Австрія, Словаччина, Угорщина, Франція та Чехія.

- Женевський договір 1994 р. про право на торговельний знак . Станом на 1 жовтня 2004 р. було 33 країни-учасниці. Україна є учасницею цього договору з 1 серпня 1966 року. З 25 країн-членів ЄС 15 є учасницями договору. Не є учасницями цього договору наступні країни-члени ЄС: Австрія, Греція, Італія, Люксембург, Мальта, Польща, Португалія, Фінляндія, Франція та Швеція.

-Женевський договір 1996 р. про авторське право. Станом на 27 жовтня 2004 р. було 49 країн-учасниць. Україна є учасницею цього договору з 6 березня 2002 р. З 25 країн-членів ЄС лише 8 є учасницями договору.

-Женевський договір 1996 р. про виконання і фонограми. Станом на 15 листопада 2004 р. було 46 країн-учасниць. Україна є учасницею цього договору з 20 травня 2002 р. З 25 країн-членів ЄС лише 7 є учасницями договору: Латвія, Литва, Польща, Словаччина, Словенія, Угорщина та Чехія.

-Женевський договір 2000 р. про патентне право. Договір підписано 53 країнами (серед яких 20 країн-членів ЄС) та Європейським патентним відомством; станом на 24 вересня 2004 р. договір ще не набув чинності.

10. Конвенції, які встановлюють міжнародну систему реєстрації.

До переліку конвенцій, які створюють міжнародну систему подання заявок або реєстрації прав інтелектуальної власності, належать:

- Мадридський союз 1891 р., заснований Мадридською угодою 1891 р. про міжнародну реєстрацію торговельних марок та Мадридським протоколом 1989 р. про міжнародну реєстрацію торговельних марок. Станом на 24 вересня 2004 р. було 77 країн- учасниць Мадридського союзу. Україна є учасницею Мадридської угоди з 25 грудня 1991 року, Мадридського протоколу - з 25 грудня 2000 року. Крім Європейського Співтовариства, до Мадридського союзу належать 24 країни-члени ЄС, за винятком Мальти (16 країн-членів ЄС є сторонами Мадридської угоди, 24 країни-члени ЄС та Європейське Співтовариство є сторонами Мадридського протоколу).

- Лісабонський союз щодо охорони назв місць походження товарів та їх міжнародної реєстрації. Станом на 4 жовтня 2004 р. було 22 країни-учасниці Лісабонського союзу. Україна не є учасницею цього союзу. З 25 країн-членів ЄС лише 6 є учасницями

Лісабонського союзу: Угорщина, Італія, Португалія, Словаччина, Франція та Чехія.

- Гаазький союз щодо міжнародної реєстрації промислових зразків, заснований Лондонським актом 1934 р., Гаазьким актом 1960 р. та Женевським актом 1999 р. Станом на 1 жовтня 2004 р. було 40 країн-учасниць Гаазького союзу. Україна є учасницею Гаазького акту з 28 серпня 2002 р., Женевського акту - з 23 грудня 2003 року. З 25 країн-членів ЄС лише 11 є учасницями Гаазького союзу Європейське Співтовариство може стати учасником Женевського акту.

- Міжнародний союз охорони сортів рослин. Станом на 9 листопада 2004 р. було 58 країн-учасниць союзу. Україна є учасницею союзу (1978) з 3 листопада 1995 р. З 25 країн-членів ЄС 21 є учасницею цього союзу, за винятком Греції, Кіпру, Люксембургу та Мальти.

- Вашингтонський союз або Союз1970 р. щодо патентної кооперації. За станом на 24 вересня 2004 р. було 124 країни- учасниці союзу РСТ. Україна є учасницею цього союзу з 25 грудня 1991 р. 24 держави-члени ЄС є учасницями союзу, за винятком Мальти.

- Будапештський союз 1977 р. щодо міжнародного визнання депонування мікроорганізмів для цілей патентної процедури. За станом на 15 жовтня 2004 р. було 59 країн-учасниць союзу. Україна є учасницею цього союзу з 2 липня 1997 року. З 25 держав-членів ЄС 22 є учасницями цього союзу, за винятком Кіпру, Люксембургу та Мальти.

11. Конвенції про міжнародну систему класифікації

До списку конвенцій, які встановлюють міжнародну систему класифікації, належать:

- Ніццький союз 1957 р. щодо міжнародної класифікації товарів і послуг для реєстрації торговельних марок. За станом на 24 вересня 2004 р. було 72 країни-учасниці Ніццького союзу, з яких майже всі є учасницями Женевського акту 1977 року. Україна є учасницею цього Акту з 29 грудня 2000 року. З 25 держав-членів ЄС 23 є учасницями цього Акту, за винятком Кіпру та Мальти.

- Локарнський союз 1968 р., який встановлює міжнародну класифікацію промислових зразків. Станом на 24 вересня 2004 р. було 44 країни-учасниці союзу. Україна не є учасницею цього союзу. З 25 країн-членів ЄС 18 є учасницями цього союзу, за винятком Кіпру, Латвії, Литви, Люксембургу, Мальти, Польщі та Португалії.

- Страсбурзький союз або Союз IPC 1971 р. щодо міжнародної патентної класифікації. Станом на 20 вересня 2004 р. було 54 країни-учасниці союзу. Україна не є учасницею цього союзу. З 25 країн-членів ЄС 20 є учасницями цього союзу, за винятком Кіпру, Латвії, Литви, Люксембургу, Мальти та Угорщини.

- Віденський союз 1973 р. щодо міжнародної класифікації зображувальних елементів торговельної марки. Станом на 24 вересня 2004 р. було 19 країн-учасниць союзу. Україна не є учасницею цього союзу. З 25 країн-членів ЄС лише 7 є учасницями цього союзу: Австрія, Люксембург, Нідерланди, Польща, Словенія, Франція та Швеція.

12. Міжнародні об'єднані відомства з інтелектуальної власності (МОВІВ)

МОВІВ, створені після прийняття Паризької та Бернської Конвенцій, відігравали значну історичну роль до часів після Другої світової війни, коли їм на зміну прийшла ВОІВ. Це був зародок міжнародної організації, який діяв у швейцарській федеральній адміністрації в Берні і забезпечував управління Паризькою та Бернською Конвенціями, а також окремими договорами, які укладались за цими двома конвенціями.