Питання і завдання для самоперевірки знань

1. Які члени речення можуть бути відокремленими?

2. Способи вираження відокремленої прикладки.

3. За яких умов відокремлюються обставини?

4. Наведіть приклади відокремлення додатків. За допомогою яких слів вони вводяться у речення?

5. Коли відокремлюються неузгоджені означення?

Висновок: відокремленими називаються другорядні члени речення, які для підсилення їх смислової ролі виділяються в усному мовленні інтонацією та паузами, а на письмі – відповідними розділовими знаками.

Зверніть увагу!

 Тире ставиться при відокремлених означеннях, коли їх декілька (узгоджених і неузгоджених) стоїть у кінці речення:

Перед нами розкинулась долина – зелена, весела, над річкою.

 Коли означення стосуються займенників (присвійних, вказівних, означальних), вони не відокремлюються:

Усі прибуваючі на зустріч ставали коло пам’ятника.

Вправи за темою «Відокремлені другорядні члени речення»

1. Порівняйте речення і визначте в них відокремлені члени.

1. Ліс, весняний, свіжий, дихав пахучим рястом. – Весняний свіжий ліс дихав пахучим рястом. 2. Своєму втомленому турботами серцю я вже не довіряю. – Своєму серцю, втомленому турботами, я вже не довіряю. 3. Його батько, чудовий коваль, був відомий усій окрузі. – Його батько був чудовим ковалем, і про це знали усі в окрузі. 4. Боячись вразити товариша новиною, лікар мовчав. – Лікар боявся вразити товариша новиною, тому й мовчав.

2. Перепишіть речення, поставте розділові знаки. Підкресліть відокремлені прикладки та означувані слова, до яких вони відносяться.

1 Під нами прокидались тумани а над нами падало й падало листя золоті сльози осіннього лісу. (М. Стельмах). 2. Пожалів у ранки чисті лиходій старий мороз тонко вирізьблене листя вузлуватих темних лоз. (М. Рильський). 3. А навкруги казкові шати сніговим шатром уквітчані віти дерев. (Остап Вишня). 4. Так пропливли вони листками за водою, далекі дні мої. (М. Рильський).

3. Спишіть речення. Поставте розділові знаки. Підкресліть відокремлені означення. Зробіть синтаксичний розбір речень.

1. В садочку, квітами повита, на пригорбку собі стоїть, неначе дівчина, хатина (Т. Шевченко). 2. Клониться дерево, плодом обтяжене (І. Франко). 3. Непорушно стоять дерева, загорнені в сутінь, рясно вкриті краплистою росою (М. Коцюбинський). 4. Буковинські Карпати. Гора біля гори стоять разом в німій величі, одягнені в смерекові ліси (О. Кобилянська). 5. З-за галузки смереки виглядали зажурені гори, напоєні сумом тіней од хмар (М. Коцюбинський). 6. Ліс, повитий срібноперим димом, в синяві, у золоті, в іржі – ніби осінь пензлем невидимим в небі розписала вітражі (М. Рильський). 7. Шепоче вітер щось між віт квіткам, росою вмитим (В. Сосюра). 8. Ми спочивали серед буйних трав, цяцькованих, мережаних квітками (М. Рильський).

4. Прочитайте речення. Усно перебудуйте кожне речення так, щоб воно було синонімічне: 1) двом окремим простим реченням; 2) складнопідрядному реченню з підрядним означальним.

1. Міжгір'я біліли внизу, затоплені молочними озерами туманів (О. Гончар). 2. Шуміла річка, вкрита білими сережками піни (О. Гончар). 3. Незабаром показалось село, мальовничо розкидане над річкою (М. Коцюбинський). 4. Сизуватий колос, затиснений з двох боків списа­ми остюків, перегойдує на тонких білих ниточках жовто-зеленаві палички квіту (М. Стельмах). 5. Траплявся часом між чагарниками орішини колючий кущ шипшини, рясно вкритий дозрілими плодами, мов кораловим намистом (А. Шиян). 6. Ми пливли вздовж сірих скель, оточених рядом кольорових молюсків (М. Коцюбинський). 7. В чудовій, затишній долині, обставленій темними стінами лісів, лежало невеличке сільце (І. Франко) 8. Перед його очима манячить ліс, притрушений інеєм зверху та прикритий снігом (Панас Мирний).

5. Складіть і запишіть речення з відокремленими додатками, які вживаються зі словами крім, окрім, зокрема, опріч, за винятком.

6. Перепишіть речення, виділяючи інтонацією відокремлені додатки. Визначте, на які питання вони відповідають, яке значення виражають і яке місце в реченні займають.

Немає ріднішої людини в світі, окрім матері. Вона, замість мовчанки, завжди приголубить тебе і скаже ласкаве слово. І ніхто, опріч неньки, не любить свою дитину.

Слова, синтаксично не зв’язані з членами речення (внесення)

Звертання – це слово або сполучення слів, яке називає особу чи предмет, до яких звертається мовець.

Подумайте:

• Якою частиною мови може виражатись звертання?

• Місце звертання у реченні?

• Наведіть приклад поширеного звертання.

• Зробіть висновок-судження щодо вживання розділових знаків при звертанні.

Синичко, синичко, де твоя спідничка? Неси мене, коню, по чистому полю. Ой, як же далеко ти, завтра! О спорт! Ти – мир. О земле рідна, моя земля! Ой криниченько, де ж твоя водиченька?