Репертуар для слухання музики дітьми старшого дошкільного віку:

1. Глінка «Дитяча полька»  2. Чайковський «Зимовий ранок».  3.Чайковскій «Хвороба ляльки».  4. Калінніков «Сумна пісенька».  5. Моцарт «Романс».  6. Свиридов «Весна і осінь».  7. Чайковський «Нова лялька».  8. Чайковський «Камаринська»  9.Чайковскій «Пісня жайворонка».  10. Римський Корсаков «Білка».  11. Римський Корсаков «окія море синє».  22. Римський Корсаков «Пісня і танець птахів»  23. Рахманінов «Італійська полька».  24. Мусоргський «Світанок на Москва ріці».  25. Прокоф'єв «Марш з опери Любов до трьох апельсинів»  26. Хачатурян «Танець з шаблями»  27. Бах «Токата і фуга ре мінор»  28. Свиридов «Трійка».  29. Свиридов «Стрибуха»  30. Свиридов «Заметіль». 

12. Шостакович «Вальс жарт»  13. Глінка «Жайворонок».  14. Кабалевський «Кавалерійська».  15. Гріг «Хід гномів».  16. Гріг «В печері гірського короля».  17. Римський-Корсаков "Політ джмеля».  18. Вівальді «Весна».  19. Вівальді «Зима».  20. Вівальді «Осінь».  21. Чайковський «Пори року» «Квітень Пролісок»  31. Чайковський «Пори року» «Листопад на трійці»  32. Лист «Кампанелла».  33. Чичков «Ромашкова Русь».  34. Шостакович «Шарманка»  35. Шуман «Веселий селянин».  36. Даргомижський «Табакерочний вальс».  37. Шостакович «Танець».  38. Шостакович «Гавот».  39. Майкапар «Менует».  40. Моцарт «Колискова» 

24

Складний процес дитячого музичного сприйняття припускає використання художнього виконання творів, слова педагога та наочних засобів. Слово педагога повинно бути коротким, яскравим, образним і спрямованим на характеристику змісту твору, засобів музичної виразності. Живе сприйняття звучання не слід підміняти зайвими розмовами про музику, її особливості. Перед слуханням п'єс необхідно направляюче слово педагога.  Слово педагога про музику має роз'яснити, розкрити почуття, настрій, виражені музичними засобами. Навіть голос педагога емоційно забарвлюється в залежності від характеру твору. 

Отже, твори повинні відрізнятися високими художніми якостями - ідейним змістом, способом вираження, щоб викликати співпереживання і впливати на внутрішній світ дитини. 

2.2 Креативність у музичній діяльності дітей старшого дошкільного віку

Креативність – це сукупність тих особливостей психіки, які забезпечують продуктивні перетворення в діяльності особистості, розвиваючись і поєднуючись з її ведучими мотивами і проявами як здібність до продуктивних змін.

Вивчення природи дитячої творчості виявило, що розвиток творчої активності іде в тісному взаємозв’язку з розвитком емоційної сфери. Зароджуючись в ранньому дитинстві творчі здібності і естетичні емоції інтенсивно розвиваються в період від трьох до п’яти років. Як показують дослідження після п’яти років при неправильній організації педагогічного процесу спостерігається спад у розвитку емоційної сфери, що призводить до зниження пізнавальної і творчої активності дітей. А тому необхідно особливу увагу приділяти вихованню емоційно-творчої культури старших дошкільників у музичній діяльності. Успіх такого виховання забезпечується комплексом педагогічних умов, в які входять: розширення емоційного поля дошкільників, збагачення емоційного досвіду дітей, виховання емпатійності,

25

створення креативних ситуацій, які сприяють творчому самовираженню дитини в процесі співтворчості педагога і дітей. Ці умови успішно досягаються під час слухання музики на інтегрованих музичних заняттях, які містять в собі різні види діяльності дітей. На цих заняттях діти займаються з великим бажанням, вдумливо слухають музику, яскраво висловлюються про неї, передають своє враження в різних видах художньої творчості. Найулюбленішими є заняття на яких слухання музики поєднуються з творчим малюнком. Мета таких занять – втілення дітьми в малюнках музичних вражень, переживань, пов’язаних з прослуханою музикою. Чим глибше і точніше відчуває дитина музику, тим цікавішим і більш різнокольоровим буде її малюнок. До малювання можна приступити лиш тоді, коли діти добре знають музичний твір, глибоко відчули його настрій, накопичили слухові та зорові враження. Зазвичай такі заняття починають проводитись з п’ятого року життя, так як діагностичне обстеження дітей молодшого дошкільного віку показує, що кольоро-слухові асоціації виникають у дітей саме у цьому віці.

Діти п’ятого року життя якби «граються» фарбами, порівнюють з музикою, яка звучить в цей час – навчаються «бачити музику» і «чути живопис». Вони з нетерпінням чекають цих занять, почувають себе на них вільно, невимушено і радісно. Музика супроводжує малювання емоційно підтримуючи дітей, малюнки дітей вражають своєю фантазією, вигадкою та уявою.

Отже, використовуючи на музичних заняттях різні форми роботи музичному керівнику ДНЗ буде легше досягти єдиної мети – виховувати цілісну творчу особистість.

26

2.3 Педагогічний експеримент Проект «Галерея музичних портретів» - серія музичних занять, в яких домінує один з видів дитячої музичної діяльності – слухання музики.

Систематичне поглиблене слухання музики сприяє тому, що увага дітей стає стійкішою, а вони самі – більш посидючими, поліпшується їхня пам'ять, розвивається мислення та виникає бажання слухати музичні твори.

Мета проекту – під час домінантних занять сформувати у дітей старшого дошкільного віку поглибленні знання про творчість та життя композиторів світу; вміння вслухуватися в музику, сприймати її; виховувати через музику позитивні почуття, риси характеру, вміння емоційно відгукуватися на музичні твори.

Методичні прийоми проекту:

• наочність - невід'ємна частина в музичній діяльності (ілюстрації, дидактичні посібники, іграшки тощо). Перед слуханням музики або в процесі розучування твору слід використовувати художнє слово: бесіду, роз'яснення, віршований текст, образне порівняння - це створює певний настрій у дітей, викликає бажання активно діяти, співпереживати з музикою.

• застосування технічних засобів навчання (магнітофон, відеомагнітофон, телевізор, ноутбук, проектор) - дає можливість ознайомити дітей із новим звучанням твору, відчути багатство музичної мови в оркестровому виконанні; можна спостерігати за слайдами (відеороліками) паралельно слухаючи той чи інший музичний твір.

• виразне виконання музики - від того, як виконаний твір музичним керівником, залежить сприйняття музики та розуміння дітьми музичного образу.

27