2. Геометричні параметри прохідності.

Геометричні параметри прохідності автомобілів визначаються по компонувальним кресленням або шляхом вимірювання натурних зразків при повному навантаженні на горизонтальному майданчику з твердим і рівним покриттям.

До геометричних параметрів прохідності належать:

– дорожній просвіт /кліренс/;

– радіуси поздовжньої і поперечної прохідності;

– передній і задній кути прохідності;

– висота і ширина переборюваної перешкоди;

– ширина смуги руху на повороті.

Дорожній просвіт – це відстань від нижчої точки конструкції машини до опорної поверхні.

У технічних характеристиках автомобілів можуть наводитися декілька значень просвіту. Наприклад, дорожній просвіт під переднім ( ) і заднім ( ) мостами.

Для вантажних автомобілів рекомендується забезпечувати дорожній просвіт не менш, як 270 мм. У автомобілів з високою прохідністю за рахунок застосування колісних передач і великорозмірних шин дорожній просвіт досягає 400-500 мм.

Радіус поздовжньої прохідності – це радіус умовної циліндричної поверхні, через яку автомобіль може проїхати, не зачіпаючи її найнижчою точкою, розташованою в його середній частині. У вантажних автомобілів м.

Радіус поперечної прохідності використовується у деяких випадках для оцінки прохідності автомобілів через перешкоди, порівнянні з колією автомобіля.

Можливість подолання рову визначається кількістю і розміщенням мостів, розмірами коліс і положенням центру тяжіння автомобіля по базі.

Для двохосьових і тривісних автомобілів (якщо центр маси розташований під середнім мостом) ширина рову ( ), що долається, залежить від розміру коліс. Випробування показують, що такі автомобілі здатні подолати рів з твердими міцними окрайками шириною до радіуса колеса (більше значення відноситься до автомобілів з усіма ведучими колесами).

Рис. 1. Геометричні параметри прохідності:

і – радіуси поздовжньої і поперечної прохідності;

і – передні і задні кути прохідності (звисання), що характеризують здатність автомобіля переїжджати через канави, бугри й інші перешкоди;

– висота перетворюваної перешкоди, – для відомого колеса; – для ведучого колеса;

– ширина подоланої перешкоди.

Висота порогової перешкоди, яка переборюється, залежить від розміру колеса і жорсткості окрайки порогу. Максимальна висота порога перешкоди, яка переборюється відомим колесом, складає радіуса колеса, а ведучим – радіуса.